<<
>>

§ 2. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження

На всіх стадіях бюджетного процесу задіяні Його учасники, якими є згідно зі ст. 19 Бюджетного кодексу України органи, установи та по­садові особи, наділені бюджетними повноваженнями.

Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов’язки учасників бюджетних правовідносин з управління бюджетними коштами.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи пред­ставницької та виконавчої влади, а саме: Верховна Рада України, Пре­зидент України, Кабінет Міністрів України, Мінфін України, Нацбанк України, місцеві ради тощо; розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, органи державного фінансового контролю. Ці суб’єкти наді­лені відповідними бюджетними повноваженнями, що реалізуються на певних стадіях бюджетного процесу. Зосередимо увагу на деяких з них.

Представницькі органи влади усіх рівнів, як-то: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради мають право розгляду і затвердження бюджетів та звітів про їх вико­нання, здійснювати контроль за виконанням бюджетів. Зокрема, Верховна Рада України наділена такими бюджетними повноваженнями: визначення бюджетної політики держави; прийняття постанови про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політи­ки на наступний бюджетний період; визначення бюджетних повнова­жень усіх учасників бюджетного процесу, складу і обсягів доходів та видатків Державного бюджету України; затвердження показників со­ціально-економічного розвитку країни, необхідних для формування бюджетів усіх рівнів; розгляд і прийняття закону про Державний бю­джет на відповідний період та внесення змін до нього; розгляд та прий­няття рішення щодо звіту про виконання Державного бюджету Украї­ни тощо.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету наділений, зо­крема, такими бюджетними повноваженнями: відстеження, опрацю­вання та узагальнення пропозицій і висновків комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України до проекту закону про Державний бюджет та законопроектів, які впливають на дохідну та видаткову частини бюджетів; підготовка висновків та необхідних матеріалів і представлення на засіданні Верховної Ради України у першому, дру­гому та третьому читаннях проекту закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період; заслуховування інформації міністрів, керівників державних комітетів, інших органів центральної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і об’єднань громадян, а також головних розпорядників і розпорядників бюджетних коштів щодо виконання бюджетних повноважень на всіх стадіях бюджетного процесу; відстеження виконання, оцінювання та підготовка висновків про виконання закону про Державний бюджет протягом року.

Значна роль у бюджетному процесі належить органам виконавчої влади. Саме вони забезпечують всю підготовчу роботу щодо складан­ня про ктів бюджетів, готують необхідні документи та матеріали, які разом з проектами бюджетів подаються у законодавчі органи. Крім того, ці органи забезпечують виконання бюджетів, здійснюють конт­роль за виконанням бюджетів, надають звіт про виконання бюджетів.

До бюджетних повноважень Кабінету Міністрів України належать: розроблення та подання Верховній Раді України проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; роз­роблення та подання Верховній Раді України проекту про Державний бюджет України на наступний бюджетний період; забезпечення ви­конання закону про Державний бюджет України; підготовка та подан­ня Верховній Раді України звітів про виконання Державного бюджету 130

України; розрахунок показників зведеного бюджету України та під­готовка звіту про його виконання; ухвалення рішень щодо використан­ня коштів резервного фонду Державного бюджету України; ухвалення рішень про здійснення державних запозичень в обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, тощо.

Мінфін України посідає центральне місце у бюджетному процесі, оскільки здійснює багато функцій, пов’язаних з функціонуванням бюджету, наприклад, зобов’язаний готувати проект Державного бю­джету, забезпечувати методичне керівництво інших органів щодо їх участі у складанні проекту бюджету, координувати діяльність учасни­ків бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Виходячи з цьо­го, Мінфін України наділено такими бюджетними повноваженнями: підготовка і узагальнення передбачених Бюджетним кодексом України документів та матеріалів, необхідних для формування проекту Основ­них напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; аналіз бюджетних запитів; розробка проектів нормативів бюджетної забезпеченості в розрахунку на одну особи, одного учня, одне ліжко- місце тощо; складання проекту закону про Державний бюджет Украї­ни; організація виконання Державного бюджету України на всіх стаді­ях бюджетного процесу; розробка і затвердження Річного розпису Державного бюджету України; обслуговування в межах своїх повно­важень державного внутрішнього і зовнішнього боргу тощо.

Особливо слід відмітити, що Мінфіну України фактично надане право встанов­лювати тимчасове обмеження асигнувань загального фонду Держав­ного бюджету України (секвестр видатків).

Особливе місце у бюджетному процесі належить Нацбанку Укра­їни, який наділений такими бюджетними повноваженнями: визначен­ня прогнозних монетарних показників на наступний рік; розробка законопроектів, пов’язаних з формуванням дохідної і видаткової частин бюджетів та підготовка пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період.

Слід також визначити роль Президента України, який підписує закон України про Державний бюджет на поточний рік, а також інші закони, що регулюють бюджетну діяльність, може застосовувати пра­во вето щодо прийнятого Верховною Радою закону про Державний бюджет та інших нормативних актів стосовно бюджетної діяльності з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховній Раді 131 України, складає та подає до Верховної Ради щорічне послання про внутрішнє і зовнішнє становище України тощо.

