Діяльність міліції щодо застосування спеціальних заходів попередження насильства в сім'ї

У поперджувальній діяльності міліції використовуються різноманітні за змістом заходи, що в цілому утворюють систему економічних, політичних, правових, психологічних, організаційних, технічних, соціальних, ідеологічних та інших чинників.

адміністративно-управлінські, морально-психологічні. Система цих заходів має універсальний характер, що забезпечує їх застосовування на різних рівнях.

За своїм змістом ці заходи поділяються на заходи загальної та індивідуальної профілактики.

Заходи загальної профілактики спрямовуються на усунення загальних причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень. До цих заходів відносяться:

- профілактичні перевірки;

- роз'яснення положень законодавства України з питань соціальної профілактики правопорушень;

- інформування населення про стан правопорушень, засоби та методи їх захисту від посягань;

- правова пропаганда діючого законодавства серед населення, на підприємствах, організаціях, установах незалежно від форм власності з питань недопущення правопорушень та відповідальності за їх скоєння.

Так, згідно із Наказом МВС від 11.11.2010 р. № 550 “Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України” проведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, схильними до скоєння правопорушень, є основними завданнями цього підрозділу.

Характеризуючи зміст профілактичної діяльності, необхідно акцентувати на пріоритетності її індивідуального різновиду.

Індивідуальна профілактика є важливою частиною діяльності державних органів та громадських організацій, які ведуть боротьбу не тільки з адміністративними проступками, а й з усіма правопорушеннями. Мета даного виду профілактики - своєчасне виявлення осіб, від яких можна очікувати вчинення адміністративних проступків та інших правопорушень, вплив на таких осіб та оточуюче їх мікросередовище, прийняття інших заходів (у разі необхідності - примусу), для того щоб адміністративні проступки не були вчинені.

Під індивідуальною профілактикою розуміють цілеспрямований, організований, виховний вплив на свідомість, почуття, волю осіб, які піддаються профілактиці, з метою усунення, нейтралізації, блокування наявних у них негативних якостей (протиправних цілей, антигромадських поглядів, звичок), що поєднується з одночасним формуванням позитивних якостей, властивостей, стереотипів та навичок законослухняної поведінки.

Індивідуальна профілактика містить комплекс заходів, спрямованих на:

- усунення факторів, які негативно впливають на особу і можуть призвести до формування в неї антисоціальної спрямованості та протиправної поведінки;

- зміни в особи антисоціальних поглядів, звичок, інтересів, що може попередити вчинення особою не тільки адміністративних проступків, але й інших правопорушень, зокрема злочинів;

- застосування невідкладних заходів з попередження підготовлюваних правопорушень та припинення спроб їх вчинення.

Одним із важливих напрямків роботи дільничних інспекторів міліції є попередження злочинів, які вчиняються на побутовому ґрунті. Ця попереджувальна робота передбачає проведення таких заходів:

- виявлення і вивчення особи правопорушника та постановка його на профілактичний облік;

- визначення і вивчення чинників протиправної поведінки, ступеня і меж їх впливу на особу правопорушника, усунення їх негативного впливу;

- організація спостереження і контролю за поведінкою та способом життя особи, що перебуває на профілактичному обліку;

- усунення негативного впливу на особу, що перебуває на профілактичному обліку, інших осіб з антигромадською поведінкою.

Робота щодо виявлення осіб з протиправною поведінкою в сфері побуту повинна проводитись серед:

- звільнених з місць позбавлення волі за насильницькі злочини, вчинені в сфері побуту;

- вчинивших такі злочини, але підданих покаранню, не пов'язаному з позбавленням волі, або звільнених від покарання у зв'язку з амністією;

- вчинивших злочини на ґрунті побуту, але звільнених від кримінальної відповідальності;

- підданих адміністративному стягненню або заходам громадського впливу за побутове дрібне або інші порушення громадського порядку в сфері сімейно-побутових відносин;

- токсикоманів та осіб, які пройшли курс примусового лікування від алкоголізму, наркоманії;

- осіб, які були піддані примусовому приводу, офіційному застереженню за протиправну поведінку в сфері побуту;

- осіб без громадянства чи постійного місця проживання;

- психічно хворих у межах неосудності, які характеризуються підвищеною збудженістю, агресивністю, жорстоким поводженням з тваринами тощо.

З метою своєчасного виявлення осіб, які потребують індивідуально-профілактичного впливу, дільничний інспектор міліції, згідно з п. 3.2.11 Інструкції, вивчає і узагальнює:

- інформацію чергової частини міськрайліноргану про виїзди чергових нарядів міліції на побутові конфлікти;

- адміністративні матеріали за дрібне хуліганство в гуртожитках; повідомлення травматологічних пунктів, бюро судово- медичних експертиз, інших установ органів охорони здоров'я про заподіяння тілесних ушкоджень на ґрунті сімейних конфліктів;

- скарги та заяви громадян, повідомлення посадових осіб про правопорушення, вчинені в побуті;

- припинені кримінальні справи за фактами протиправних дій, що мали місце в сфері побуту;

- матеріали цивільних справ про розірвання шлюбу, поділ майна чи квартири при розірванні шлюбу;

- повідомлення осіб, з якими встановлено довірливі стосунки, позаштатних працівників міліції.

Крім цього, інформацію про побутові конфлікти необхідно отримувати шляхом особистого розшуку, при комплексно - профілактичному відпрацюванні адміністративної дільниці, при проведенні операцій «Побут», «Здоров'я» тощо.

Дільничним інспекторам слід пам'ятати про неприпустимість розголошення відомостей про особисті взаємовідносини конфліктуючих сторін, оскільки існує небезпека порушення їх особистих прав, які охороняються законом.

Метод вивчення документів доцільно застосовувати для виявлення тих правопорушників у сфері сімейно-побутових відносин, які на ґрунті пияцтва, наркоманії, систематичних хуліганських дій уже потрапили в сферу уваги державних та громадських організацій.

Найчастіше сімейно-побутові конфлікти мають латентний характер. Їх учасники можуть накопичувати негативні емоції протягом тривалого часу, а при виникненні певних умов потенційна енергія конфлікту реалізується у формі насильницьких дій. Виявлення цієї категорії осіб вимагає від дільничних інспекторів міліції значних зусиль та майстерності.

Труднощі, що виникають при цьому зводяться в основному до того, що факти побоїв та інших тілесних ушкоджень, які були завдані потерпілому, не стали відомими ні органам міліції, ні громадськості.

Для викриття таких осіб доцільно використовувати метод опитування, який полягає у проведенні бесіди з громадянами, які більше, ніж інші можуть знати про конфліктуючих. До них належать домогосподарки, пенсіонери, домашні працівниці та інші особи, які переважну частину часу проводять в колі сім'ї. Необхідне можна дізнатись від працівників житлово-експлуатаційних організацій, домоуправлінь, двірників, сантехніків, працівників гуртожитків.

Отож, своєчасне та якісне реагування дільничного інспектора міліції на повідомлення про гострі сімейно-побутові конфлікти має важливе значення для попередження злочину та правопорушення, що може вчинятися на ґрунті соціально-побутових відносин, дає можливість захистити законні права громадян, а також виявити осіб, що потребують профілактичного впливу органів внутрішніх справ. Практика свідчить, що основною метою кожного втручання ДІМ у сімейні конфлікти є їх нейтралізація. При цьому метод зняття психологічної напруги обирається в залежності від ступеня розвитку конфліктної ситуації, кількості її учасників.

Якщо в одних випадках достатньо провести профілактичну бесіду, то в інших для припинення насильницьких дій необхідно вилучити вогнепальну зброю, застосувати фізичну силу, затримати правопорушника.

Також, дільничний інспектор міліції уповноважений самостійно приймати рішення в конкретній ситуації, враховуючи спосіб життя учасників сімейного конфлікту, мотивів протиправної поведінки та ступеня їх асоціалізації. Суворо дотримуючись закону, керуючись моральними принципами і використовуючи професійні навички, ДІМ на свій розсуд обирає тактичні прийоми, об'єктивно оцінивши конфліктну ситуацію. Це дає йому можливість диференційовано використовувати весь комплекс примусових заходів (виховних, правових, організаційних і т.д.) з метою профілактики насильницьких злочинів.

Дільничні інспектори при проведенні індивідуально- попереджувальної роботи стосовно даної категорії осіб повинні:

- шукати шляхи щодо усунення побутового конфлікту, метою яких є примирення конфліктуючих;

- виключити можливість заподіяння своїми діями шкоди міжособистим стосункам;

- своєчасно перевіряти і реагувати на сигнали про протиправну поведінку конфліктуючих;

- обов'язково проводити індивідуальну профілактику щодо потенційної жертви насильства в сім'ї.

Особливості попереджувальної діяльності служби ДІМ та КМСД визначаються сферою суспільних відносин, на які посягає насильство у сім’ї, наявністю комплексу прав щодо застосування заходів адміністративного примусу спеціального характеру.

Так, відповідно до статті 1 Закону України “Про попередження насильства в сім’ї”: «попередження насильства в сім’ї - система соціальних і спеціальних заходів спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім’ї, припинення насильства в сім’ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім’ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї».

Попередження насильства в сім’ї забезпечується цілим комплексом загально-соціальних і спеціальних заходів. Їх метою є:

- усунення причин і умов, які призводять до насильства в сім’ї, обмеження його поширеності;

- припинення такого насильства, надання соціальної підтримки жертвам насильства в сім’ї і забезпечення їх безпеки;

- зменшення негативного впливу насильства, яке має місце в сім’ї, на нормальний розвиток дітей;

- притягнення винних у вчиненні насильства в сім’ї до відповідальності, соціально-психологічну і медичну корекцію і підготовку до повернення сім’ю;

- контроль за поведінкою осіб, які реально можуть учинити у сім’ї насильство, і осіб, котрі визнані винними в сімейному насильстві.

Особливе місце у законодавстві посідають спеціальні заходи попередження насильства у сім’ї :

1) винесення захисного припису;

2) поставленні особи на профілактичний облік;

3) винесенні офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї;

4) направленні особи на проходження корекційної програми.

Спеціальні заходи залежно від моменту їх здійснення поділяються на заходи профілактики і заходи припинення.

Заходи профілактики насильства в сім 'ї спрямовані на завчасне виявлення сімей, де існує загроза виникнення насильства, відвернення причин і умов, що сприяють його скоєнню, або обмеження їх впливу, а якщо можливо, то й їх усунення та створення достатнього захисту від насильницьких посягань для кожного члена сім’ї.

Заходи з припинення насильства в сім’ї - це оперативні заходи, спрямовані на фізичне переривання початого насильства. Заходи припинення застосовуються в критичних ситуаціях, коли життю і здоров’ю жертви насильства в сім’ї загрожує небезпека. Здійснення цих заходів вимагає від представників спеціально уповноважених органів і установ з попередження насильства в сім’ї мати відповідну фізичну і психологічну підготовку та необхідні навички переривання такого насильства (тактика проведення діалогу з кривдником, надання первинної допомоги жертві насильства та ін.). Ці заходи передбачені Розділом III Закону України “Про попередження насильства в сім’ї”.

Члену сім’ї, який вчинив насильство в сім’ї, виноситься службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією у справах дітей офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, про що йому повідомляється під розписку.

Офіційні попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї виносяться за результатами перевірки заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення. Факт вчинення насильства в сім’ї фіксується у спеціальній картці обліку факту скоєння насильства в сім’ї.

Офіційне попередження може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку.

Метою вжиття такого спеціального заходу, як офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї є доведення до відома члена сім’ї, який вчинив насильство в сім’ї, що у разі вчинення таких дій по відношенню до членів своєї сім’ї він може бути притягнутий до кримінальної, адміністративної чи цивільно- правової відповідальності згідно з чинним законодавством. При цьому особі, якій винесено офіційне попередження, а також іншим членам сім’ї має бути роз’яснено, які саме діяння у сфері сімейного насильства визнаються протизаконними та який вид і міра відповідальності передбачена законодавством за їх вчинення, що також матиме профілактичний вплив.

Офіційні попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї виносяться працівниками служби дільничних інспекторів міліції або кримінальної міліції у справах дітей за місцем проживання особи, яка вчинила насильство в сім’ї, або в службових приміщеннях дільниці чи органів внутрішніх справ. У разі відмови особи від підписання зазначеного документа в ньому у присутності свідків чи потерпілих (за наявності таких) робиться відповідний запис.

Якщо особа, щодо якої було винесено офіційне попередження, знову вчинила акт насильства в сім’ї, такій особі дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної міліції у справах дітей за погодженням з начальником органу внутрішніх справ і прокурором може бути винесений захисний припис.

Захисний припис є новим інститутом для українського законодавства, вперше запропонованим саме у Законі України “Про попередження насильства сім’ї”. Застосування цього запобіжного заходу поширене передусім в країнах прецедентної правової системи, але до нього все частіше звертаються держави континентальної Європи.

Захисним приписом особі, стосовно якої він винесений, може бути заборонено чинити певну дію (дії) по відношенню до жертви насильства в сім’ї, а саме:

- вчиняти конкретні акти насильства в сім’ї;

- отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім’ї;

- розшукувати жертву насильства в сім’ї, якщо жертва насильства в сім’ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім’ї;

- відвідувати жертву насильства в сім’ ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім’ї;

- вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім’ї.

Цей перелік є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає. Зазначені обмеження встановлюються на термін до 30 діб з дня погодження захисного припису з прокурором.

На погодження захисного припису начальнику органу внутрішніх справ та прокурору подаються офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, заява (інформація) про вчинення насильства в сім’ї та інші матеріали, які характеризують особу правопорушника.

Захисний припис не підлягає погодженню в разі наявності в діях особи, яка вчинила насильство в сім’ї, ознак злочину.

При невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, вона буде нести відповідальність згідно зі статтею 173² Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ще одним спеціальним заходом з попередження насильства в сім’ї є взяття на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку членів сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї.

На профілактичний облік члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, ставляться тільки після винесення їм дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної міліції у справах дітей офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї.

Особи, які вчинили насильство в сім’ї по відношенню до інших членів сім’ї і перебувають на профілактичному обліку, знімаються з профілактичного обліку у разі:

- закінчення терміну перебування на профілактичному обліку (згідно з законом України “Про попередження насильства в сім’ї” - один рік після останнього факту вчинення насильства в сім’ї);

- винесення вироку суду про притягнення члена сім’ї, який вчинив насильство в сім’ї, до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі;

- тривалої (понад один рік) відсутності за місцем проживання;

- смерті такої особи.

У разі вчинення особою насильства в сім'ї, після отримання нею офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, ця особа направляється дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної міліції у справах дітей до кризового центру для проходження корекційної програми. Проходження корекційної програми для такої особи є обов'язковим.

При не проходженні особою корекційної програми вона буде нести відповідальність згідно зі статтею 173² Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставами для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї є:

1) заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;

2) висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;

3) отримання повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї;

4) отримання інформації про реальну загрозу вчинення насильства в сім’ї за інших обставин (публікації в засобах масової інформації, колективні звернення громадян, керівників організацій, підприємств, судів, навчальних закладів, органів громадського самоврядування та ін.). Необхідно пам’ятати, що отримання відповідної інформації від вказаних осіб може бути підставою для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї тільки за умови наявності згоди жертви насильства в сім’ї або особи, щодо якої існує реальна загроза його вчинення. Проте отримання такої згоди не є обов'язковим, якщо жертвою насильства є неповнолітня або недієздатна особа.

Заява та повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або існування реальної загрози його вчинення приймаються за місцем проживання постраждалого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї, службою дільничних інспекторів та кримінальною міліцією у справах дітей.

Орган, до якого надійшла заява або надійшло повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення, розглядає заяву чи повідомлення та вживає в межах своїх повноважень передбачені законом заходи з попередження насильства в сім’ї.

При розгляді заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу дільничні інспектори міліції зобов’язані виїхати (вийти) на місце конфлікту в кількості не менше двох працівників (або з позаштатним дільничним інспектором міліції, або з членом громадського формування з охорони громадського порядку), дотримуючись при цьому заходів особистої безпеки.

Необхідно зазначити, що однією з особливостей насильства в сім’ї є відсутність свідків в більшості випадків. У зв’язку з цим дільничному інспектору міліції при екстреному виклику за повідомленням про вчинення насильства в сім’ї важко встановити в умовах конфліктної ситуації правильну картину події, тим більше, що нерідкими є факти самообмови жертви насильства в сім’ї та неправдивих показань кривдника. В такому випадку, при необхідності перевірки показань на місці в умовах конфліктної ситуації, дільничний інспектор міліції повинен використовувати тактичні прийоми, які зазвичай в таких умовах використовує слідчий, а саме: використання можливостей тактичної переваги; ретроспективне відтворення показань; використання “негативних обставин”; деталізація пояснень та демонстрації дій.

Отже, держава зобов’язана захистити людину від насильства в сім’ї, не порушуючи при цьому її право на невтручання в особисте та сімейне життя. Виходячи з цих принципових положень, Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” визначає підстави для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї, які вживаються лише за заявою про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, або за умови висловленого ним бажання, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто.

Питання для самоконтролю

1. Правова основа діяльності ОВС щодо попередження насильства у сім’ї.

2. Органи та служби ОВС, які попереджають та припиняють прояви насильства в сім’ї.

3. Реагування ОВС на повідомлення про вчинення насильства у сім’ї, в тому числі й стосовно дітей.

4. Заходи адміністративного примусу, що застосовуються працівниками міліції для попередження та припинення насильства у сім’ї.

5. Спеціальні заходи з попередження насильства в сім’ї.

6. Поняття та зміст заходів, передбачених захисним приписом.

Теми рефератів

1. Взаємодія кримінальної міліції у справах дітей органів внутрішніх справ та служби дільничних інспекторів міліції з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю щодо попередження насильства у сім’ї.

Теми доповідей

1. Обліки в ОВС осіб, які вчинюють насильство у сім’ї.

2. Поняття та види насильства в сім’ї.

Перелік використаних джерел

1. Конституція України. Прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. // Офіційний вісник

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - додаток до № 51. - Ст. 1122 (з наступними змінами та доповненнями)

4. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради. - 2001. - №25-26. - Ст. 131

5. Кримінальний процесуальний Кодекс України від 19 листопада 2012 р.

6. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р.// Урядовий кур’єр. - 2002. - 6 березня.

7. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV //Голос України від 18.05.2004 - № 89

8. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 08.09.2005 // Урядовий кур'єр від 19.10.2005 - № 198

9. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради, 1991, №4, ст.20.

10. Про затвердження Державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12 2006 р. № 1834.

11. Про затвердження порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї: Постанова Кабінету міністрів України №616 від 26 квітня 2003 року // Офіційний вісник України. - №18-19. - 2003. - Ст. 829.

12. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24.01.1995 //Офіційний сайт Верховної Ради України. - Інтернет, 2010. - 01.09.

13. Про попередження насильства в сім'ї: Закон України від 15 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради України.-2002.-№ 10.- Ст. 70.

14. Положення про кримінальну міліцію в справах дітей, затверджене постановою Кабінету міністрів України № 502 від 8 липня 1995р. // ЗП України. - 1995 р. - № 9. - Ст. 237.

15. Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії: затверджений наказом МВС України від 19 листопада 2012. № 1050.

16. Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: затверджений наказом МВС України від 22 жовтня 2012. № 940.

17. Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень: затверджений наказом МВС України від 14 серпня 2012. № 700.

18. Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї: Наказ Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, МВС України від 07 вересня 2009 № 3131/386

19. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України №550 від 11.11.2010 р. // Офіційний вісник України. - 2011. - №47. - Ст. 2451.

20. Про затвердження Порядку виявлення та ведення обліку дітей службами у справах дітей: Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 14 квітня 2004 р. №15 // Офіційний вісник України зі змінами. - 2004. - №19. - Ст. 1368

21. Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення: Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 16.01.04 № 5/34/2/11

22. Про затвердження Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень: Наказ МОЗ України від 17 січня 1995 р. № 6.

23. Про заходи щодо вдосконалення системи комплексного використання сил і засобів в охороні громадського порядку: Наказ МВС України від 30 вересня 2008 р. № 505.

24. Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань: Наказ МВС від 28 квітня 2009 р. № 181.

25. Діяльність підрозділів міліції громадської безпеки: Навчальне видання / Курс лекцій. - Івано-Франківськ: ПЮІ ЛьвДУВС, 2007.- С.104-114.

26. Дмитренко М.І., Заброда Д.Г. Дії дільничних інспекторів міліції в екстремальних ситуаціях: Методичні рекомендації. - Дніпропетровський юридичний інститут МВС України, Дніпропетровськ, 2001. - 34 с.

27. Запобігання насильству в сім'ї: Практичний посібник для дільничних інспекторів міліції / Київ. Школа Рівних Можливостей: Ред.-упоряд. О.В.Лясковська. К., 2004. С. 12-31.

28. Зелений В.А. Правовые, организационные и тактические основы предотвращения горрайорганами внутренних дел умышленных убийств в сфере сімейно-бьітовьіх отношений:Автореф. дисс.... канд. юрид. наук. - М., 1985.

29. Ковальова О.В. Діяльність служби дільничних інспекторів міліції щодо попередження насильства в сім'ї : Дис... канд. наук: 12.00.07 - 2008. - 237 с.

30. Константінов С.Ф. Адміністративно-правові заходи попередження насильства у сім’ї // Право і суспільство. -2009. -№5. - С.1-7.

31. Левченко К. Б. Г ендерна політика: визначення, формування, управління. - Х.: Нац. ун_т внутр. справ, 2003. - 348 с.

32. Левченко К. Б. Гендерна рівність: філософсько-правовий аналіз. - Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. - 48 с.

33. Левченко К. Б. Права жінок: зміст, стан та перспективи розвитку: Монографія. - Харків: Вид-во НУВС, 2001. - 345 с.

34. Лисюк Ю.В. Протидія насильству в сім’ї. - Одеса: ДДУВС ХНУВС, 2007. - 164 с.

35. Насильство в сім’ї та діяльність органів внутрішніх справ

по його подоланню: навчально-методичний посібник до

спеціалізованого курсу з протидії насильству в сім'ї для курсантів вищих навчальних закладів системи МВС / розробники П.О.Власов, О.П.Войніч, І.В. Басиста, І.В. Дроздова., Л.Г. Міренеску, Л.В.Кляровська - Дніпропетровськ: Дніпропетровська міська громадська організація «Жіночий інформаційно-координаційний центр», Івано-Франківськ.: Прикарпатський юридичний інститут ЛьвДУВС, 2009.-166 с.

36. Насильство в сім’ї та діяльність органів внутрішніх справ по його подоланню: Інформаційно-практичний посібник. - Дніпропетровськ: Дніпропетровська міська громадська організація “Жіночий інформаційно-координаційний центр”, 2006. - 130 с.

37. Організація роботи органів внутрішніх справ щодо профілактики злочинів, які вчиняються в сімейному середовищі психологічні аспекти дій працівника міліції у випадку насильства в сім’ї: Методичні Рекомендації. - Київ, 2002. - 28 с.

38. Пам’ятка дільничному інспектору міліції при розгляді заяв і повідомлень про вчинення насильства в сім'ї: УДІМ ДІБ МВС, 2009. - 4с.

39. Правовий та соціальний захист неповнолітніх від насильства в сім’ї: Методичний посібник для працівників правоохоронних органів. - X.: Курсор, 2006. - 128 с.

40. Правові та кримінологічні засади запобігання насильству в сім’ї: Навч. посіб. / За заг. ред. О.М. Джужі, І.В. Опришка, О.Г. Кулика. - К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 2005. - 124 с.

41. Правові та організаційні основи попередження міліцією правопорушень на адміністративній дільниці. - Навч. посібник. Д.: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ.-2006.- 170 с.

42. Роль дільничних інспекторів міліції у попередженні насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми: алгоритм профілактики та припинення насильницьких дій. - К., 2009.