<<
>>

Адміністративна відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами

Стаття 16 Конституції України визначає, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на

території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави.

Найважливішим елементом правового забезпечення

раціонального використання та охорони земель, захисту прав та законних інтересів власників землі, землекористувачів є застосування правових засобів впливу, спрямованих на усунення порушень земельного законодавства і припинення їх проявів у майбутньому, відновлення порушеного права та притягнення винних у вчиненні земельних правопорушень до юридичної відповідальності. За порушення земельного законодавства винні особи можуть бути притягнені до дисциплінарної, цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності 1.

Визначення змісту організації та діяльності гілок влади у галузі захисту об'єктів довкілля повинно відповідати приписам Основного Закону, який декларує принципи правової держави - тобто держави, де забезпечується реальне народовладдя, гарантується принцип верховенства права, закони узгоджуються з принципами верховенства права.[131] [132] Цікавим є питання співвідношення понять «раціональне використання» та «охорона» земель. В минулому, коли людина тільки брала від природи її багатства без будь-яких обмежень, охорона природи полягала, в основному, в тому, що окремі об’єкти вилучалися з користування і охоронялися. Охорону природи розуміли тоді як абсолютне протиставлення використанню. Сучасні масштаби і форми використання природних ресурсів по-новому ставлять проблему охорони природи.[133]

Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Має місце порушення екологічно допустимого співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафту.

Розораність земель є найвищою в світі. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості грунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів), втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками. Значної екологічної шкоди земельні ресурси зазнають через забруднення ґрунтів викидами промисловості. Понад 40% органіки, отримуваної в результаті діяльності великих тваринницьких комплексів та птахофабрик, з потенційних органічних добрив перетворюються на джерела забруднення довкілля. 1

Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року (автор КМУ) та галузевою програмою "Захист рослин 2008-2015" (автор Мінагрополітики)

затверджуються державні програми виробництва мінеральних добрив, засобів захисту рослин та хімічних сполучень, насичення ринку пестицидами, що суперечить ст. 3, 50

Конституції України. Доцільно відзначити, що правове регулювання діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища і не передбачає їх втручання у процес тотального отруєння сільськогосподарських угідь та водних ресурсів.[134] [135] [136]

Ситуація із забрудненням територій ускладнилася після аварії на ЧАЕС.

Адміністративна відповідальність є репресивним видом юридичної відповідальності і пов'язана із застосуванням уповноваженими державними органами і посадовими особами адміністративних стягнень до суб'єктів, винних у вчиненні адміністративного проступку у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Вона є оперативним засобом впливу на порушників і застосовується в адміністративному порядку.

Така відповідальність покладається на винних осіб лише за ті проступки, які не мають значної суспільної небезпеки і передбачені чинними адміністративним законодавством. Адміністративні заходи впливу на правопорушників стимулюють додержання ними вимог і правил, закріплених екологічним законодавством.

Визначення складу земельних правопорушень і порядок притягнення до адміністративної відповідальності за їх вчинення встановлює Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Адміністративна відповідальність застосовується за адміністративні правопорушення. Згідно зі Ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія або бездіяльність, що посягає на державний чи суспільний порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність - це найбільш поширений вид юридичної відповідальності за екологічні правопорушення. Вона також має каральний характер.

Основний вид адміністративного стягнення - адміністративний штраф, що накладається у встановленому порядку державними органами й органами місцевого самоврядування. Правовою підставою притягнення до адміністративної відповідальності є норми екологічного та адміністративного законодавства.

Ст. 52 КУпАП правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 244 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 52 КУпАП, розглядає Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.1

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор сільського господарства України;

2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники;

3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства.

Відповідно до п. 7-1 ч.2 ст 255 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення складає громадський інспектор сільського господарства (правопорушення, передбачені ст. 52 КУпАП).

Вказані правопорушення, з урахуванням суб’єктного складу, поділяють на три групи:

- вчинені посадовими особами;

- вчинені громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності;

- вчинені лише громадянами.

Досягнення реалізації численних конституційних гарантій щодо забезпечення прав фізичних та юридичних осіб можна здійснити тільки за умов чіткого встановлення обов'язків та відповідальності посадових та службових осіб гілок влади. [137] [138]

Відповідно до Ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності лише за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з недодержанням правил, забезпечення виконання яких входить до кола їх службових обов’язків. Якщо посадова особа вчинила проступок, не пов’язаний з виконанням службових обов’язків, вона несе відповідальність нарівні з громадянами.

У Ст. 52 КУпАП передбачено склад адміністративного правопорушення, що полягає у псуванні та забрудненні сільськогосподарських та інших земель. У зазначеній статті містяться три самостійні склади правопорушень:

- псування сільськогосподарських та інших земель;

- забруднення земель хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими й іншими відходами;

- невжиття заходів щодо боротьби з бур’янами.

Викладене вище дозволяє дійти висновку про те, що застосування заходів адміністративної відповідальності за порушення екологічного та земельного законодавства повинно грунтуватися на вимогах закону. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законодавством. Порушення провадження у справах про адміністративні правопорушення повинні здійснюватися з додержанням законності й правопорядку. Уповноважені органи та посадові особи застосовують заходи адміністративного впливу у межах їхньої компетенції та у повній відповідності з законодавством. [139] [140]

2.6.

<< | >>
Источник: Юридична відповідальність за порушення природоресурсного законодавства України: монографія /О. Б. Німко, Н. В. Бондарчук, Р. Д. Ляшенко [та ін.]; під заг. Ред. О. Б. Німко. - Житомир: Вид-во «Житомирський національний агроекологічний університет»,2θ16. - 208 с.. 2

Еще по теме Адміністративна відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами:

  1. 9.3. Правові засоби уникнення забруднення середовища міст та інших населених пунктів шкідливими фізичними, хімічними, біологічними факторами, промисловими і побутовими відходами
  2. Стаття 170. Особливості використання техногенно забруднених земель сільськогосподарського призначення.
  3. 10.4. Правові вимоги щодо поводження з радіоактивними відходами
  4. § 4. Особливості правового регулювання екологічної безпеки у сфері пово­дження з радіоактивними відходами
  5. Особливість правового режиму зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях
  6. 14.4. Правове забезпечення екологічної безпеки населення від радіоактивного забруднення
  7. Стаття 169. Поняття техногенно забруднених земель
  8. 3.1. Застосування адміністративно-правової відповідальності за псування грунтів
  9. § 1. Загальна характеристика небезпечних токсичних хімічних речовин: юридичні ознаки та класифікація. Правове поняття хімічного забруднення
  10. § 3. Правова охорона навколишнього природного середовища при застосуванні небезпечних хімічних речовин та інших препаратів
  11. Питання 6. Правовий статус виробничих, в тому числі сільськогосподарських кооперативів.
  12. 4.4. Співвідношення адміністративної юрисдикції з іншими судовими юрисдикціями. Наслідки звернення до адміністративного суду з позовом, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства
  13. § 2. Особливості правового регулювання застосування мінеральних добрив, пестицидів та агрохімікатів, нафти та нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів
  14. Стаття 172. Консервація деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель
  15. Стаття 179. Природно-сільськогосподарське районування земель
  16. 3.3. Умови та порядок застосування інших видів юридичної відповідальності за забруднення та засмічення ґрунтів
  17. 2.2.1. Загальні визначення земель сільськогосподарського призначення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -