§ 1. Загальна характеристика небезпечних токсичних хімічних речовин: юридичні ознаки та класифікація. Правове поняття хімічного забруднення

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились вза­ємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, по­чала опановувати майже всі доступні відновні й невідновні природні 84

ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.

Утручання людини у природні процеси різко зростає і може спри­чиняти зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхневого стоку, структури ґрунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, активізацію геохімічних та хімічних процесів в атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо. Сучасна діяльність, наприклад, будівництво гідротехнічних споруд, шахт, рудників, доріг, свердловин, водойм, дамб, деформація суші ядерними вибухами, будівництво гігантських міст, обводнення і озеленення пустель та інші повсякденні аспекти діяльності людини вже викликали значні видимі й приховані зміни довкілля.

Забруднення навколишнього природного середовища (атмосфер­ного повітря, повітря приміщень, питної води, продуктів харчування) є одним із найважливіших факторів, що обумовлюють значне погір­шення здоров’я населення. Під забрудненням навколишнього середови­ща розуміють надходження в біосферу будь-яких твердих, рідких і га­зоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т. ін.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом. Безпосередньо об’єктами за­бруднення (акцепторами забруднених речовин) є основні компоненти екотопу (місце існування біотичного угруповання): атмосфера, вода, грунт.

Забруднення довкілля поділяють на природні, які викликані якими- небудь природними, часто катастрофічними причинами (виверження вулканів, селеві потоки тощо) і антропогенні, які виникають у резуль­таті діяльності людини.

Джерела забруднюючих речовин різноманітні, багаточисельні також види відходів і характер їхнього впливу на компоненти біо­сфери. Біосфера забруднюється твердими відходами, газовими ви­кидами і стічними водами металургійних, металообробних і маши­нобудівних заводів. Величезної шкоди завдають водним ресурсам стічні води целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафто­хімічної промисловості. Розвиток автомобільного транспорту призвів до забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями, а постійне зростання масшта­бів морських перевезень викликало майже повсюдне забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами. Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів у атмосфері, ґрунтах і природних водах, за­бруднення біогенними елементами водойм, водотоків і сільськогос­подарської продукції (нітрати, пестициди і т. ін.). При гірських роз­робках на поверхню землі витягуються мільйони тонн різноманітних, найчастіше фітотоксичних гірських порід, що утворюють терикони і відвали, що пилять і горять. У процесі експлуатації хімічних заводів і теплових електростанцій також утворюються величезні кількості твердих відходів (недогарок, шлаки, золи і т. ін.), що складуються на великих площах, справляючи негативний вплив на атмосферу, по­верхневі і підземні води, ґрунтовий покрив (пилування, виділення газів і т. п.).

Найбільш небезпечним забрудненням для здоров’я населення є хімічне забруднення. Хімічними забруднювачами є тверді, газопо­дібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного похо­дження, які надходять у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.

Серед інгредієнтів забруднення — тисячі хімічних сполук, особ­ливо важкі метали та оксиди, токсичні речовини, аерозолі, пестициди, поверхнево-активні речовини та ін.

Загальною метою законодавства про небезпечні хімічні речовини є мінімізація ризику їх негативного впливу на здоров’я людей та нав­колишнє природне середовище в цілому. До хімічних речовин від­носять речовини, що завдають шкідливого впливу на навколишнє середовище. Йдеться про органічні та неорганічні речовини, сполуки або продукти, що містять такі речовини, які при внесенні в навколиш­нє середовище або при контакті з живими організмами можуть шля­хом хімічних або фізико-хімічних процесів заподіювати шкоду життю і здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу.

Велика кількість хімічних речовин має канцерогенні і мутагенні властивості, серед яких найбільш небезпечними є бензол, азбест, пестициди (ДДТ, елдрин, линдан та ін.) важкі метали (особливо ртуть, свинець), різні барвники та харчові добавки. Глобальна небезпека цих речовин пов’язана з їх розповсюдженням у навколишньому природ­ному середовищі, негативним впливом на репродуктивне здоров’я людини, її психоневрологічний статус, роботу серцево-судинної та інших систем організму.

Одним із приводів виникнення хімічного забруднення є транспор­тування хімічних речовин. Це питання регулюється Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів», згідно з яким до небез­печних речовин належать речовини, матеріали, вироби, відходи ви­робничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм власти­востей, за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, при­строїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отру­єння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за резуль­татами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небез­печних речовин [19].

Усі хімічні речовини за ступенем небезпеки поділяються на чоти­ри класи: надзвичайно небезпечні, високонебезпечні, помірно небез­печні та малонебезпечні за ГОСТ 12.1.007-76 «Система стандартів безпеки праці. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки» [21], або на три класи високонебезпечні (миш’як, кадмій, ртуть), помірно небезпечні (бор, кобальт, нікель), малонебезпечні (барій, ванадій, вольфрам) за ГОСТ 17.4.1.02-83 «Охорона природи. Ґрунти. Класифікація хімічних речовин для контролю забруднення».

Хімічні речовини залежно від їх практичного використання кла­сифікуються на:

- промислові отрути, використовувані у виробництві: органічні розчинники (дихлоретан), паливо (пропан, бутан), фарбники (анілін);

- отрутохімікати, використовувані в сільському господарстві: пестициди (гексахлоран), інсектициди (карбофос) та ін.;

- лікарські засоби;

- побутові хімікати, використовувані у вигляді харчових добавок (оцтова кислота), засоби санітарії, особистої гігієни, косметики і т. д.;

- біологічні рослинні і тваринні отрути, які містяться в рослинах і грибах (аконіт, цикута), у тваринах і комах;

- отруйні речовини (OB): зарин, іприт, фосген;

- хімічна зброя та ін.

Шляхами проникнення шкідливих хімічних речовин в організм людини є органи дихання, шкіра, рани, шлунково-кишковий тракт. Уплив шкідливих речовин на організм людини залежить від кількості речовини, що потрапила до нього, її токсичності, тривалості надходження і меха­нізму взаємодії. Крім того, він залежить від статі, віку, індивідуальних особливостей організму, метеорологічних умов навколишнього сере­довища, хімічної структури і фізичних властивостей речовини.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Перелік особливо небезпечних хімічних речовин, виготовлення та реалізація яких підлягає ліцензуванню» від 17 серпня 1998 р. [29] до сильно токсичних хімічних речовин, що негативно впливають на організм людини, нале­жать: мінеральні і органічні кислоти (сірчана, азотна та ін.); луги (аміак; рідкий калій тощо); сполуки сірки; хром і бромзаміщені похідні вугле­водню (хлористий і бромистий метил); деякі спирти і альдегіди кислот; органічні і неорганічні нітро- і аміносполуки; феноли, крезоли та їх по­хідні; гетероциклічні сполуки.

Дія цих шкідливих речовин проявляється у вигляді гострих та хронічних отруєнь.

Залежно від характеру дії на організм людини хімічні шкідливі речовини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, задушливої дії та ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори.

Загальні токсичні речовини — це речовини, що викликають отру­єння всього організму людини або впливають на його окремі системи (наприклад, кровотворення, ЦНС). Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентрова­ні розчини кислот чи лугів тощо.

Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових обо­лонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, хлораце­тофенон, адамсит, хлор, фтор і азотомісткі сполуки).

Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини тощо). Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутво­рення — пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо). Речовини задушливої дії призводять до токсич­ного набряку легень (оксид азоту, отруйні речовини). Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну (народжувальну) функцію, можуть бути радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо.

Сенсибілізатори — речовини, що діють як алергени. Це, напри­клад, розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо, концентровані розчини кислот чи лугів тощо.