Платники податку, їх права та обов’язки

Законодавчо податок має бути точно визначений. У законі про кожний податок має міститися вичерпна інформації, яка б дала можливість конкретно встановити:

- особу, зобов’язану платити податок, розмір податкового зобов’язання та порядок його виконання;

- межі вимог держави щодо майна платника податків.

Нечіткість, двозначність чи неповнота закону про податок може призвести, з одного боку, до можливості ухилення від сплати податку на законних підставах. З іншого, до зловживань у податкових органах. Вони можуть виражатися у розширеному тлумаченні положень закону тощо.

Поняття «платник податків» передбачає фактичне законодавче закріплення його основних ознак. Мабуть, навряд чи необхідна неодмінна наявність їх в одній законодавчій нормі і має йтися про узгодження норм податкового законодавства, які регулюють правовий статус платників податків у цілому, а не про обов’язковий перелік всіх ознак в одній статті.

Серед ознак платника податків можна виділити:

1) як поняття платника податків, так і його права і обов’язки повинні бути неодмінно закріплені податковим законом;

2) перелік обов’язків і прав платників податків повинен мати закритий характер;

3) платник податку реалізує комплекс обов'язків зі сплати податку, податкового обліку та звітності, центральне місце серед яких посідають обов’язки, пов’язані зі сплатою податку;

4) податковий обов’язок у платника виникає у зв’язку з об’єктом оподаткування;

5) права платника податків повинні мати особистий характер, що виключає можливість їх передавання іншим особам;

6) реалізація обов’язку зі сплати податку в платника податків здійснюється за рахунок його власних коштів;

7) відповідальність за неповне або несвоєчасне виконання податкового обов’язку несе особисто платник податку за рахунок власних коштів.

Відповідно до ст. 15 «Платники податку» Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПК України або податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів.

Платником податків виступає суб’єкти податкових правовідносин, на якого законом покладено комплекс податкових обов’язків. Дуже важливо підкреслити саме комплекс податкових обов’язків. Іноді акцент робиться на обов’язок платника податків сплачувати податок за рахунок власних коштів. Але необхідно вказати при цьому на декілька обставин:

по-перше, податок може сплачуватися у виключних випадках і за рахунок позикових коштів;

по-друге, сплата деяких податків пов’язана з відмінностями формального і реального платників (у тому числі коштів), наприклад, при сплаті податку на додану вартість.

Таким чином, платник податків мусить реалізовувати комплекс податкових обов’язків, куди ввійдуть три основні блоки:

1) обов’язок з ведення податкового обліку;

2) обов’язок зі сплати податків та зборів (це не виключає виконання цих обов’язків через представника);

3) обов’язок з податкової звітності. Отже, платниками податку визнаються особи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або здійснюють діяльність, що є об’єктом оподаткування, і на які податковим законодавством покладено обов’язок зі сплати податків.

Базою оподаткування є конкретна (кількісна, фізична або інша) характеристика певного об’єкта оподаткування.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Платником податків виступають суб’єкти податкових правовідносин, на якого законом покладено комплекс в податкових обов’язків.

Платник податків зобов’язаний:

- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи;

- подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

- подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку);

- подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

- виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки;

- не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

- повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації);

- повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця;

- забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених ПК України;

- допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених ПК України.

- використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он­лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому ПК України, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом.

Відповідно до ст. 17 ПК України платник податків має право:

- безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

- обирати самостійно, якщо інше не встановлено ПК України, метод ведення обліку доходів і витрат;

- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПК України;

- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених ПК України;

- бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому ПК України;

- оскаржувати в порядку, встановленому ПК України, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;

- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

- на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПК України;

- на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

- самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПК України;

- реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПК України та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку;

- подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом).

Платник податку має також інші права, передбачені законодавством.

2.