Система нотаріального процесуального права

Важливу роль у вітчизняній системі права виконує нота­ріат як орган безспірної цивільної юрисдикції та превентив­ного правосуддя, уповноваженого вчиняти нотаріальні акти, що мають доказову силу та публічне визнання^[111].

Визначаючи систему нотаріального процесуального пра­ва, слід керуватись основними положеннями загальної теорії права, у яких наголошується на тому, що система права являє собою єдність і розмежування взаємопов’язаних галузей пра­ва - найістотніших центральних ланок структури права, які регулюють основні види суспільних відносин.

Певна система притаманна й кожній галузі права, зокре­ма нотаріальному процесуальному праву. Ознаками кожної галузі права, також нотаріального процесу, є узгодженість і спільність нормативного матеріалу, обумовленого соціально- економічними й організаційно-правовими факторами.

Найважливішими підставами для виділення нотаріаль­ного процесуального права в окрему галузь є:

- наявність особливого самостійного предмета регулю­вання;

- існування спеціальних джерел права;

- специфіка та своєрідність об'єктів, з приводу яких скла­даються нотаріальні відносини;

- особлива соціально-економічна значущість нотаріаль­них процесуальних відносин і тих правових актів та норм, що їх регулюють.

Назагал предметом нотаріального права є ті суспільні від­носини, що виникають із приводу проведення самої нотарі­альної діяльності, а також відносини стосовно вчинення нота­ріальних дій, які виникають між нотаріусом та клієнтом, між нотаріусом і державними органами.

Керуючись цим, можна сформулювати поняття системи нотаріального процесуального права. Система нотаріального процесуального права становить собою сукупність логічно та послідовно розміщеного нормативного матеріалу за правови­ми інститутами, норми яких у комплексі закріплюють основні принципи, форми і порядок провадження нотаріальної діяль­ності, регулюють відносини, що виникають між нотаріусами, між нотаріусами і державою, між нотаріусами та особами, щодо яких учиняються нотаріальні дії, в процесі здійснення нотаріальної діяльності.

На нашу думку, в Україні вже дозріла думка про існу­вання двох окремих галузей права: нотаріального права та нотаріально-процесуального права^[112].

Дійсно, у процесі становлення і розвитку сучасної системи органів цивільної юрисдикції (суду, господарського суду, но­таріату), діяльність яких тісно взаємопов'язана (чим забезпе­чуються всебічна й ефективна охорона і захист суб'єктивних цивільних прав фізичних і юридичних осіб), склалася нова система цивілістичних процесуальних галузей. Її утворюють: цивільне процесуальне право, предметом якого є відносини, що виникають при здійсненні правосуддя з цивільних справ; господарське процесуальне право, предметом якого є розгляд справ у господарському суді; нотаріальне процесуальне право, що регламентує процесуальну діяльність нотаріату^[113].

Нотаріальне право, як і нотаріальне процесуальне право, - це окремі комплексні підгалузі права. Предметом нотаріаль­ного права є суспільні відносини, що виникають в сфері орга­нізації і здійснення нотаріальної діяльності, а також відноси­ни у сфері державного управління нотаріальною діяльністю, а предметом нотаріального процесуального права є відносини з приводу вчинення нотаріальних дій, які виникають між нота­ріусом та клієнтом, між нотаріусом і державними органами та іншми суб’єктами нотаріальних процесуальних відносин.

Нотаріальне право як система норм регулює комплекс різноманітних суспільних відносин, що складаються в про­цесі здійснення нотаріальної діяльності та вчинення нота­ріальних дій. У цій внутрішньо узгодженій системі правові норми, блоки і елементи розміщені в ієрархічній послідовнос­ті. Правові інститути, їхні елементи і блоки визначають пра­ва та обов’язки нотаріусів (незалежно від того, чи є нотаріус державним, чи займається приватною нотаріальною діяльніс­тю) щодо вчинення нотаріальних дій, регламентують відноси­ни щодо порядку вступу до професії нотаріуса, правові основи здійснення нотаріальної діяльності, загальні правила вчинен­ня нотаріальних дій тощо.

Нотаріальне право як систематизована галузь регулює певну групу комплексних суспільних відносин і являє собою, таким чином, комплексну інтегровану галузь права. Вона пов’язана з цивільним, адміністративним, господарським, тру­довим, земельним та іншими галузями права, без яких немож­ливе регулювання здійснення нотаріальної діяльності та вчи­нення нотаріальних дій для суб’єктів, котрі звернулися, неза­лежно від форм господарювання, для громадян, осіб без гро­мадянства, іноземців, а також інших установ та організацій, зокрема державних органів.

На переконання Л. К. Радзієвської та С. Г. Пасічник, нота­ріальне процесуальне право не є самостійною галуззю права.

Ми підтримуємо думку авторів, які вважають, що нота­ріальне процесуальне право є самостійним стосовно цивіль­ного процесуального права, оскільки діяльність нотаріаль­них органів має безспірний характер, під час вчинення но­таріальних дій не використовується змагальна форма процесу, нотаріус встановлює юридичні факти переважно на підставі документів^[114]. Такої самої позиції дотримується В. Черниш^[115].

Але ми не погоджуємося з тим, що нотаріальне про­цесуальне право входить до предмета регулювання адміні­стративного процесуального права.

З огляду на структурну побудову нотаріату і характер здій­снення нотаріальних дій, на думку Ф. М. Медвідя, В. Ф. Усен­ка, Я. Ф. Медвідя, є всі підстави вважати, що нотаріальне процесуальне право є самостійною галуззю права, яка пере­буває у тісному зв'язку з іншими галузями матеріального і процесуального права, зокрема цивільним, цивільно-про­цесуальним, сімейним, земельним, житловим та адміністра­тивним правом^[116].

Подібної думки додержуються С. Я. Фурса та Є. І. Фурса, які стверджують, що нотаріат в Україні слід розглядати у єдності двох складових, як-от:

- організація нотаріату як системи, що має забезпечити вчинення нотаріальних дій по всій території України та за її межами, а також зберігати документи та інформацію про вчи­нені нотаріальні дії протягом встановленого терміну;

- процесуальна діяльність нотаріусів та інших посадових осіб, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, щодо без­посереднього вчинення нотаіріальних дій відповідно до вста­новленої у законодавстві процедури^[117].

Як і В. М. Черниш, ми поділяємо концепцію О. Неліна, що нотаріальне процесуальне право необхідно віднести до комп­лексних галузей права, які об'єднують у собі норми різної галу­зевої належності, як матеріально-правові, так і організаційні та процесуально-правові. Воно сформувалося як комплексна галузь з відокремленим предметом регулювання і системою правових норм, які регулюють суспільні відносини, що вини­кають у сфері взаємодії різних галузей права у зв'язку з не­обхідністю регулювання нотаріальної діяльності та у процесі здійснення нотаріальних дій між нотаріальними органами та особами, які звертаються по вчинення цих дій^[118].

За С. Фурсою, якщо ж узяти до уваги той аспект, що зна­чимі правочини фізичних та юридичних осіб мають посвідчу- ватися у нотаріальному порядку, бо без цього громадяни не здатні будуть підтвердити наявність своїх прав та обов'язків, то, на думку автора, в ієрархії процесуальних галузей пра­ва перед цивільним процесом має стояти нотаріальний про­цес, який можна розцінювати за сучасним законодавством як невід'ємну частину та спосіб реалізації громадянами їх без- спірних цивільних прав у позасудовій формі^[119].

На наш погляд, нотаріальне процесуальне право є інте­грованою комплексною галуззю права та пов'язане з цивіль­ним, господарським, земельним, податковим та іншими галу­зями права, без яких неможливе вчинення нотаріальних дій для суб'єктів, які звернулися, незалежно від форм господарю­вання, для громадян, осіб без громадянства, іноземців, а також інших установ та організацій, також державних органів.

Погоджуємося з В. М. Чернишом, що доцільно норми ма­теріального права врегулювати новим Законом України «Про нотаріат», а норми процесуального права - Нотаріально- процесуальним кодексом (або Законом України «Про нота­ріальний процес» або «Про нотаріальне провадження»).

Ми також поділяємо думку В. М. Черниша щодо доціль­ності розмежування поняття «законодавство про нотаріат» та «наука про нотаріат», оскільки останнє пропонується вважати більш широким поняттям, яке включає в себе як одне з осно­вних джерел для дослідження законодавство про нотаріат.

Нотаріальне процесуальне право слід розглядати як га­лузь права, галузь правової науки і навчальної дисципліни.

Нотаріальне процесуальне право як одна із галузей юри­дичної науки - це система наукових знань, правових ідей, тео­ретичних поглядів, понять, а також знань про правовий статус нотаріуса, про порядок здійснення ними нотаріальної діяль­ності, а також порядок вчинення нотаріусами нотаріальних дій, які становлять предмет нотаріального права.

Система науки нотаріального процесуального права являє собою теоретичні положення про предмет, методи, джерела, суб'єктів і об'єктів нотаріального процесуального права, про нотаріальні процесуальні правовідносини, про правові основи здійснення контролю за нотаріальною діяльністю тощо.

Наука нотаріального процесуального права вивчає також міжнародне законодавство в порівняльно-правовому його аналізі, правове регулювання нотаріальної діяльності у зару­біжних країнах.

Нотаріальне процесуальне право як навчальна дисци­пліна становить систему наукових знань про нотаріальне про­цесуальне право - галузь права і законодавства, що призна­чене для вивчення у відповідних навчальних закладах, пере­дусім юридичних.

Мета курсу - вивчення правових основ організації нота­ріату, взаємин органів нотаріату та квазінотаріату, нотаріусів, уповноважених осіб на вчинення нотаріальних дій та держав­них органів, інших суб'єктів нотаріальної діяльності, порядок вчинення нотаріальних дій, порядок ведення нотаріального діловодства, тобто те, що формує предмет нотаріального про­цесуального права України.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст поняття нотаріальної діяльності.

2. Які завдання покладено на нотаріат?

3. Що становить зміст нотаріального процесу?

4. Опишіть місце нотаріального процесу в правовій системі України.

5. Охарактеризуйте Конституцію України як джерело нота­ріального процесу.

6. Визначте предмет нотаріального процесуального права.

7. Перелічіть принципи нотаріального процесу.

8. Що таке система нотаріального процесуального права?

Список рекомендованих джерел

Основна література

1. Долинська М. С. Нотаріат: підручник. Л.: Ліга-Прес, 2018. 398 с.

2. Долинська М. С. Українське нотаріальне право. К.: Юрінком Інтер, 2015. 248 с.

3. Дякович М. М. Нотаріальне право України: навч. посіб. К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. 683 с.

4. Дякович М. М. Хрестоматія нотаріального права України: навч. посіб. К.: Істина, 2018. 480 с.

5. Комаров В. В., Баранкова В. В. Нотариат и нотариальный процесс: учебник / В. В. Комаров, В. В. Баранкова. Харьков: Консум, 1999. 240 с.

6. Комаров В. В., Баранкова В. В. Нотаріат в Україні: підручник. Х.: Право, 2011. 384 с.

7. Майкут Х. В. Нотаріат: курс лекцій. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. 212 с.

8. Медвідь Ф. М., Усенко В. Ф., Медвідь Я. Ф. Нотаріальний процес в Україні: навч. посіб. / за ред. Ф. М. Медвідя. К.: Атіка. 2006. 324 с.

9. Нотаріат в Україні: навч. посіб. / за ред. В. М. Бесчастного. К.: Знан­ня, 2008. 494 с.

10. Нотаріат в Україні: навч. посіб. / за заг. ред. Ю. В. Нікітіна. К.: КВНЗ «Національна академія управління»; Алерта, 2016. 586 с.

11. Нотаріат України. У 3 кн. Кн. 1. Організація нотаріату з практику­мом: підручник. / за заг. ред. С. Я. Фурси. 3-є вид., допов. і перероб. К.: Алерта, 2015. 484 с.

12. Радзієвська Л. Е., Пасічник С. Г. Нотаріат в Україні: навч. посіб. / за ред. Л. К. Радзієвської. К.: Юрінком Інтер, 2000.

13. Сміян Л. С., Нікітін Ю. В., Хоменко П. Г. Нотаріат в Україні: навч. по­сіб. 2-е вид., стереотип. / за ред. Ю. В. Нікітіна. К.: КНТ, 2008. С. 632.

14. Теорія нотаріального процесу: науково-практичний посіб. / за заг. ред. С. Я. Фурси. К.: Алерта; Центр учбової літератури, 2012. 920 с.

15. Фурса С. Я., Фурса Є. І. Нотаріат в Україні. Теорія і практика: навч. посіб. для студ. закл. вищ. освіти. К.: А.С.К., 2001. 976 с.

Спеціальна література

1. Долинська М. С. Конституція України як джерело нотаріально­го процессу // Сучасний конституціоналізм: проблеми теорії та практики: матеріали наукового семінару (22 червня 2018 р.). Львів: ЛьвДУВС, 2018. С. 65-68

2. Долинська М. С. Основні принципи українського нотаріально­го права. Науковий Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2012. Вип. 1. С. 99-108.

3. Долинська М. С. Функції українського нотаріату: поняття та види. Форум права. 2011. № 4. С. 208-212.

4. Долинська М. С. Поняття, предмет та методи українського нота­ріального права. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 2 (59). С. 186-194.

5. Долинська М. С. Законодавство України про нотаріат: характерис­тика та особливості. Актуальні проблеми держави та права. 2012. Вип. 63. С. 568-575.

6. Долинська М. С. Нотаріальне процесуальне право України: понят­тя та джерела. Порівняльно-аналітичне право. 2017. № 6. С. 101­104.

7. Долинська М. С. До питання розвитку інституту нотаріальної таємниці в незалежній Україні // Правовые реформы в Молдове, Украине и Грузии в контексте евроинтеграционных процессов: материалы международной научно-практической конференции (Кишинев, 7-8 ноября 2014 г.). Кишинев: Б и, 2014 г. С. 29-31.

8. Долинська М. С Особливості реалізації нотаріальної діяльності в незалежній Україні. Науковий вісник Львівського державного уні­верситету внутрішніх справ. 2015. Вип. 3. С. 75-84.

9. Досінчук К. Ф. Поняття, завдання та функції нотаріату в Украї­ні: окремі аспекти. Часопис Київського університету права. 2013. С. 131-134.

10. Журавльов Д. В., Коротюк О. В., Чижмарь К. І. Правова охорона нотаріальної таємниці: монографія. К.: ОВК, 2017. 190 с.

11. Єфіменко Л. В. Розвиток нотаріату в Україні: стан та проблеми. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2010. № 8. №. 8-15.

12. Нелін О. І. Нотаріальна доктрина України: теоретичний синтез. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (102). С. 130-138.

13. Нелін О. І. Теоретична модель і практичні виміри сучасного розу­міння поняття нотаріальної діяльності в нотаріальній доктрині України. Юридична Україна. 2016. № 9-10 (165-166). С. 15-20.

14. Нелін О. І. Теоретичні і практичні аспекти співвідношення права і закону в діяльності нотаріату в Україні. Юридична Україна. 2012. № 12. С. 4-8.

15. Нелін О. І. Формування тезауруса з нотаріату в Україні. Юридична Україна. 2014. № 1. С. 4-8.

16. Стрілько В. Ю. Джерела нотаріального процесу з іноземним елементом: види та співвідношення. Прикарпатський юридичний вісник. 2015. Вип. 3 (9). С. 77-81.

17. Черниш В. М. Нотаріат як наука та навчальна дисципліна. Юридична Україна. 2013. № 1. С. 17-21.

18. Черниш В. Теоретичні аспекти мови нотаріального діловодства та нотаріальної таємниці як основоположних принципів діяль­ності нотаріату в Україні. Юридична Україна. 2014. № 7. С. 9-12.

19. Чижмарь К. І. Поняття нотаріату: питання правової природи. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Юриспруденція». 2014. № 9-1. С. 138-140.

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: прийнята 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України: від 5 квітня 2001 р. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25. Ст. 131.

3. Цивільний кодекс України: від 16 січня 2003 р. Відомості Верхов­ної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356.

4. Господарський кодекс України: від 16 січня 2003 р. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18. Ст. 144.

5. Сімейний кодекс України: від 10 січня 2002 р. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 21. Ст. 135.

6. Цивільний процесуальний кодекс України: від 18 березня 2004 р. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40 (40-42). Ст. 492.

7. Податковий кодекс України: від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 13-17. Ст. 112.

8. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. № 3425-ХП. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 39. Ст. 383.

9. Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат»: Закон Украї­ни від 1 жовтня 2008 р. № 614-V. Відомості Верховної Ради Украї­ни. 2009 р. № 13. Ст. 161.

10. Про заставу: Закон України: від 2 жовтня 1992 р. № 2654-ХІІ. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 47. Ст. 642.

11. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. № 898-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 38. Ст. 313.

12. Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо дер­жавного регулювання нотаріальної діяльності: Закон України від 6 вересня 2012 р. № 5208-VI. Урядовий кур'єр. 2012. № 189.

13. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фі­нансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14 жовтня 2014 р. за № 1702-VII. Голос України. 2014. № 216.

14. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів: Закон України від 14 жовтня 2014 року за № 1701-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 46. Ст. 2048.

15. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. № 1906-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 50. Ст. 540.

16. Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січ­ня 1993 р. № 7-93. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 13. Ст. 113.

17. Про затвердження положень про територіальні органи Мініс­терства юстиції України: Наказ Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 р. № 1707/5. Офіційний вісник України. 2011. № 49. Ст. 1984.

18. Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. № 17. Офіційний вісник України. 2015. № 6. Ст. 127.

19. Про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 923. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/923-2011-п

20. Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадо­вими особами органів місцевого самоврядування: Наказ Мініс­терства юстиції України від 11 листопада 2011 р. № 3306/5. Офі­ційний вісник України. 2011. № 91. Ст. 172.

21. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах: Закон України від 23 березня 2017 р. № 1983-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 25. Ст. 289.

22. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту пра­ва дитини на належне утримання: Закон України від 3 лип­ня 2018 р. № 2475-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 36. Ст. 272.