2.1. Поняття, значення та система принципів адміністративного процесуального права
Принципи адміністративного процесуального права в юридичній літературі практично не досліджувались, основна увага приділялась принципам адміністративного процесу, як правило, з позиції його широкого трактування.
Проте ми переконані, що ототожнювати принципи адміністративного процесуального права та принципи адміністративного процесу є цілком невірним. Під принципами будь-якої діяльності, будь-якого правового явища розуміють основоположні керуючі ідеї, положення або основні правила організації та функціонування. Принципами права взагалі є об’єктивно притаманні праву відправні начала, незаперечні вимоги, які висуваються до учасників суспільних відносин в цілях гармонійного поєднання індивідуальних, групових та суспільних інтересів[21].Адміністративне процесуальне право виступаючи, на нашу думку, самостійною галуззю українського права має свою цілісну систему принципів. Вони залежать від призначення галузі в суспільстві, від цілей її правового регулювання та пронизують усю галузь. Принципи адміністративного процесуального права виступають базою всієї галузі, надають їй якості, цілісності, логічності та послідовності, мають вищий рівень абстрагованості від врегульованих галуззю суспільних відносин, виступаючи, водночас, відправним началом при вирішенні конкретних адміністративних справ. Принципи адміністративного процесуального права формулюються виходячи з існуючого правового досвіду та рівня правової культури в державі, тобто це суб’єктивні
поняття. З іншого боку, вони віддзеркалюють об’єктивні зв’язки, що виникають у системі адміністративно-процесуальних правовідносин. Отже, принципами адміністративного процесуального права є фундаментальні теоретичні положення, які відбивають сутність та єдність адміністративного процесуального права і дозволяють йому досягати цілей свого правового регулювання.
Система принципів адміністративного процесуального права об’єднує в собі всі принципи цієї галузі, які тісно пов’язані та взаємодіють між собою.
Очевидно, що кожний окремий принцип адміністративного процесуального права може відбивати дише частину об’єктивних закономірностей та вимог до адміністративно- процесуальної діяльності суб’єктів права. Лише у своїй сукупності та послідовності принципи можуть забезпечити найкращий правовий та суспільний результат. Додержання одних принципів сприяє виконанню інших та навпаки, порушення якого-небудь принципу може призвести до «ланцюгової реакції» подальших порушень.В юридичній літературі можливий різний підхід до визначення змісту та місця того чи іншого принципу адміністративного процесуального права в їх системі. Крім цього, принципи адміністративного процесуального права можуть бути класифіковані за різними підставами. За аналогією з класифікацією принципів цивільно- процесуального права, набагато більш дослідженою в юридичній літературі, принципи адміністративно-процесуального права можна підрозділити на групи за декількома критеріями.
По-перше, за сферою дії принципів виділяють: загальні принципи, міжгалузеві та галузеві принципи. Іноді їх доповнюють також інституціональними принципами. Загальні принципи є спільними для всієї національної правової системи, вони визначають напрями розвитку цієї правової системи, проте на різних її ділянках вони проявляють себе по-різному. До загальних принципів відносять: принцип свободи, принцип справедливості, принцип рівності, принципи гуманізму, демократизму та принцип законності. Міжгалузеві принципи властиві декільком галузям права, які близькі або схожі за предметом правового регулювання. Наприклад, для всіх процесуальних галузей права, таких, як кримінально-процесуальне право, цивільно-процесуальне право та адміністративне процесуальне право актуальними є принципи здійснення правосуддя тільки судом,
гласності, змагальності процесу та ін. До галузевих принципів відносяться ключові ідеї в межах яких діє та розвивається певна галузь права, наприклад, принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи в адміністративному процесуальному праві.
По-друге, за юридичною силою джерела, який закріплює принципи, останні поділяються на: конституційні принципи та принципи, що закріплені іншими законодавчими актами.
Отже, до конституційних принципів адміністративного процесуального права можна віднести принципи: верховенства права; здійснення правосуддя виключно судами; незалежності та недоторканності суддів та підкорення їх тільки закону; законності; рівності всіх учасників процесу перед законом і судом; гласності процесу та його повного фіксування технічними засобами; ухвалення судом рішень іменем України та їх обов’язковості; доступності і гарантованості судового захисту прав і свобод людини і громадянина та ін. Віднесення цих принципів до конституційних не означає, що вони не можуть бути закріплені іншими нормативно-правовими актами та деталізовані І ними згідно з галузевою належністю. До принципів адміністративного процесуального права, які встановлені законодавством про судочинство відносяться принципи: диспозитивності; офіційного з’ясування всіх обставин у справі; процесуальної рівноправності сторін; раціональної процесуальної форми; принципи усності, безпосередності та ін.По-третє, за предметом регулювання, або за функціями принципи можуть розподілятись на: принципи організації правосуддя (організаційно-правові) та принципи процесуальної діяльності (судочинства) (процесуально-правові). До принципів організації правосуддя (організаційно-правових) можна віднести принципи: здійснення правосуддя в Україні виключно судами; самостійності та незалежність суддів; одноособового та колегіального розгляду справ; здійснення судочинства в судах України державною мовою; рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласності та відкритості судового процесу. До принципів процесуальної діяльності (процесуально-правових) відносяться принципи: верховенства права; законності; змагальності; диспозитивності; офіційного з’ясування всіх обставин у справі; процесуальної рівноправності сторін та ін.
Класифікацію принципів здійснюють і за іншими критеріями, навіть за змішаними, які поєднують в собі, наприклад, два основні критерії, проте, найчастіше, в юридичній літературі використовують останній (третій) варіант класифікації.
Як нами вже було вказано вище, адміністративне судочинство, організація та здійснення якого регламентується адміністративним процесуальним правом, базується як на загальних принципах, які не залежать від виду юрисдикції, так й на принципах, які властиві саме даному виду судочинства та цілком обумовлені його предметом та завданнями. Загальні принципи судочинства встановлені статтями 124, 126, 127 та 129 Конституції України та розділом 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. КАС України встановлює принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах, деталізуючи та доповнюючи загальні принципи саме стосовно адміністративного судочинства. Перелік цих принципів надано законодавцем у ст. 7 КАС України. Отже, принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом;
4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі;
5) гласність і відкритість адміністративного процесу;
6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених КАС України;
7) обов’язковість судових рішень.
В юридичній літературі вказують на те, що принципи адміністративного судочинства, що закріплені в КАС України, є нормами прямої дії. Тобто, вони можуть застосовуватися безпосередньо і не обов’язково у сукупності з більш конкретною нормою, адже такої може й пе бути[22].