Припинення державної служби

Припиненням державної служби є закінчення відносин державної служби, які виникли між громадянином та державним органом з моменту набуття статусу державного службовця.

Підставами припинення державно-службових відносин є настання умов, що визначені законодавством, відповідно до яких державний службовець припиняє свою професійну діяльність і перестає реалізувати статус державного службовця.

До підстав припинення державної служби належать такі:

1) утрата права на державну службу або його обмеження, що пов’язано з припиненням громадянства України або виїздом на постійне проживання за межі України; установлення факту наявності в державного службовця громадянства іноземної держави або набуття ним громадянства іноземної держави під час проходження державної служби; набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов’язане з корупцією правопорушення, яким на особу накладено стягнення у формі позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави; наявність відносин прямої підпорядкованості близьких осіб;

2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби, що пов’язано із закінченням строку дії контракту (у разі укладання контракту про проходження державної служби); виходу на службу тимчасово відсутнього державного службовця (у разі призначення на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігалася посада державної служби);

3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін, що пов’язано з можливістю державного службовця звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб’єкта призначення в письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення;

4) за ініціативою суб’єкта призначення, що пов’язано зі зміною структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізацією державного органу; ліквідацією державного органу; установленням невідповідності державного службовця займаній посаді впродовж строку випробування; отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; учиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення ;

5) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку зі зміною її істотних умов (зміною істотних умов державної служби вважається зміна: належності посади державної служби до певної категорії посад; основних посадових обов’язків; умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту);

6) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;

7) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади»;

8) з підстав, які передбачено контрактом про проходження державної служби (у разі укладення);

9) незалежно від волі сторін (наприклад, поновлення на посаді державної служби особи, яка раніше її займала; неможливість виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я за наявності медичного висновку, порядок надання якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною або про обмеження дієздатності особи; визнання державного службовця безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; обрання на виборну посаду до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з дня набуття повноважень; смерть державного службовця).

Загалом для правовідносин, пов’язаних із припиненням державної служби, характерним є те, що для них застосовується виключно метод нормативного регулювання, а не метод договірного регулювання; державний службовець, вирішуючи питання про припинення державної служби, водночас вирішує питання щодо припинення виконання ним завдань і функцій держави; їх зумовлює наявність обов’язкових сторін, якими є суб’єкт призначення і державний службовець; вони можуть виникати за ініціативи суб’єкта призначення; державного службовця; іншого державного органу, до кола повноважень якого віднесено питання припинення державної служби; та за інших обставин, визначених чинним законодавством.

Запитання і завдання

1. У чому полягає зміст поняття «посада державної служби»?

2. У чому особливість прав та обов’язків державного службовця?

3. З якого моменту особа набуває правового статусу державного службовця?

4. Які підстави притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності?

5. Які підстави притягнення державного службовця до матеріальної відповідальності?

6. У чому полягає сутність припинення державної служби.

Література для поглибленого вивчення

1. Біла-Тіунова Л.Р. Службова кар’єра в Україні : монографія / Біла- Тіунова Л.Р. О. : Фенікс, 2011. 540 с.

2. Даниленко Ю. С. Оцінювання у державній службі: теорія і правове

регулювання: дис...... канд.. юрид наук : 12.00.07. Одеса, 2017. 200 с.

3. Науково-практичний коментар до Закону України «Про державну службу» / ред. кол.: К.О. Ващенко, І.Б. Коліушко, В.П. Тимощук, В.А. Дерець (відп. ред.). К.: ФОП Москаленко О.М., 2017. 796 с. URL: https://pravo.org.ua/img/books/files/1513082951commentarv%20 layout web.pdf