Стаття 2. Платники податку

2.1. Платниками податку є:

2.1.1. З числа резидентів - суб\'єкти господарської

діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та

організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання

прибутку як на території України, так і за її межами.

2.1.2. З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи,

створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують

доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та

організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з

міжнародними договорами України або законом.

2.1.3. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи

платників податку (далі - філії), зазначених у підпункті 2.1.1

цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на

території іншої, ніж такий платник податку, територіальної

громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення

щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до

бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також

до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням,

визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму

податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за

місцезнаходженням філій.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний

(податковий) період визначається розрахунково виходячи із

загальної суми податку, нарахованого платником податку,

розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій

та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах

такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням

філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних

відрахувань цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим

підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня

року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи

за місцезнаходженням такого платника податку та його філій

(відокремлених підрозділів).

звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені

підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням

розрахунок податкових зобов\'язань щодо сплати консолідованого

податку, форма якого встановлюється центральним органом державної

податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.

( Абзац четвертий підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 в редакції

Закону N 1523-III ( 1523-14 ) від 02.03.2000 )

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку

до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе

платник податку, у складі якого знаходиться така філія.

( Підпункт 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 в редакції Закону

N 639/97-ВР від 18.11.97 )

2.1.4. Постійні представництва нерезидентів, які отримують

доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські

(представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх

засновників.

2.2. Платниками податку на прибуток, одержаний від

господарської діяльності залізничного транспорту, є управління

залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської

діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом

Міністрів України.

2.2.1. Доходи залізниць, одержані від господарської

діяльності залізничного транспорту, визначаються у межах доходних

надходжень, перерозподілених між залізницями у порядку,

затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

2.2.2. Платниками податку на прибуток, що одержаний не від

господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства

залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

2.3. Національний банк України та його установи (крім

госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку)

сплачують до Державного бюджету України суму перевищення валових

доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною

валових витрат років, що передують звітному (у разі коли вони не

відшкодовані валовими доходами таких років) після закінчення

фінансового року.

затверджених видатків Національного банку України над отриманими

доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету

України.

2.4. Установи кримінально-виконавчої системи та їх

підприємства, які використовують працю спецконтингенту,

спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Державним

департаментом України з питань виконання покарань, на фінансування

господарської діяльності таких установ та підприємств з включенням

сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування,

затверджених Державним департаментом України з питань виконання

покарань. ( Пункт 2.4 статті 2 із змінами, внесеним згідно із

Законами N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98, N 2377-IV ( 2377-15 )

від 20.01.2005 )

2.5. Постійне представництво до початку своєї господарської

діяльності стає на облік в податковому органі за своїм

місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим

органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою

господарську діяльність до реєстрації у податковому органі,

вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним

прибутки вважаються прихованими від оподаткування. ( Пункт 2.5

статті 2 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 )