<<
>>

Припинення державної служби

Припинення державної служби - це припинення державно-служ­бових відносин між державним службовцем і державним органом у порядку, визначеному ст.ст. 83-89 Закону «Про державну службу».

Важливо зазначити, що чинний Закон уперше чітко регламентує припинення державної служби як інститут адміністративного (а не трудового) права, що цілком відповідає сутності державної служби як публічно-правової категорії. Підставами припинення державної служби є певні юридичні факти, яких чітко визначено Законом і з якими пов’язується припинення державно-службових відносин.

Державна служба припиняється:

1) у разі втрати права на державну службу або його обме­ження: а) припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України; б) встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави або набут­тя державним службовцем громадянства іноземної держави під час проходження державної служби; в) набрання законної сили рішен­ням суду щодо притягнення державного службовця до адміністра-

тивної відповідальності за пов’язане з корупцією правопорушення, яким на особу накладено стягнення у виді позбавлення права обі­ймати певні посади або займатися певного діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; г) на­брання законної сили обвинувальним вироком суду щодо держав­ного службовця за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави; д) набрання законної сили рішенням суду щодо такого державного службовця про визнання його активів або активів, набу­тих за його дорученням іншими особами або в інших, передбачених ст. 290 ЦПК України, випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; ж) наявність відносин прямої підпорядкованості близьких осіб у випадку, передбаченому ст. 32 Закону;

2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби.

При цьому слід мати на увазі, що державний службовець: а) у разі призначення на посаду державної служби з укладенням контракту про проходження державної служби звільняється з поса­ди в останній день строку дії контракту; б) призначений на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього дер­жавного службовця, за яким зберігалася посада державної служби, звільняється з посади в останній робочий день перед днем виходу на службу тимчасово відсутнього державного службовця;

3) за ініціативи державного службовця або за угодою сто­рін. У першому випадку державний службовець попереджає про це суб’єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календар­них днів до дня звільнення, у другому - до закінчення передбачено­го двотижневого строку, в інший строк за взаємною домовленістю із суб’єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов’язків державним органом);

4) за ініціативи суб’єкта призначення: а) скорочення чи­сельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпи­су державного органу без скорочення чисельності або штату дер­жавних службовців, реорганізація державного органу; б) ліквідація державного органу; в) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; г) отри­мання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; д) вчинення державним служ­бовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення; ж) нез’явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів про­тягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (поса­ди) у разі певного захворювання;

5) додаткових підстав припинення державної служби окре­мих державних службовців за ініціативи суб’єкта призначен­ня. Суб’єкт призначення може прийняти рішення про звільнення державного службовця з посади державної служби категорії «А» з власної ініціативи, за поданням Прем’єр-міністра України або відпо­відного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника державного органу) протягом 4 місяців з дня призначення Прем’єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника цен­трального органу виконавчої влади (керівника державного органу) з одночасним зарахуванням такого державного службовця за штат від­повідного державного органу.

При цьому, зараховані за штат державні службовці продовжують перебувати на державній службі згідно з За­коном, виконуючи обов’язки державного службовця в межах, визна­чених керівником відповідного державного органу. Граничний строк такого перебування становить 6 місяців з дня звільнення з посади;

6) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін-, а) поновлення на посаді державної служби особи, яка рані­ше її займала; б) неможливість виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я за наявності медичного ви­сновку, порядок надання якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, та центральним органом вико­навчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну полі­тику у сфері охорони здоров’я; в) набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною або про обмеження дієздат­ності особи; г) визнання державного службовця безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; д) обрання на виборну посаду до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з дня набуття повноважень; ж) смерть державного службовця;

7) у разі незгоди державного службовця на проходження дер­жавної служби у зв ’язку зі зміною її істотних улюв: а) належнос­ті посади державної служби до певної категорії посад; б) основних посадових обов’язків; в) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; г) режиму служби, встановлен­ня або скасування неповного робочого часу; д) місця розташування державного органу (у разі його переміщення до іншого населеного пункту);

8) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом-,

9) у разі застосування заборони, передбаченої Законом Украї­ни «Про очищення влади»;

10) з підстав, передбачених контрактолі про проходження державної служби (у разі укладення).

Стаття 83 Закону передбачає гарантії для державного служ­бовця щодо припинення державної служби. Так, не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керів­ників зміна: а) керівників або складу державних органів; б) керів­ників державної служби в державних органах; в) безпосередніх керівників.

Державному службовцеві, звільненому з державної служби у разі його незгоди на проходження державної служби у зв’язку зі зміною її істотних умов та у разі досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом, виплачується вихідна допомога у розмірові середньої місячної заробітної плати.

Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно особі, уповноваженій суб’єктом призначення у відповідному державному органі. Уповно­важена особа зобов’язана прийняти справи і майно.

9.12.

<< | >>
Источник: Загальне адміністративне право України : підручник / за заг. ред.: акад. С. Ківалова і проф. Л. Білої-Тіунової ; Нац. ун-т «Одеська юрид. академія». - Одеса,2023. - 792 с.. 2023

Еще по теме Припинення державної служби:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -