<<
>>

§ 3. Забезпечення вимог екологічної безпеки при будівництві та введенні в експлуатацію промислових підприємств

На стадії будівництва необхідно додержуватися будівничих норм та правил, а також екологічних вимог, що ставляться до проекту.

Так, відповідно до Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за сту­пенем підготовленості до видобування [9] у проектах будівництва об’єктів з переробки мінеральної сировини повинні передбачатися:

- застосування технологічних схем, які забезпечують раціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральної сировини наявних у ній компонентів, що мають промислове значення;

- раціональне використання, утилізація, знешкодження або безпечне захоронения відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);

- складування, збереження та визначення порядку обліку відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не вико­ристовуються;

- заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

Особливі вимоги екологічної безпеки передбачені законодавством стосовно промислових підприємств — об’єктів підвищеної небез­пеки. Відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небез­пеки» [10] об’єктом підвищеної небезпеки вважається об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберіга­ються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує норматив­но встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відпо­відно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситу­ації техногенного та природного характеру.

Суб’єкт господарської діяльності, який планує будівництво і/або реконструкцію об’єкта підвищеної небезпеки, зобов’язаний одержа­ти дозвіл на будівництво такого об’єкта відповідно до законодавства про містобудування. Суб’єкт господарської діяльності, який планує будівництво об’єкта підвищеної небезпеки на території села, селища, міста, також зобов’язаний попередньо одержати відповідно до закону згоду відповідної ради на розміщення об’єкта на такій території.

У разі якщо будівництво об’єкта підвищеної небезпеки не відпо­відає встановленому режиму забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, дозвіл на будівництво такого об’єкта надається лише після розроблення та затвердження техніко- економічного обґрунтування в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До заяви з метою отримання дозволу на будівництво і/або рекон­струкцію об’єкта підвищеної небезпеки крім документів, визначених законодавством про містобудування та регіональними і місцевими правилами забудови, додаються:

- техніко-економічне та містобудівне обґрунтування розміщення об’єкта підвищеної небезпеки та передпроектні матеріали, які містять відомості про об’єкт підвищеної небезпеки, можливі аварії на ньому та їх наслідки;

- висновки державних експертиз, передбачених законом, а також громадських експертиз у разі їх наявності.

Суб’єкт господарської діяльності одночасно з поданням зазначених документів з метою організації відповідного громадського обговорен­ня через засоби масової інформації повідомляє про мету реалізації проекту; можливі негативні наслідки впливу на життєдіяльність людей та довкілля; заходи та засоби, передбачені проектом для запобігання аваріям, обмеження їх наслідків і захисту людей та довкілля.

Виконавчі органи відповідних рад, Київська або Севастопольська міські державні адміністрації протягом п’яти днів від дати отримання заяви повідомляють через засоби масової інформації адресу, на яку будь-яка юридична і фізична особа може протягом одного місяця з дати опублікування повідомлення надіслати в письмовій формі свої пропозиції про доцільність реалізації проекту. Проект та отримані пропозиції про доцільність його реалізації розглядають на відкритих засіданнях, час і місце проведення яких повідомляються через засоби масової інформації, у строк не більше шести місяців з дати опубліку­вання повідомлення.

Зазначені органи у разі необхідності мають право отримати від суб’єкта господарської діяльності додаткову інформацію щодо про­екту або призначити його експертизу.

Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобуду­вання та архітектури протягом місяця.

Виконавчі органи відповідних рад, Київська або Севастопольська міські державні адміністрації у разі необхідності приймають рішення про надання дозволу на будівництво об’єкта підвищеної небезпеки або відмову в його наданні та забезпечують публікацію свого моти­вованого рішення через засоби масової інформації.

У разі відмови у наданні дозволу на будівництво і/або реконструк­цію об’єкта підвищеної небезпеки суб’єкт господарської діяльності має право після доопрацювання проекту повторно подати його на розгляд у встановленому порядку.

Суб’єкт господарської діяльності та інші заінтересовані особи мають право оскаржити рішення виконавчих органів відповідних рад, Київської або Севастопольської міської державної адміністрації від­повідно в суді у встановленому законом порядку.

Копія дозволу на будівництво і/або реконструкцію об’єкта підви­щеної небезпеки надсилається до визначених ст. 3 цього Закону спе­ціально уповноважених центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.

Законодавством передбачена низка умов та гарантій виконання вимог екологічної безпеки при будівництві промислових підприємств. Передусім вони полягають у здійсненні спеціальними органами контрольно-наглядової функції. При цьому проектна установа здій­снює авторський нагляд за будівництвом об’єкта, санітарно- епідеміологічна служба — санітарно-епідеміологічний нагляд, а дер­жавний екологічний контроль здійснює Міністерство екології та природних ресурсів та інші спеціально уповноважені органи в галузі охорони навколишнього природного середовища. Приписи контролю­ючих органів є обов’язковими до виконання. У разі невиконання їх вказівок ці органи мають право прийняти рішення про припинення або заборону робіт до ліквідації виявлених недоліків.

Підприємства, їх об’єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будів­ництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготов­ляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і під­рядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації, за виконання будівельних робіт, що не від­повідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, за недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населе­них пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких перед-

бачена перспективна містобудівна діяльність та за інші правопору­шення [11].

Після закінчення будівництва об’єкта відбувається прийняття його в експлуатацію. Прийняття об’єктів здійснюється згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів [12]. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійсню­ється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держарх- будінспекцією та її територіальними органами. В акті готовності об’єкта до експлуатації обов’язково мають бути зазначені заходи з охорони навколишнього природного середовища і антисейсмічні заходи, передбачені проектом.

На об’єкті виробничого призначення, де встановлено технологіч­не обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом, ство­рено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебу­вання людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охо­рони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією сертифіката відпо­відності. Експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, що не від­повідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та не прийняті у встановленому порядку, за­бороняється.

<< | >>
Источник: Правове регулювання екологічної безпеки в Україні : навч. посіб. / А. П. Гетьман, М. В. Шульга, В. Л. Бредіхіна та ін. - X. : Право,2012. - 296 с.. 2012

Еще по теме § 3. Забезпечення вимог екологічної безпеки при будівництві та введенні в експлуатацію промислових підприємств:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -