Стаття 463. Попередження

1. Попередження як адміністративне стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміні­стративного стягнення.

Попередження полягає в офіційному осуді вчиненого проступку і за­стереженні правопорушника від його повторення. Це найменш суворе ад­міністративне стягнення, що застосовується за незначні порушення мит­них правил.

Попередження як стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно неприпустимості таких діянь у майбутньому.

Таким чином, це інформування правопорушника, що його поведінка має суспільно шкідливий характер і засуджується нормами митного зако­нодавства і що йому слід припинити вчинення подібних проступків, інак­ше в разі повторного вчинення правопорушення він буде притягнутий до суворішого покарання. Застосовуючи цей вид адміністративного стягнен­ня, посадові особи митного органу, уповноважені на розгляд справ, дають негативну державну оцінку неправомірному діянню, а не вимагають при­пинити подібні проступки. Попередження виконує виховну роль тоді, коли застосовується не заочно, а у присутності правопорушника.

Як правило, попередження виноситься щодо осіб, дії або бездіяльність яких, не становлять підвищеної суспільної шкідливості. В діючому Мит- ному кодексі існують лише три статті, санкції яких містять попередження (ст. 468, ч. 1 ст. 469, ч. 1 ст. 470).

Рішення про застосування попередження згідно зі ст. 522 МКУ прийма­ється митним органом. Водночас можливе прийняття рішення про накла­дення попередження і суддею, у тих справах, суб'єктом яких є неповноліт­ня особа віком від 16 до 18 років, оскільки цю категорію справ розглядають виключно суди незалежно від кваліфікації (ч. 2 ст. 522 МКУ) або у зв'язку з оскарженням постанови у справі.

Попередження тільки тоді вважається адміністративним стягненням, якщо оформлене у відповідному порядку письмовою постановою, яка по­винна бути оголошена правопорушнику. Не може вважатися накладенням стягнення за порушення митних правил попередження, висловлене в усній формі без складання постанови у справі про порушення митних правил, а отже, особа не може вважатися такою, що притягнена до відповідальності за порушення митних правил.

Слід наголосити, що для відповідної правової оцінки попередження важливо враховувати той факт, що в багатьох випадках його застосування обтяжує становище винного у разі вчинення ним протягом року повторно­го адміністративного проступку, оскільки на нього може бути накладено серйозніше стягнення — штраф.

Попередження як адміністративне стягнення відрізняється від усного зауваження низкою специфічних ознак:

1) вважається заходом адміністративного стягнення, а усне зауважен­ня - заходом державного й громадського осудження;

2) як захід адміністративного стягнення виноситься у письмовій формі, а зауваження - в усній;

3) виконується компетентним органом, а усне зауваження застосовуєть­ся органом (посадовою особою), уповноваженим вирішувати справу;

4) як захід стягнення призначається за проступок, який має більшу сус­пільну шкідливість, ніж той, за який можна обмежитися усним заува­женням;

5) є заходом адміністративної відповідальності, а усне зауваження за­стосовується як захід громадського впливу, який звільняє особу від адміністративної відповідальності (ст. 21 КУпАП).

Порівняно з іншими стягненнями попередження — найм'якіший захід адміністративної відповідальності. Воно має передусім морально-вихов­ний характер і не торкається майнових та інших прав порушника, однак тягне за собою елемент кари. Тому попередження є одним із засобів бо­ротьби з порушеннями митних правил та їх профілактики, хоча в право- застосовній практиці митних органів, як правило, застосовуються інші види адміністративних стягнень