11.6. Правова охорона довкілля при здійсненні господарського, житлового та шляхового будівництва у сільському господарстві

Будівництво є галуззю народного господарства, що забезпечує зведення та реконструкцію житлових, громадських і виробничих будівель і споруд, створює базу для розвитку всіх галузей народного господарства^[159].

Еколого-економічні аспекти будівництва стають актуальними і вимагають стратегічного бачення і врахування екологічного стану у всіх елементах екосистеми, щоб не допустити руйнування навколишнього природного середовища, зберегти біологічне розмаїття і забезпечити пріоритет екології в усіх видах будівельної діяльності.

Будівництво починається з відчуження земель, розчищення територій, зрізання рослинного шару і проведення земляних робіт. Площа земель, яка може бути використана для потреб сільського господарства, обмежена і практично вичерпана. При освоєнні будівельних майданчиків руйнується родючий шар ґрунту і рослинний покрив, відбуваються докорінні руйнування біогеоценозів. Верхній родючий шар ґрунту руйнується і на територіях, які використовуються тимчасово. На жаль, вимоги СНІП про збереження ґрунту відносяться тільки до сільськогосподарських угідь (вони рекультивуються), тому що збереження ґрунту підвищує вартість будівництва. У результаті земляних робіт розробляються мільярди кубічних метрів ґрунту за рік. Більша частина розробленого ґрунту йде у відвали. Розробка і перевезення ведуть до забруднення повітря пилом, токсичними вихлопами газів будівельних, дорожніх машин і транспорту.

На довкілля впливають також самі будівельні матеріали (радіоактивність, токсичність, пилоутворення), які використовуються в будівництві; будівельні машини і транспорт; організація і культура виробництва (руйнування ґрунтового шару тимчасовими під’їзними шляхами, токсичні викиди машин і транспорту, шум, вібрація, електромагнітні поля)^[160]. Крім того будівництво супроводжується великим обсягом будівельних відходів. Існуючий рівень утилізації відходів вторинних ресурсів не впливає на поліпшення стану довкілля. Відсутні техніка та обладнання для переробки відходів будівництва і побутових відходів комунального господарства. Будівельні машини та обладнання – основа будь-якого технологічного процесу зведення будівель, споруд, автомобільних шляхів тощо. Вони виконують роботи, взаємодіють з навколишнім середовищем і також негативно впливають на повітряне середовище, ґрунт, біосферу, поверхню, ґрунтові води тощо.

Особливість охорони земель у межах сільських населених пунктів полягає в тому, що їх землі – це переважно родючий ґрунт, якому загрожують негативні наслідки в процесі здійснення господарського, житлового та шляхового будівництва (ерозія, виснаження, засмічення, забруднення тощо). Охорона земель при здійсненні господарської діяльності (в тому числі господарського, житлового та шляхового будівництва) на землях сільськогосподарського призначення перш за все базується на принципі обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб. Згідно зі ст. 36 Закону України «Про охорону земель» зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

У разі вилучення (викупу) земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб забезпечується пріоритет максимального збереження продуктивних земель. Черезсмужжя та конфігурація земельних ділянок, що створюють перешкоди в ефективному їх використанні і здійсненні природоохоронних заходів, а також порушують ландшафтну цілісність території, підлягають упорядкуванню відповідно до затвердженої документації із землеустрою.

Забезпечення виконання вимог щодо охорони довкілля в процесі господарського будівництва в сільському господарстві досягається шляхом обов’язкового дотримання визначеної чинним законодавством процедури попереднього узгодження місця розташування об’єкту, відведення земельної ділянки в натурі і видачі документів, що засвідчують право господарюючого суб’єкта на освоєння даної земельної ділянки. На стадії проектування до проектних і дослідницьких організацій висуваються вимоги щодо забезпечення раціонального використання земель та інших природних ресурсів, а також охорони навколишнього природного середовища. При розробці проектів мають бути використані природоохоронні стандарти, методики нормування видів сільськогосподарського виробництва. Закладені в проекти технічні рішення повинні забезпечувати запобігання забрудненню довкілля в ході виробничих процесів^[161].

З метою забезпечення охорони земель при спорудженні та експлуатації лінійних інженерних споруд (доріг, трубопроводів, ліній електропередачі та зв’язку, а також інших лінійних інженерних споруд), відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону земель», на спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі охорони земель покладений обов’язок здійснення постійного контролю за станом ґрунтового покриву на цих та прилеглих до них земельних ділянках.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про автомобільні дороги» до основних обов’язків органів місцевого самоврядування належить організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами; забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів тощо. В процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг повинні виконуватися вимоги та передбачатися заходи щодо охорони довкілля згідно з природоохоронним законодавством.

Для зменшення негативного впливу господарського, житлового та шляхового будівництва у сільському господарстві на довкілля необхідним є здійснення наступних заходів: раціональне використання земель сільськогосподарського призначення для господарського, житлового та шляхового будівництва, розміщення будівельних майданчиків за межами смуг охоронних зон, рекультивація земель; чітке дотримання визначеної чинним законодавством процедури попереднього узгодження місця розташування об’єкту; зрізання, зберігання, відновлення ґрунту; обов’язкове додержання природоохоронних стандартів при здійсненні будівництва, методики нормування видів сільськогосподарського виробництва; створення обмежувального режиму будівельної діяльності у сільському господарстві на користь охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів; заборона забруднення ґрунту аерозольними, рідкими, твердими токсичними речовинами; заборона забруднення пально-мастильними матеріалами, будівельним сміттям при будівництві автомобільних шляхів тощо. Отже, належне правове закріплення та забезпечення практичного використання вказаних еколого-економічних заходів сприятиме ефективному функціонуванню всіх галузей сільського господарства, забезпеченню створення у сільській місцевості сприятливого середовища для життєдіяльності людей, а також забезпеченню сталого розвитку сільського господарства в Україні.