Матеріальна відповідальність державних службовців
Законом «Про державну службу» визначено, що в разі заподіяння фізичним або юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних службовців під час здійснення ними своїх повноважень матеріальної чи моральної шкоди, вона відшкодовується цим особам за рахунок держави.
Водночас державний службовець зобов’язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання ним посадових обов’язків, через зворотну вимогу (регрес) у розмірі та порядку, визначених законом. У такому ж порядку зворотна вимога може бути застосована і до посадової особи, винної в незаконному звільненні, відстороненні або переведенні державного службовця чи іншого працівника на іншу посаду, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної державному органу у зв’язку з оплатою часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. У разі застосування регресу державний службовець несе матеріальну відповідальність тільки за шкоду, умисно заподіяну його протиправними діями або бездіяльністю.Під час визначення розміру відшкодування враховуються майнове становище державного службовця, співвідношення розміру заподіяної шкоди до його заробітної плати, ризик виникнення шкоди, досвід державної служби, надані державному службовцю накази (розпорядження), а також інші обставини, у зв’язку з якими повне відшкодування державним службовцем шкоди буде необгрунтованим. У разі спільного заподіяння шкоди кількома державними службовцями кожен із них несе відповідальність у розмірі, пропорційному ступеню вини.
Для відшкодування шкоди керівник державної служби вносить державному службовцю письмову пропозицію, в якій зазначаються розмір, порядок і строки відшкодування шкоди, а також обставини, що стали підставою для відшкодування. Службовець мусить дати відповідь на пропозицію про добровільне відшкодування шкоди в письмовій формі упродовж двох тижнів з дня отримання пропозиції.
Пропозиція може бути внесена упродовж трьох місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався чи мав дізнатися про обставини, що є підставою для пред’явлення вимоги, але не пізніше ніж через три роки з дня заподіяння шкоди. У разі ненадання державним службовцем відповіді на пропозицію про добровільне відшкодування шкоди, відмови від відшкодування шкоди чи невідшкодування шкоди до зазначеного у пропозиції строку керівник державної служби може звернутися з позовом про таке відшкодування до суду.
Еще по теме Матеріальна відповідальність державних службовців:
- Юридична відповідальність державних службовців
- Дисциплінарна та матеріальна відповідальність державного службовця
- Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- Матеріальна відповідальність робітників аграрних підприємств
- 3. Відповідальність публічних службовців за порушення правил професійної етики
- § 5. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність за земельні правопорушення
- Дисциплінарна та матеріальна відповідальність службовця в органі місцевого самоврядування
- Дисциплінарна та матеріальна відповідальність службовця в органі місцевого самоврядування
- Матеріальне й соціальне забезпечення державного службовця
- 5.6. Державний та самоврядний контроль, відповідальність у сфері державного земельного кадастру
- 2.3. Удосконалення правового регулювання пенсійного забезпечення державних службовців
- 2. Принципи етичної поведінки державних службовців
- 2.2. Правовідносини з пенсійного забезпечення державних службовців
- 3. Класифікація видів державних службовців за кордоном.
- 1.1. Пенсійне забезпечення державних службовців до 1917 року
- Поняття, ознаки та види державних службовців