Взаємодія адміністративного процесуального права з іншими галузями права

Адміністративне процесуальне право, як і будь-яка інша га­лузь права, має власний предмет правового регулювання — су­спільні відносини, що забезпечують реалізацію та захист прав, свобод і інтересів фізичних і юридичних осіб в публічній сфері та відповідне нормативне врегулювання цих відносин.

Системний підхід до вивчення юридичних явищ, аналіз чин­ного законодавства показують, що норми адміністративного про­цесуального права тісно пов’язані з норами інших галузей права.

З конституційним правом. Конституція України визначає, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є голо­вним обов’язком держави (ст. 3); кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29); право громадян на участь в управлінні державними справами (ст. 38), право на мирні збори (ст. 39), право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і служ­бових осіб (ст. 40); права і свободи людини і громадянина за­хищаються судом (ст. 55); кожен зобов’язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині (ст. 66); кожен зобо­в’язаний сплачувати податки і збори (ст. 67); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів Ук­раїни, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68); юрисдикція судів поширюється на всі правовід­носини, що виникають у державі (ст. 124). Ці та інші матеріаль­ні норми Конституції України тісно пов’язані з адміністратив- ними процесуальними нормами при реалізації і захисті зазна­чених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Норми адміністративного процесуального права мають тіс­ний зв’язок з нормами цивільного права. Так ч. 2 ст. 11 ЦК Ук­раїни встановлено, що у випадках, визначених актами цивіль­ного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади та місцевого са­моврядування. Цивільним кодексом України встановлюється державна реєстрація фізичних осіб (ст. 49) і правові форми участі держави і у цивільних відносинах (ст. 167); розмежуван­ня відповідальності за зобов’язаннями держави (ст. 176); право на особисту недоторканність (ст. 289); умови викупу пам’ятки історії та культури з ініціативи державного органу (ст. 352); реквізиція з ініціативи державного органу в разі виникнення певних надзвичайних обставин (ст. 353); відшкодування шко­ди, завданої органами держави (статті 1173—1177); державна реєстрація права на спадщину (ст. 1299) тощо. Реалізація цих прав тісно пов’язана з адміністративними провадженнями.

Через норми адміністративного процесуального права ре­алізуються певні сімейні правовідносини. Наприклад, соціальна і економічна підтримка та розвиток сім’ї; державна допомога сім’ям з дітьми; реєстрація актів цивільного стану; усиновлен­ня; підтримка прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу; нагляд за дотриманням прав дітей та ін.

За допомогою норм адміністративного процесуального права значною мірою реалізуються відносини у сфері дії господарського права. Господарським кодексом України передбачено обмеження конкуренції (ст. 26), монополізму (ст. 27); заборона неправомір­них угод між суб’єктами господарювання (ст. 30), дискримінації суб’єктів господарювання (ст. 31), недобросовісної конкуренції (ст. 32), неправомірного використання ділової репутації суб’єкта господарювання (ст. 33), створення перешкод суб’єктам господа­рювання у процесі конкуренції (ст. 34) та інші, відповідальність за порушення яких передбачена Кодексом України про ад­міністративні правопорушення (статті 164³, 166¹, 166², 166³), а розгляд справ і притягнення до відповідальності здійснюється саме через адміністративно-процесуальні норми.

ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ регулюються шляхом здійснення адміністративних проваджень. Крім цього, Глава ми 27 та 28 ГК України передбачено застосу­вання адміністративно-господарських санкцій та відповідальності за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, що також потребує застосування адміністративних процесуаль­них норм при розгляді і вирішенні справи про спір чи спору про право в адміністративному чи судовому порядку.

З кримінальним правом. Частиною 2 ст. 38 КУпАП передба­чено, що у разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушни­ка ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через місяць із дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. Статтею 253 КУпАП установлено, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) дійде виснов­ку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання. Отже, при­тягнення до адміністративної відповідальності певним чином пов’язане і з матеріальними нормами кримінального права.

Адміністративні процесуальні норми взаємодіють з норма­ми у сфері: фінансового права, наприклад, щодо обігу цінних паперів та діяльності фондового рину, банківської діяльності тощо; трудового права — щодо адміністративної відповідаль­ності за порушення законодавства про працю та охорону праці; земельного права, житлового права, природоохоронного права, лі­сового права, водного права — щодо правил використання зе­мельних, лісових, водних ресурсів та житлового фонду і від­повідальності за їх порушення; податкового права, митного права — щодо сплати податків і зборів; транспортного права — щодо правил безпеки перевезень пасажирів, пошти, багажу, вантажів та відповідальності у разі їх порушення.

1.7.