§ 3. Особливості державного регулювання безпеки використання ядерної енергії
При розгляді зазначеного питання йдеться насамперед про забезпечення з боку держави попередження виникнення ядерного ризику. Як вже наголошувалося, сьогодні існує проблема визнання факту існування ядерного ризику і встановлення його прийнятного рівня [16, с.
136]. Слід підтримати думку відповідних фахівців у зазначеній сфері щодо того, що ядерний ризик є кількісною мірою небезпеки з урахуванням її наслідків, які завжди пов’язані із заподіянням ядерної шкоди. Існує прямий зв’язок між розміром очікуваної ядерної шкоди, ступенем ймовірності прояву ядерної небезпеки і ядерним ризиком. До особливостей ядерних ризиків належать: колосальний розмір і різноманітність видів шкоди; несприйнятливість іонізуючого випромінювання органами чуттів людини; пізнє виявлення шкоди; труднощі при розмежуванні ядерної і неядерної шкоди; труднощі, пов’язані з оцінкою шкоди [19].Слід наголосити, що основи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту формує Верховна Рада 194
України шляхом визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів та пріоритетів, встановлення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження Державної програми розвитку паливно-енергетичного комплексу. Крім того, державна політика реалізується шляхом створення оптимальної системи управління у сфері використання ядерної енергії, регулювання питань ядерної та радіаційної безпеки, розробки та виконання державних програм забезпечення безпеки, включаючи реалізацію заходів щодо захисту населення, яке проживає в зоні спостереження.
Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання. Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії передбачає: встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання у державі (нормування); надання дозволів на здійснення діяльності, пов’язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання (провадження дозвільної діяльності); здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів організаціями, підприємствами та особами, які використовують ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (нагляд), тощо (ст.
22 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»).Державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснюють органи виконавчої влади згідно із законодавством України. Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки є незалежними від державних органів, установ і посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням ядерної енергії. Вони не залежать від місцевих органів влади і самоврядування, об’єднань громадян.
Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розробляють норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки; несуть відповідальність за повноту, достатність та обґрунтованість своїх вимог щодо безпеки у сфері регулювання, віднесеної до їх компетенції; здійснюють експертизу безпеки ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання і надають відповідні дозволи; здійснюють державний нагляд за дотриманням норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, а також умов дії наданих дозволів; у разі виявлення порушень застосовують адміністративні санкції до персоналу, посадових осіб підприємств, установ та організацій згідно із законодавством; оперативно повідомляють через засоби масової інформації про радіаційні аварії на території України, а також за її межами у разі можливості трансграничного перенесення радіоактивних речовин, готують звіти та огляди щодо стану ядерної та радіаційної безпеки на території України та подають їх Верховній Раді і Президенту України, іншим органам державної влади та самоврядування, громадським організаціям у встановленому законодавством України порядку; організовують і проводять дослідження, спрямовані на підвищення безпеки ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання та вирішення проблем радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища; мають право надсилати ліцензіатам, власникам чи керівникам підприємств подання про невідповідність окремих осіб займаним посадам.
Зазначені органи створюють державні інспекції, на які покладається державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Державні інспекції діють згідно з положеннями про них, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Державні інспектори мають право безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання законодавства про використання ядерної енергії, отримувати від ліцензіата чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань; надсилати ліцензіатам, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері безпеки використання ядерної енергії; застосовувати у встановленому порядку фінансові санкції до підприємств, установ, організацій та підприємців за порушення законодавчих актів, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки та умов наданих дозволів; обмежувати, припиняти чи зупиняти експлуатацію підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки; притягати у встановленому порядку до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про ядерну та радіаційну безпеку тощо. Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, рішення якого, прийняте у межах його компетенції, є остаточним і може бути оскаржено лише у судовому порядку, призначає Кабінет Міністрів України.Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням ядерного законодавства здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» видами діяльності у сфері використання ядерної енергії є діяльність, під час якої запроваджуються додаткові джерела опромінювання, або дія опромінювання поширюється на додаткові групи людей, або змінюється система напрямів опромінювання від існуючих джерел, у зв’язку із чим підвищується доза чи ймовірність опромінювання людей або кількість людей, які опромінюються.
Такими видами діяльності, на які поширюється дія державного регулювання у сфері використання ядерної енергії, є: проектно-пошукові роботи щодо вибору майданчика для розміщення ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами; проектування джерел іонізуючого випромінювання та ядерних установок; виготовлення та поставка джерел іонізуючого випромінювання та елементів, важливих для безпеки джерел іонізуючого випромінювання; видобування, виробництво та переробка ядерних матеріалів; будівництво, виготовлення, виробництво, зберігання, придбання і збут ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання; введення в експлуатацію та експлуатація ядерних установок чи об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами; використання у промисловості, сільському господарстві, медицині, освіті і наукових дослідженнях джерел іонізуючого випромінювання; зняття з експлуатації та консервація ядерних установок і закриття сховища для захоронения радіоактивних відходів; перевезення радіоактивних матеріалів; підготовка персоналу для експлуатації ядерної установки, виконання окремих видів діяльності персоналом та посадовими особами, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України; діяльність, пов’язана із забезпеченням фізичного захисту ядерних матеріалів і ядерних установок тощо.
Еще по теме § 3. Особливості державного регулювання безпеки використання ядерної енергії:
- § 4. Права громадян та їх об'єднань у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
- § 1. Загальна характеристика правових засад забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки: поняття та особливості
- § 4. Особливості правового регулювання екологічної безпеки у сфері поводження з радіоактивними відходами
- § 1. Особливості правового регулювання екологічної безпеки населення
- § 6. Правове регулювання екологічної безпеки територій: поняття та особливості
- 4.6. Особливості правового регулювання використання й охорони тваринного світу
- Розвиток принципів Базеля ІІ в системі державного регулювання фінансової безпеки банківської системи України
- 1.3. Особливості правового регулювання пенсійного забезпечення державних службовців у період незалежності України
- Поняття кредитування. Місце та особливості державного кредиту. Співвідношення державного кредиту із системою державних доходів
- Глава 2 Державна інспекція ядерного регулювання України
- Форми державного кредиту та підстави їх класифікації. Правове регулювання внутрішніх державних і місцевих позик