Бюджетний кодекс України називає й коло інших суб’єктів бюджет­ного процесу, зокрема, розпорядники бюджетних коштів, які за обсягом наданих прав поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, бюджетні установи та одержувачі бюджетних коштів.

Під головним розпорядником бюджетних коштів у Бюджетному кодексі України розуміються бюджетні установи в особі їх керівників, які одержують повноваження шляхом установлення бюджетних при­значень. Отже, розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні уста­нови в особі їх керівників, уповноважені на одержання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету. Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня у своїй діяль­ності підпорядковується відповідному головному розпоряднику. Ці суб’єкти фактично виконують відповідну частину бюджету та забез­печують ефективне і цільове використання виділених в їх розпоря­дження бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпоряд­никами бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників, а також міністерства, Консти­туційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, На­ціональна академія аграрних наук України, Національна академія ме­дичних наук України, Національна академія педагогічних наук Украї­ни, Національна академія правових наук України, Національна акаде­мія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабі­нетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповід­ній сфері, в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні осо­би (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республі­ки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Рес­публіки Крим в особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішення­ми про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Головні розпорядники бюджетних коштів наділені широкими пов­новаженнями, зокрема: 1) розробляють плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних програм (проектів); 2) розробляють проект ко­шторису та бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів Укра­їни чи місцевому фінансовому органу, доводять у встановленому по­рядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержува­чів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань відповідно до затверджених призначень і забезпечують управління бюджетними асигнуваннями.

Крім того, вони затверджують бюджетні призначення у відповідному бюджеті, мають права витрачати кошти бюджету на утримання апарату установи, на централізовані заходи, що здійсню­ються безпосередньо цією установою, розподіляти передбачені бю­джетні кошти розпорядниками нижчого рівня, а також затверджувати їх кошториси і плани асигнувань. Важливим є наділення головних розпорядників бюджетних коштів правом здійснювати внутрішній контроль за повнотою надходжень, одержаних розпорядниками бю­джетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів.

Як уже зазначалося, головні розпорядники одержують відповідні повноваження шляхом установлення бюджетних призначень. Бюджет­не призначення - це повноваження, надане головному розпоряднику коштів бюджету Бюджетним кодексом, законом про Державний бю­джет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рі­шенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні, цільові та часові обмеження. Воно дозволяє надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відпо­відного бюджету, надає право розпоряднику коштів брати зобов’язання щодо виконання робіт чи надання послуг. Бюджетне призначення дає можливість суб’єктам виконувати бюджетні зобов’язання. Бюджетне зобов’язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асиг- нування розміщення замовлення, укладення договору, придбання то­вару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі про­тягом цього періоду або в майбутньому.

Розпорядники надають бюджетні кошти бюджетним установам та одержувачам бюджетних коштів. Бюджетна установа - орган, устано­ва чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок від­повідно державного бюджету чи місцевих бюджетів та є неприбутко­вою.

Важливим є те, що бюджетні установи можуть використовувати бюджетні кошти виключно у порядку, затвердженому кошторисом доходів та видатків. До повноважень цих суб’єктів належить перш за все готування бюджетних запитів. Бюджетний запит - це документ, підготовленний розпорядником бюджетних коштів, який містить про­позиції з відповідним обгрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. Фак­тично в цьому документі вказується необхідна для належного функці­онування суб’єкта сума грошових коштів.

Одержувачі бюджетних коштів - це суб’єкти господарювання, гро­мадська чи інша організація, що не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та одержує на їх виконання кошти бюджету. Ними можуть бути: 1) державні (комунальні) органі­зації, установи та підприємства; 2) юридичні особи інших форм влас­ності; 3) фізичні особи, в тому числі фізичні особи - підприємці. Одержувачі бюджетних коштів можуть одержувати зазначені бюджет­ні ресурси лише через розпорядника бюджетних коштів. Права та обов’язки їх такі: своєчасно та в повному обсязі одержувати кошти, витрачати їх відповідно до бюджетної програми, бюджетних розписів та кошторисів тощо.

<< | >>
Источник: Фінансове право: підручник / М. П. Кучерявенко, Д. О. Білінський, О. О. Дмитрик та ін.; за ред. д-ра юрид. наук, проф. М. П. Кучерявенка. - X.: Право,2013. - 400 с.. 2013

Еще по теме § 2. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження:

  1. Учасники бюджетного процесу
  2. Бюджетний процес і принципи його здійснення. Стадії бюджетного процесу
  3. Тема 4. Учасники судового процесу
  4. Учасники судового процесу
  5. Правове регулювання повноважень суб’єктів бюджетного контролю
  6. § 1. Бюджетний процес та його стадії
  7. РОЗДІЛ 7 Бюджетний процес
  8. 6.1. Федеральні фінанси США. Бюджетний процес
  9. 11.1.3. Особливості бюджетного процесу в Польщі Опрацювання та ухвалення державного бюджету
  10. Бюджетна відповідальність і розподіл доходів - адекватність до розподілу повноважень
  11. 3.2. Бюджетная система, бюджетное устройство и бюджетный процесс.
  12. § 4.1. Понятие и источники бюджетного права. Специфика норм бюджетного права и бюджетных правоотношений
  13. 2.1 Бюджетное устройство, бюджетная система и бюджетный процесс
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -