10.1. Основні напрями охорони навколишнього природного середовища в промисловості, енергетиці та на транспорті
Промисловість, енергетика та транспорт є основними забруднювачами навколишнього природного середовища. Використання застарілих технологій виробництва та зношеного обладнання і устаткування, низький рівень використання ресурсозберігаючих і природоохоронних технологій, високий рівень концентрації екологічно небезпечних виробництв і об’єктів - все це сприяє постійному збільшенню екологічного навантаження на навколишнє середовище.
Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров’я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.З метою забезпечення екологічної безпеки в техногенній сфері чинне законодавство встановлює загальні екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів. Так, на кожній стадії господарського процесу діяльності (доексплуатаційній, експлуатаційній та післяексплуатаційній) господарюючі суб’єкти повинні виконуватися вимоги екологічної безпеки і охорони здоров’я населення, розробляти і впроваджувати заходи з раціонального використання природних ресурсів, охорони та відтворення довкілля. Доексплуатаційна стадія включає розміщення об’єкта, проектування, будівництво, прийняття в експлуатацію; експлуатаційна - передбачає паспортизацію виробничої діяльності об’єкта, дозвіл на викиди(скиди) чи інший негативний вплив, встановлення нормативів викидів (скидів) та лімітів використання природних ресурсів, контроль за виконанням відповідних правил; післяексплуатаційна стадія включає випуск продукції і розміщення утворених відходів.
Конкретизація екологічних вимог до суб’єктів господарювання з питань розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів передбачена нормами містобудівного, санітарного, водного, надрового та екологічного законодавства.
Так, відповідні приписи щодо забезпечення екологічної безпеки в сфері промисловості, енергетики та транспорту містяться в нормах Земельного та Водного кодексів України, Кодексу України про надра, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»[126], «Гірничого закону України»[127], «Про об’єкти підвищеної небезпеки»[128],«Про ринок електричної енергії»[129], «Про транспорт»[130], а також в актах підзаконного характеру: Концепції Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року[131], Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів[132], Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів[133] та інших нормативно-правових актах.Відповідно до Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року стратегічними цілями та завданнями є поліпшення екологічної ситуації в країні, підвищення рівня екологічної безпеки та досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища. Досягнення визначених цілей повинно відбуватися шляхом забезпечення повного врахування природоохоронних вимог у процесі відведення земель для розміщення об’єктів промисловості, будівництва, енергетики, транспорту і зв’язку та під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок, а також шляхом посилення державного екологічного контролю за дотриманням законодавства у процесі розміщення, будівництва, експлуатації нових і реконструкції існуючих промислових підприємств та інших об’єктів на підставі оцінки ризику для здоров’я населення.
Екологічно та економічно обґрунтовані рішення господарюючих суб’єктів на кожній стадії процесу господарської діяльності повинні гарантувати: екологічну безпеку шляхом запровадження комплексного підходу до проведення оцінки ризиків, запобігання та мінімізації наслідків такої діяльності; впровадження екологічно безпечного технологічного устаткування і техніки; сприятливі екологічні умови для проживання населення; раціональне та ефективне використання природних та паливно-енергетичних ресурсів; випуск екологічно безпечної продукції; збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
У разі порушення цих вимог діяльність господарюючих суб’єктів може бути призупинена до усунення виявлених порушень або повністю припинена в порядку, визначеному чинним законодавством.Забезпечення екологічної безпеки в сфері промисловості, енергетики та транспорту досягається шляхом дотримання господарюючими суб’єктами: загальних екологічних вимог на кожній стадії процесу господарської діяльності (доексплуатаційній, експлуатаційній та післяексплуатаційній); спеціальних вимог до окремих сфер господарювання; 3) вимог до містобудівної діяльності; вимог щодо поводження з небезпечними речовинами в процесі господарювання; вимог щодо поводження з виробничими відходами.
Загальні екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів містяться в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (розділ ХІ) і стосуються усіх сфер господарювання: промисловості, енергетики, транспорту, зв’язку тощо. Особливі вимоги до окремих сфер господарювання встановлені спеціальним законодавством. Так, наприклад, при будівництві об’єктів енергетики (теплових, атомних чи гідроелектростанцій) крім загальних екологічних вимог необхідно дотримуватися додаткових заходів забезпечення безпеки таких об’єктів. Спеціальні вимоги до забудови населених пунктів і територій об’єктами промисловості, енергетики і транспорту містяться у містобудівному законодавстві, норми якого спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони довкілля, раціонального природокористування, збереження культурної спадщини та на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських і приватних інтересів. Правові вимоги щодо поводження з небезпечними речовинами в процесі господарювання містяться у низці норм екологічного законодавства і регулюють питання їх класифікації, гігієнічної регламентації, державної реєстрації, використання тощо. Екологічні вимоги щодо поводження з відходами виробництва містяться у законодавстві про відходи і спрямовані на запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію та видалення, знешкодження та захоронення.
Чинне екологічне законодавство, крім зазначених вимог, передбачає також правові заходи забезпечення техногенної безпеки. До них, зокрема, відносяться: оцінка впливу на довкілля; ліцензування окремих видів господарської діяльності; нормування шкідливих впливів на довкілля; лімітування використання природних ресурсів; сертифікація продукції, процесів, послуг, систем і персоналу на об’єктах підвищеної небезпеки; контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки суб’єктами господарювання; юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства.