§ 3. Складання проектів бюджетів

Складання проектів як Державного, так і місцевих бюджетів являє собою одну з найважливіших та відповідальних стадій бюджетного процесу, оскільки саме тут закладаються політичний та економічний курси держави на поточний рік, виражаються пріоритети щодо розв’язання внутрішніх соціально-економічних проблем, визначають­ся обсяг доходів і видатків, основні напрями використання коштів, засоби покриття дефіциту бюджету.

Порядок складання проектів як Державного, так і місцевих бюдже­тів чітко регламентовано у главах 6 та 12 Бюджетного кодексу України.

Робота зі складання проекту Державного бюджету розпочинається задовго до початку нового бюджетного року. Згідно із ст. 96 Конституції України та Бюджетним кодексом України право складання проекту бю­джету належить виключно органам виконавчої влади. Це положення не виключає можливості брати участь у цій діяльності іншим державним органам, однак координацію останніх здійснюють тільки уряд та інші органи виконавчої влади, які наділені певними повноваженнями.

Державний бюджет формується на основі найважливіших еконо­мічних документів країни. Складанню проекту Державного бюджету України передує проведення підготовчих заходів, забезпечення відпо­відними даними органів влади, що триває близько чотирьох місяців (із січня до кінця квітня поточного року). Так, під час цієї роботи Мініс­терство економічного розвитку і торгівлі України розробляє прогноз основних макропоказників економічного і соціального розвитку Укра­їни на плановий рік і наступні за плановим два бюджетні періоди, зо­крема, щодо обсягу валового внутрішнього продукту, зведеного балан­су фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення. Нацбанк України розробляє та подає такі документи: до 15 березня року, що передує плановому, - прогнозні монетарні показники на наступний рік; до 1 квітня року, що передує плановому, - інформацію про роз­рахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу поточного року, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету; до 1 вересня року, що передує плановому, - інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу наступного року, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету.

Крім того, Мінфін України на підставі основних макропоказників економічного та соціального розвитку України на наступний бюджет-

ний період (із зазначенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих та гуртових цін, прогнозованого офіцій­ного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прогнозованого рівня безробіття) та аналіз виконання бюджету в по­точному періоді визначає загальний рівень доходів та видатків бюдже­ту і оцінює обсяг фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

Крім того, новелою бюджетного законодавства є встановленя обов’язку Мінфіну України складати прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди. Цей документ ґрунтується на щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних до­кументах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах. Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди включає індикативні прогнозні по­казники: 1) основних макропоказників економічного і соціального розвитку України (із зазначенням показників номінального і реально­го обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прибутку підприємств, фонду оплати праці, рів­ня безробіття, експорту та імпорту товарів і послуг, а також інших показників, які застосовуються при складанні проекту бюджету);

2) зведеного бюджету України за основними видами доходів, фінансу­вання, видатків та кредитування; 3) державного бюджету за основними видами доходів, фінансування, видатків та кредитування; 3 ^і) держав­ного боргу та гарантованого державою боргу, що визначаються з ура­хуванням стратегії управління державним боргом.

4) за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів), у тому числі тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іно­земних держав, банків та міжнародних фінансових організацій. Такі бюджетні програми за умови схвалення у встановленому законодав­ством порядку відповідних інвестиційних програм (проектів) включа­ються до прогнозу Державного бюджету України на наступні за пла- 136 новим два бюджетні періоди протягом усього строку їх реалізації з урахуванням вимог Бюджетного кодексу; 5) взаємовідносин держав­ного бюджету з місцевими бюджетами. Розглядуваний прогноз пода­ється до Верховної Ради України разом з проектом закону про Держав­ний бюджет України, уточнюється на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України та схвалюється Кабінетом Міністрів Укра­їни у місячний строк з дня опублікування закону про Державний бю­джет України.

На основі аналізу та оцінки цих документів Мінфін України скла­дає проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік і подає їх до 20 березня року, що передує плановому, на розгляд до Кабінету Міністрів. Після цього зазначений проект роз­глядається і схвалюється Кабінетом Міністрів України та подається до Верховної Ради України.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період містить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо:

1) основних прогнозних макропоказників економічного і соціаль­ного розвитку України (із зазначенням показників номінального і ре­ального обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні у середньо­му за рік та на кінець року, рівня безробіття);

2) основних завдань бюджетної політики, зокрема граничного об­сягу дефіциту (профіциту) державного бюджету, частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляєть­ся через зведений бюджет України, граничного обсягу державного боргу і граничного обсягу надання державних гарантій, встановлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення;

3) пріоритетних завдань податкової політики;

4) реалізації пріоритетних державних (цільових) програм;

5) взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами, включаючи обґрунтування питомої ваги місцевих бюджетів у зведено­му бюджеті України;

6) інших питань, необхідних для складання проекту закону про Державний бюджет України.

Отже, у цьому документі містяться головні пріоритети бюджетної політики на плановий рік, які повинні стати орієнтиром для Уряду, який керує складанням проекту бюджету, і Верховної Ради України при розгляді та затвердженні бюджету.

Далі починається аналіз Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період у Верховній Раді України. Це здій­снюється з урахуванням поданого Кабінетом Міністрів України річно­го звіту про виконання закону про Державний бюджет України за по­передній бюджетний період. Народні депутати, комітети розробляють свої пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і подають їх до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, до 15 квітня року, що пере­дує плановому, але не пізніше ніж за 15 днів до дня розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради. Комітет Верховної Ради з питань бюджету розглядає пропозиції, що надійшли, готує на основі поданого Кабінетом Міністрів України проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і пропозицій до нього та подає на розгляд Верховної Ради проект постанови Верховної Ради щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступний бю­джетний період, який надається народним депутатам не пізніш як за два дні до розгляду зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради. Розгляд питання щодо Основних напрямів у Верховній Раді має відбутися не пізніше ЗО квітня року, що передує плановому. За результатами парламентських слухань Верховна Рада України ухва­лює рішення про: 1) прийняття проекту постанови Верховної Ради щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджет­ний період; 2) направлення проекту постанови Верховної Ради щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період до комітету, до предмета відання якого належать питання бю­джету, для підготовки до повторного розгляду Верховною Радою з ура­хуванням зауважень, висловлених під час розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради (з визначенням строків такої підготовки).

Для підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету Мін­фін України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджет­них коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

Після цього Мінфін України аналізує одержані від головних розпо­рядників коштів запити і пропозиції щодо обсягу видатків, визначає їх відповідність Основним напрямам, на базі чого готує проект закону про Державний бюджет України, який подає на розгляд Кабінету Мі­ністрів України.

Розроблений проект закону про Державний бюджет Мінфін подає до Кабінету Міністрів. Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України. Схва­лений проект Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому, подає Верховній Раді України. Крім цього, після схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Дер­жавний бюджет Мінфін доводить до місцевих органів влади розрахун­ки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визна­чення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів.

Разом з проектом закону про Державний бюджет України, схвале­ним Кабінетом Міністрів України, також подаються:

1) пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України, яка містить інформацію про економічне становище держави та основні прогнозні макропоказники економічного і соціального роз­витку України на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту Державного бюджету України; оцінювання надходжень до­ходів та інших коштів (позик), що пропонуються для забезпечення фінансовими ресурсами витрат бюджету, та інші відомості;

2) прогнозні показники зведеного бюджету України (включаючи оцінювання Державного бюджету України та місцевих бюджетів) від­повідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансо­вих ресурсів України;

3) перелік пільг за податками, зборами (іншими обов’язковими платежами) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;

4) переліки та обсяги коштів за державними цільовими програмами, які включено головними розпорядниками коштів Державного бюдже­ту до бюджетних програм, передбачених у проекті закону про Держав­ний бюджет України;

5) зведення та структура державних боргових та гарантійних зобов’язань на поточний і наступні бюджетні періоди до повного по­гашення таких зобов’язань, включаючи обсяг видатків на обслугову­вання державного боргу;

6) план державних запозичень на наступний бюджетний період, а також перелік інвестиційних програм (проектів), під які можуть на­даватися державні гарантії у наступному бюджетному періоді.

7) прогнозування Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди;

8) доповідь про перебіг виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді, та інші документи, передбачені ст. 38 Бюджетного кодексу України.