Бюджетний процес і принципи його здійснення. Стадії бюджетного процесу

Нормативно-правові акти про бюджет будь-якого рівня мають тимчасовий характер. Вони щорічно розробляються, приймаються, потім виконуються, і послідовність проходження бюджетів постійно повторюється, тобто процес відтворення бюджетів відбувається у встановленому законом порядку.

Бюджетний процес - це регламентований бюджетним зако­нодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконан­ня бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Бюджетний процес здійснюється на підставі Конституції України, Бюджетного кодексу України (далі - БК), законів України та інших нормативно-правових актів.

Бюджетний процес в Україні, відповідно до чинного законодавст­ва, має такі принципові риси:

а) плановість та послідовність, що підтверджується діяльніс­тю з організації стадій проходження бюджетного процесу;

б) розмежування повноважень учасників бюджетного проце­су, реалізація яких забезпечує задоволення інтересів кожного суб'єкта і, як наслідок, держави в цілому. Розмежування повноважень просте­жується в компетенції органів представницької та виконавчої влади. До функцій органів виконавчої влади належить складання та виконання бюджетів, складання звітів, а до функцій органів законодавчої (пред­ставницької) влади - їх розгляд та затвердження;

в) самостійність кожного учасника бюджетного процесу. Згідно з бюджетним призначенням кожен учасник бюджетного про­цесу - розпорядник бюджетних коштів або бюджетна установа має свої функції, виконання яких забезпечує виконання бюджетного процесу в цілому. Держава не втручається в реалізацію повноважень суб'єктів, якщо інше не передбачено законом;

г) достовірність, реальність показників бюджетів усіх рівнів. Завдяки застосуванню бюджетної класифікації доходи та видатки бюд­жетів встановлюються з урахуванням інтересів держави та інших су­б'єктів економічно та функціонально обґрунтовано.

ґ) обов’язковість та цілеспрямованість. Конституція України, Бюджетний кодекс та інші нормативно-правові акти про бюджет ви­магають виконання своїх повноважень від кожного учасника. Від цьо­го залежить не тільки бюджетний процес, а й життєздатність самої держави. Важливість доцільної діяльності кожного суб'єкта підкрес­люються тим фактом, що держава уповноважує Державне казначей­ство України здійснювати безперечне списання коштів з рахунків, на яких обліковувалися кошти Державного бюджету України та органів місцевого самоврядування (ст. 25 БК);

д) внутрішній та зовнішній контроль на всіх стадіях бюд­жетного процесу. Він потрібен для постійного аналізу діяльності всіх учасників бюджетного процесу, для оцінки достовірності та відповід­ності результатів встановленим завданням і планам. Внутрішній фінан­совий контроль повинен забезпечувати інформування керівника бюд­жетної установи щодо активів, пасивів, доходів та видатків бюджетної установи. Керівник бюджетної установи, розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за організацію і стан фінансової, госпо­дарської діяльності у своїх та підлеглих бюджетних установах. Зовніш­ній контроль за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють органи влади та органи державного фінансового контролю;

е) сувора терміновість організації всіх стадій бюджетного процесу та забезпеченість відповідними документами, розрахун­ками, показниками. Вони мають економічну обґрунтованість і вста­новлену правову форму. На всіх стадіях бюджетного процесу існують терміни надання та розгляду, затвердження відповідних бюджетних документів. Так, Національний банк України до 1 квітня року, що пе­редує плановому, розробляє та надає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України проект заходів грошово-кредитної політики на наступний бюджетний період. Діяльність усіх учасників бюджетно­го процесу має встановлені строки, яких необхідно додержуватися, що важливо для виконання Державного та місцевих бюджетів.

У Бюджетному кодексі передбачена стаття, яка регламентує порядок подання та розгляду законопроектів, які впливають на доходну та видаткову частини бюджетів. Так, кожен законопроект протягом двох тижнів проходить експертизу щодо його впливу на доходну та/або видаткову частину бюджетів та виконання закону про Державний бюд­жет України у поточному бюджетному році в Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету. Згідно з експертним висновком та рішен­ням Комітету законопроекти вносяться на засідання Верховної Ради за умови, що вони не впливають на виконання бюджетів, або протягом трьох днів передаються до Міністерства фінансів України для отри­мання пропозицій щодо узгодження цього законопроекту з бюджетами.

Закони України, які впливають на формування доходної та видат­кової частин бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серп­ня року, що передує плановому (ст. 27 БК);

є) доступність інформації про організацію бюджетного про­цесу. У БК встановлено, що Міністерство фінансів України забезпе­чує доступність публікації (оприлюднення):

• проекту закону про Державний бюджет;

• закону про Державний бюджет України з додатками;

• інформації про виконання Державного бюджету поквартально та за рік;

• інформації про показники виконання Зведеного бюджету України;

• іншої інформації.

Проект закону про Державний бюджет України підлягає обов’яз­ковій публікації в газеті «Урядовий кур’єр» не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховній Раді України (ст. 28 БК).

Стадіями бюджетного процесу є:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективнос­ті управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов’язка­ми з управління бюджетними коштами) (ст. 19 БК).

Під стадіями бюджетного процесу розуміють низку заходів, що охоплюють планування, розрахунки, аналіз, оцінку, тобто різні дії з бюд­жетними коштами. На стадіях бюджетного процесу цілеспрямовано реалізують повноваження всі учасники бюджетних правовідносин, які повинні гарантувати чітке дотримування бюджетної дисципліни. Стадії бюджетного процесу здійснюються як окремі, послідовні етапи бюд­жетної діяльності. Період з початку складання проектів бюджетів до затвердження звітів про їх виконання складає повний цикл бюджетного процесу. В Україні цей цикл триває понад два роки. Наприклад, у Росій­ській Федерації тривалість усіх стадій бюджетного процесу з початку складання проектів до затвердження звітності займає понад три роки^[86].

Бюджетний процес є формою реалізації пов новажень учасниками цього процесу, тобто матеріальних та процесуальних норм бюджет­ного права.

Учасники бюджетного процесу отримують власні повноважен­ня при затвердженні відповідних бюджетів на підставі матеріальних норм бюджетного права, а потім виконують свої функції згідно з бюджетними призначеннями, тобто здійснюють бюджетний процес. Таким чином реалізуються процесуальні бюджетно-правові норми, де простежується тісний зв’язок між матеріальними і процесуаль­ними нормами бюджетного права.

Характер зв’язку матеріальних і процесуальних норм бюджетного права відрізняється від характеру зв’язку норм цивільного права та ци­вільно-процесуального права або в карного та карно-процесуального права. На істотні відмінності цих зв’язків вказувала професор Л. К. Во­ронова та інші науковці. Бюджетні процесуальні і матеріальні норми складають хоча й окремі правові інститути, але входять до підгалузі фі­нансового права - бюджетного права.

У цивільних і цивільно-процесуальних відносинах існують самостій­ні різні суб'єкти, у бюджетних - це один і той же суб'єкт^[87]. До того ж ці суб'єкти мають відповідно до свого правового положення різні бюджет­ні повноваження. Наприклад, розпорядник бюджетних коштів на відміну від головного розпорядника не має права затвердження кошторисів нижчого рівня.

8.2.