Питання 1. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства.

Економічна конкуренція є тим рушійним елементом ринкової економіки, який забезпечує баланс особистих і приватних інтересів суб’єктів ринку, формує підвалини соціальної стабільності у суспільстві.

На сьогоднішній день законодавство України, яке регулює суспільні відносини у сфері захисту економічної конкуренції, має на меті не боротьбу з монополізмом, не переслідування крупних фірм – суб’єктів господарювання, а створення і всебічну підтримку конкурентного середовища на ринку, що досягається, зокрема, шляхом:

– підтримки економічної конкуренції;

– визначення складів правопорушень у сфері захисту економічної конкуренції та захисту від монопольних зловживань;

– припинення, запобігання та державне переслідування недобросовісних проявів конкуренції тощо.

При дослідженні питання становлення національного антимонопольно-конкурентного законодавства необхідно зупинити увагу на американській та європейській моделі конкурентного законодавства, дослідити їх сутність та з’ясувати значення для формування конкурентного законодавства України. Також доцільним є детальний аналіз змісту поняття «конкуренція» із визначенням його характерних ознак, властивостей та функцій.

Спеціальне законодавство у сфері захисту економічної конкуренції можна умовно поділити на два блоки. Перший блок стосується протидії антиконкурентній поведінці з боку суб’єктів господарювання (їхніх груп) та органів управління, які мають ринкову владу. Основними актами законодавства тут виступають положення ст.ст. 25–31 ГК України та Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 р. До цього блоку входить також Закон “Про природні монополії” від 20.04.2000 р. та інші акти.

Другий блок стосується антиконкурентної поведінки суб’єктів господарювання, які не мають ринкової влади. Основу даного блоку складають положення ст.ст.

АМКУ прийняв чимало актів у сфері антимонопольно-конкурентного регулювання, зокрема: Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджені розпорядженням АМКУ від 19.04.94 р. № 5; Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання (далі – Положення про концентрацію), затверджене роз порядженням АМКУ від 19.02.2002 р. № 33-р; Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затверджене розпорядженням АМКУ від 25.12.2001 р. № 182-р; Положення про порядок подання заяв до органів АМКУ про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання (далі – Положення про узгоджені дії), затверджене розпорядженням АМКУ від 12.02.2002 р. № 26-р; Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затверджена розпорядженням АМКУ від 05.03.2002 р. № 49-р тощо.

Отже, антимонопольно-конкурентне законодавство – це правова форма державного регулювання ринкових відносин, сукупність нормативно-правових актів, спрямованих на встановлення правил господарювання на товарних ринках з метою запобігання, недопущення та припинення проявів монополізму та недобросовісної конкуренції, розвитку та захисту добросовісної конкуренції, а також регулювання сфери природних монополій з метою підвищення ефективності і збалансованості економічної системи України.