10.2. Екологічні вимоги щодо розміщення, будівництва, реконструкції й експлуатації промислових підприємств

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об’єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об’єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Розміщення промислового об’єкта є важливою складовою доексплуатаційної стадії, оскільки на ній відбувається вибір земельної ділянки для подальшого проектування та будівництва промислового підприємства відповідно до вимог чинного законодавства з врахуванням існуючих вимог, обмежень та заборон. Особливості вимог до розміщення промислових та виробничих об’єктів у населених пунктах встановлено у Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів (стосовно розташування та організації виробничої території, санітарної класифікації підприємств, виробництв та споруд, розмірів санітарно-захисних зон для них тощо).

Відповідно до ст. 26 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво промислових об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у наступному порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у визначених випадках експертизи проектів будівництва; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів; реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

Проектування об’єкта – це діяльність спрямована на створення проектної документації на будівництво: текстових та графічних матеріалів, якими визначені містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошторис об’єкта будівництва^[134]. Порядок розробки проектної документації на будівництво об’єктів затверджений однойменним наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України^[135]. Розроблена проектна документація на будівництво промислового об’єкта (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення об’єкту) підлягає затвердженню і проведенню експертизи, механізм здійснення яких визначений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11 травня 2011 року. Проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект.

Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, що: за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення; споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності; споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис.

У складі проектної документації на будівництво об’єктів виробничого призначення мають міститися матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС), порядок здійснення якої визначений Законом «Про оцінку впливу на довкілля» та ДБН А.2.2.-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»^[136]. Під впливом на довкілля розуміються будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток та інших матеріальних об’єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об’єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Метою оцінки впливу на навколишнє середовище є визначення доцільності і прийнятності планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища. Основними завданнями оцінки впливу на навколишнє середовище є: - загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність; - розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення; - визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох); - визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище; - прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів; - визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища; - визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів; - складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.

Будівельні роботи дозволяється виконувати після подання забудовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) чи після видачі забудовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт – щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об’єкта, забудовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці. Виконання будівельних робіт без відповідного документа вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом промислових об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої забудовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви, а промислових об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

На промисловому об’єкті, який приймається в експлуатацію, повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією роботи згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами, а також змонтоване і випробуване обладнання.

Експлуатація об’єктів виробничого призначення, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов’язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об’єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це. Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).