10.8. Фінанси державних підприємств (на прикладі ДП «Московський метрополітен»)
Державне підприємство «Московський метрополітен» — це комплекс споруд, земельних ділянок, підземних споруд і комунікацій, який оцінюється за бухгалтерською вартістю у ЗО млрд крб.
і який має, як і будь-яка юридична особа, дебіторську і кредиторську заборгованість, заборгованість по позиках, виручку, собівартість та ін. Основну частину витрат — майже чверть, складають витрати наелектроенергію, що передбачає особливі взаємостосунки з Мос-енерго.
Крім продажу квитків, метро має виручку від всіляких позареалізаційних операцій, а саме, від розвитку комерційної діяльності (торгівля, реклама в метро), обслуговування кабельних трас сторонніх організацій, відпуску електроенергії стороннім організаціям, від отриманих штрафів, операцій з векселями, відсотків банків, від здачі в оренду основних фондів. На території, що належить метрополітену, розташовані гаражні кооперативи, що також дає дохід.
Фінансовий стан метрополітену нестабільний, більше того метро збиткове. Це пов\'язано з принциповим протиріччям, коли адміністрація метро проводить закупівлю (вагонів, електроенергії та ін.) в умовах ринкового ціноутворення, а отримує виручку, яка залежить не від якості зробленої роботи, а від директивних рішень органів влади. Крім того, розмір заробітної плати працівників також залежить не від якості роботи і кон\'юнктури ринку, а від адміністративних рішень.
По-перше, розмір вартості проїзду затверджується урядом Москви, а не самою адміністрацією метрополітену, а по-друге — федеральні і московські органи влади надали великій кількості громадян право безплатного проїзду на транспорті. Для Москви — це приблизно 50 категорій громадян загальною кількістю майже 4,3 млн чоловік, з яких тільки пенсіонерів — 2,5 млн. Усі вони їздять безкоштовно за рішенням московської влади.
Метро звільнено від сплати ряду податків, що можна вважати непрямим фінансуванням за рахунок коштів бюджету Москви. Наприклад, воно звільнено від податку на майно орієнтовно на суму 600 млн крб.
У 1997 р. держпідприємство було звільнене від податку на потреби освітніх закладів — це близько 6 млн крб. Ряд юридичних самостійних підрозділів метрополітену також мають податкові пільги. Крім того, вони мають право направляти на зменшення збитків метрополітена лише 50% свого прибутку.У сумі метрополітен отримує від влади компенсації — а це понад 2 млрд крб. — за безплатний проїзд у розмірі лише 1/3 від тієї суми, на яку він надав послуг владі, тобто перевіз «безплатних» пасажирів. Але й цих коштів недостатньо, щоб оплатити проїзд хоча б одних тільки пенсіонерів. При цьому всі витрати несе московський бюджет, а федеральний центр ніяк не компенсує наслідки своїх рішень, що призвели до зменшення виручки метрополітену. Разом з тим, враховуючи багатогранність стосунків столичних влад з федеральними, можна припустити, що компенсація все ж має місце, але не грішми, а в якомусь іншому вигляді.
13 М.І. Карлін
194
РОЗДІЛ 10
Завдання і запитання для самоперевірки
Які особливості доходної частини федерального бюджету Російської Федерації ви можете назвати?
На що витрачаються доходи федерального бюджету Російської Федерації?
Які основні напрями реформування бюджетної політики в Російській Федерації ви можете назвати?
Які основні доходи і видатки бюджетів регіонів Російської Федерації?
Які основні напрями реформування податкової системи Російської Федерації?
Що з досвіду реформування податкової системи Російської Федерації можна було б використати в Україні?
Яка структура фінансів державних підприємств у Російській Федерації?