6.1. Федеральні фінанси США. Бюджетний процес

Бюджетну систему США (як й інших федеральних держав) утворюють три ланки:

федеральний бюджет;

бюджет членів федерації (штатів);

місцеві бюджети, які не входять до складу федерального бюджету.

Структура федерального бюджету США

У США федеральний бюджет складається з 2-х частин:

1) урядовий бюджет; : 2) довірчі фонди (траст-фснди).

За рахунок урядового бюджету фінансуються загальні економічні і соціальні програми, що позитивно впливає на економіку США. Так, 1 долар федеральних капітальних вкладень дає приріст у 2 долари капітальних вкладень у приватний сектор.

ВВП і бюджет у США

Сумарні витрати державного бюджету США становили 20,1% ВНП у 1997 р., а в 2003 р. вони мали становити 18,8%, тобто скоротитися.

Довірчі фонди мають цільовий характер, і більшість з них пов\'язані з діяльністю галузей виробничої інфраструктури (федеральними автострадами, аеропортами, електростанціями). Доходи довірчих фондів утворюються за рахунок надходжень від використання державної власності. Статус довірчих мають також соціальні і пенсійні фонди. Вони формуються в основному за рахунок внесків працівників державного і приватного секторів, відрахувань уряду і підприємців.

Структура доходної частини федерального бюджету США наступна:

45% — доходи від індивідуальних прибуткових податків;

35% — доходи від внесків у фонди соціального страхування;

10% — доходи від податку на прибуток корпорацій;

5% — доходи від акцизів;

1,5—2% — доходи від мита;

4% — доходи від інших джерел.

У цілому частка податків у доходній частині бюджету становить близько 90%.

58

РОЗДІЛ 6

Фінанси США

59

Структура видаткової частини державного бюджету США наступна:

43% — прямі пільгові виплати окремим особам (соціальні програми, які фінансуються федеральним урядом);

25% — видатки на оборону;

14% — виплати відсотків по державному боргу;

12% — позички і субсидії штатам і місцевим органам влади;

6% — фінансування інших федеральних програм.

За рахунок федерального бюджету надається фінансова персональна допомога бідним сім\'ям, здійснюються програми будівництва житла для малозабезпечених сімей, фінансуються професійна підготовка, регіональний розвиток тощо. Частково федеральні кошти використовуються на фінансування шкіл, бібліотек, лікарень, пожежної служби, громадського транспорту. Разом з тим отримання вищої освіти фінансується не тільки державою, а й з сімейних бюджетів.

Особливості бюджетного процесу в США

Бюджетний процес в США включає чотири етапи.

і етап

Розробка проекту бюджету. Його розробляє Адміністративно-бюджетне управління США (бюджетний рік у США починається з 1 жовтня), якому подають заявки всі державні структури, що фінансуються з бюджету.

Заявки подаються на основі контрольних цифр, які доводяться державними структурами зверху.

IIетап

Розгляд і затвердження бюджету. Це є компетенцією конгресу США.

Спочатку проект бюджету надходить у нижню палату (палату представників), потім — у вищу (сенат).

Президент США виступає з бюджетним посланням, в якому він дає коротку характеристику основних напрямків фінансової політики уряду.

У випадку розбіжності висновків палат конгресу США створюється узгоджувальна комісія.

IIIетап

Виконання бюджету. У США воно розподілено між окремими структурами:

1) Міністерство фінансів контролює витрати;

Внутрішня податкова служба контролює доходи;

Митна служба контролює доходи від зовнішньоекономічних операцій.

IV етап

Організація касового виконання. Вона покладена в США на банки (державні й комерційні), тобто використовується банківська модель касового виконання бюджету.

Основні бюджетні функції виконавчої ланки США

Президент:

Виробляє політику виконавчої ланки в галузі розробки бюджету і передає підготовлений проект бюджету до Конгресу.

Подає до Конгресу додаткові бюджетні запити, поправки і зміни.

Підписує (або накладає вето) на законодавчі акти щодо видатків і надходжень державного бюджету, які схвалені Конгресом.

Повідомляє Конгрес про відстрочення чи скасування окремих бюджетних витрат.

Видає розпорядження про скорочення окремих статей бюджету.

Адміністративно-бюджетне управління:

Організовує діяльність виконавчої ланки в бюджетній галузі, надає поради Президентові.

Доводить до відома урядових агентств мету державної політики і бюджетні орієнтири.

Готує варіанти президентського проекту бюджету і подає їх на розгляд Президентові.

Готує звіти про скорочення бюджетних статей згідно із законом Грема-Радмена-Холлінгза.

Переглядає пропоновані законодавчі акти і виступає на конгресових слуханнях, аби пересвідчитися, що вони відповідають президентському проектові бюджету.

Розподіляє кошти і наглядає за виконанням бюджету.

Вживає адміністративні заходи з метою підвищення ефективності федеральних видатків.

Федеральні міністерства і відомства:

Подають бюджетні запити до адміністративно-бюджетного управління; просять Президента про збільшення асигнувань.

Обстоюють президентський проект бюджету під час слухань у Конгресі.

Вимагають надання коштів від Адміністративно-бюджетного уп

60

61

равління і розподіляють призначені кошти між своїми підрозділами й програмами.

Ведуть внутрішній контроль і облік витрачених і зібраних коштів.

Розробляють заходи щодо витрачання бюджетних коштів.

Контролюють виконання заходів, на які були призначені бюджетні кошти.

Основні бюджетні функції комітетів конгресу США

Комітети з надання дозволу на використання бюджетних коштів:

Розробляють законопроекти про надання дозволу на використання бюджетних коштів і фінансування соціальних програм.

Здійснюють нагляд за урядовими агентствами.

Передають до комітетів, які розглядають проект бюджету, свої пропозиції й оцінки з питань, що перебувають в межах їхньої компетенції.

Рекомендують внести зміни до законодавчих актів згідно з положеннями щодо узгодження чинного законодавства з бюджетною резолюцією.

Включають оцінки Бюджетної служби Конгресу до звітів про законопроекти, ухвалені ними.

Комітети з розподілу бюджетних асигнувань:

Розробляють законопроекти про регулярні і додатковий розподіли бюджетних асигнувань.

Розглядають пропозиції щодо відстрочення чи скасування окремих бюджетних видатків.

Передають до комітетів, які розглядають проект бюджету, свої погляди й оцінки з приводу федеральних програм.

Включають до законопроектів з розподілу асигнувань обмеження на програми кредитування.

Встановлюють правила перегляду державних програм.

Встановлюють напрямки витрачання коштів для федеральних агентств.

Комітети з бюджетних надходжень:

Розробляють законопроекти про надходження до бюджету.

Розробляють законопроекти з питань державного боргу, а також щодо соціального забезпечення та деяких інших соціальних програм.

Передають до комітетів, які розглядають проект бюджету, свої

пропозиції й оцінки з питань, що перебувають в межах їхньої компетенції.

4. Рекомендують внести зміни до законодавчих актів згідно з положеннями щодо узгодження чинного законодавства з бюджетною резолюцією.

Комітети з розгляду проекту бюджету:

Розробляють бюджетні резолюції.

Готують положення щодо узгодження чинного законодавства з бюджетною резолюцією і розробляють відповідний законопроект про бюджетні узгодження.

Надають іншим комітетам бюджетні повноваження, повноваження розпоряджатися витрачанням коштів, а також повноваження щодо кредитування і фінансування соціальних програм.

Спостерігають за розглядом бюджету і повідомляють Конгресові про його статус.

5.              Розробляють рішення, що дозволяють обійти певні бюджетні

процедури (комітет Сенату).

Податкова система США

Основною ланкою у фінансовій системі США є бюджетний механізм федерального уряду. Податки, що передбачають найбільш великі і стабільні надходження, справляються до федерального бюджету.

У федеральних доходах переважають прямі податки. Доходи штатів і місцевих органів влади формуються головним чином за рахунок непрямих податків і майнового оподаткування. До прямих податків відносяться прибуткові і майнові податки, податки на спадщину і дарування майна, внески на соціальне страхування, збори з транспортних засобів та ін. До непрямих податків відносяться федеральні митні збори, різні акцизи, збори з транспортних засобів, внески підприємств на соціальне страхування, оскільки вони включаються в основному в собівартість продукції і їх фактичними платниками є покупці.

На всіх рівнях стягуються індивідуальні прибуткові податки, по

62

63

датки з прибутку корпорацій, податки і внески до фондів соціального страхування, податки на спадщину і дарування, акцизи. Різниця між ними на різних рівнях полягає у визначенні оподатковуваної суми, величини ставок. Лише у федеральний бюджет надходять митні збори. Штати і місцеві органи стягують податки з роздрібного продажу товарів, місцеві органи влади отримують податок на нерухомість і рухоме майно.

Федеральні податки, їх види і розрахунки

Федеральні податки формують найбільшу частину всіх податкових надходжень у США. Значну роль у федеральній податковій системі відіграють податки на доходи, рівень яких тісно пов\'язаний з величиною національного доходу (НД). До Другої світової війни в доходах бюджету переважали надходження від податку на прибуток корпорацій, у післявоєнний період найбільш значним джерелом доходів став прибутковий податок з населення.

Прибутковий податок з населення. Справляється за прогресивною шкалою. Існують неоподатковуваний мінімум доходів (на початку 90-х років - 2000 доларів) і три податкові ставки (15%, 28%, 33%). Податком може обкладатись або окрема людина, або сім\'я (сумують-ся всі доходи членів сім\'ї за рік).

Нарахування податку здійснюється таким чином. Сумуються всі доходи: заробітна плата, дохід від підприємницької діяльності, пенсії і допомоги, які виплачуються приватними пенсійними і страховими фондами, державні допомоги, дохід від цінних паперів тощо. Дохід від продажу майна і цінних паперів обкладається або спеціальним податком, або у складі особистого доходу. Із сукупного валового доходу вираховуються витрати, пов\'язані з його отриманням. До них відносяться витрати, пов\'язані із підприємницькою діяльністю: витрати на купівлю й утримання капітальних активів — земельна ділянка, будівля, обладнання; поточні виробничі витрати. Дані витрати враховуються не тільки у підприємців, але й в людей «вільних професій». Після вирахування витрат отримується чистий дохід платника. Потім із цієї величини вираховуються індивідуальні податкові пільги. Загальною пільгою є неоподатковуваний мінімум доходів. Чистий дохід зменшується також на внески в благодійні фонди, штатні податки, місцеві податки, відсотки з цінних паперів урядів штатів і місцевих органів управління, аліменти, витрати на медичне обслуговування (не більше 15% оподатковуваної суми), відсотки по особистих боргах та іпотечному боргу. Таким чином створюється оподатковуваний дохід.

Зниження ставки податку після визначеного рівня доходів характерне лише для США. Але поряд з цим в країні зменшилась кількість податкових пільг.

Відрахування на соціальне страхування — друга за величиною стаття доходів федерального бюджету, вони сплачуються роботодавцями і найманими працівниками. На відміну від європейських країн, де основну частину внесків сплачує роботодавець, у США вони діляться пополам. Ставка змінюється щорічно при формуванні бюджету. На початку 90-х років загальна ставка була 15,02% фонду заробітної плати, причому роботодавець і працівник вносили по 7,51%. Але обкладається не весь фонд заробітної плати, а лише перші 48,6 тис. доларів на рік в розрахунку на кожного зайнятого. Ставки цих внесків для осіб вільних професій вищі, ніж для найманих працівників.

Податок на доходи корпорацій. Його основна ставка дорівнює 34%. Але вноситься він ступінчато. Корпорація сплачує 15% за перші 50 тис. доларів оподатковуваного доходу, 25% за наступні 25 тис. доларів і 34% за залишкову суму. Таке ступінчате оподаткування має важливе значення для середніх і малих підприємств. Цей податок має багато пільг. З чистого доходу вираховуються штатні й місцеві податки на доходи, 100% дивідендів від місцевих дочірніх компаній, 70—80% дивідендів місцевих корпорацій, відсотки по цінних паперах місцевої влади і штатів, благодійні внески. Використовуються податкові пільги в рамках прискореної амортизації, пільги на інвестиції, науково-дослідні і конструкторські роботи. Діють податкові знижки, що стимулюють використання альтернативних видів енергії (50%-ий податковий кредит за використання сонячної енергії або енергії вітру). В особливих випадках корпорації сплачують податок на надприбутки. Наприклад, на початку 80-х років був введений податок на нафту, який повинен був зменшити передбачуваний ріст прибутку нафтових компаній через відсутність контролю за внутрішніми цінами на нафту.

Федеральні акцизи встановлені на товари (алкогольні й тютюнові вироби) і на послуги (на дороги і повітряні перевезення). В роки кризи були введені акцизи на товари масового споживання, довгострокового користування, на ювелірні вироби, хутро, телефонні послуги. Ставка акцизів виражається або в процентах до ціни, або в доларах до кількості чи об\'єму товару.

Митні збори становлять незначну частину доходів федерального бюджету (1,6% у 90-х роках). Ціль цих податків — торговий протекціонізм по відношенню до деяких товарів і країн. Ставки митних зборів встановлюються в центах (доларах) за міру ваги або в % до вартості товару.

64

65

Податки па спадщину і дарування. Платники податку повинні заповнити спеціальну податкову декларацію, якщо сума отриманих за рік подарунків перевищує 10 000 доларів. Якщо сума спадщини перевищує 600 000 доларів, то платник податку повинен заповнити спеціальну податкову форму з податку на спадщину. Існує єдина шкала оподаткування для спадщини і дарувань. Мінімальна ставка — 18% на суми, що перевищують 10 000 доларів. Максимальна ставка дорівнює 50% на суми, що перевищують 2,5 млн доларів. З оподатковуваної суми спадщини вираховуються витрати на поховання, на управління майном, на погашення боргів, на пожертвування, сума штатного податку на спадщину.