Предмет і методи нотаріального процесуального права

Предмет правового регулювання - це сукупність суспіль­них відносин, урегульованих правом.

Предмет нотаріальної діяльності складається з двох час­тин: самого провадження нотаріальної діяльності, а також вчинення уповноваженими на це органами нотаріальних дій.

Заслуговує на увагу думка Г. Г. Черемних, що предметом регулювання у сфері здійснення нотаріальної діяльності є суспільні відносини, які складаються у процесі вчинення нота­ріусом та іншими уповноваженими особами нотаріальних дій. Однією зі сторін цих відносин є нотаріус або інша особа, котра уповноважена законом вчиняти нотаріальні дії, а з другої - громадяни і юридичні особи, які звертаються по вчинення нотаріальних дій.

Тобто предметом нотаріального права є суспільні відно­сини, що виникають з приводу проведення самої нотаріаль­ної діяльності, а також відносини з приводу вчинення нота­ріальних дій, які виникають між нотаріусом та клієнтом, між нотаріусом та державними органами.

Багатьма авторами охарактеризовано нотаріальну діяль­ність, основними ознаками якої є такі:

1) здійснення нотаріальної діяльності, визначеної в ст. 1 Закону України «Про нотаріат» спеціальними органами, зокре­ма нотаріусами;

2) нотаріальна діяльність провадиться з метою надання юридичної вірогідності посвідчених нотаріусами прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших но­таріальних дій;

3) вчинення нотаріальних дій від імені держави та відпо­відно до законодавства України;

4) діяльність під особисту відповідальність приватного нотаріуса за шкоду, заподіяну особі внаслідок незаконних дій або недбалості за ст. 27 Закону України «Про нотаріат»;

5) повноваження щодо вчинення нотаріальних дій;

6) некомерційний характер нотаріальної діяльності тощо.

На думку С. Я. Фурси та Є. І. Фурси, змістом діяльності нота­ріату є два глобальні та стратегічні завдання - правоохоронна та правозахисна діяльність, які покладено державою на спе­ціальну структуру органів і додатково на окремих посадових осіб^[87].

Нотаріальна діяльність - це професійна непідприємниць- ка діяльність нотаріусів, спрямована на сприяння громадянам, підприємствам, установам та організаціям у реалізації їхньо­го права на захист законних інтересів, яка здійснюється шля­хом вчинення ними нотаріальних дій відповідно до чинного законодавства України.

Предметом нотаріальної діяльності є безспірні справи, тобто в нотаріальному порядку підлягають укладенню лише ті правочини, які відповідають волі сторін.

Предмет нотаріальної діяльності назагал формується з двох складових: провадження нотаріальної діяльності, а та­кож порядку вчинення нотаріальних дій уповноваженими на це органами (нотаріату та квазінотаріату). Під методом право­вого регулювання розуміють сукупність засобів, прийомів, за допомогою яких право впливає на суспільні відносини.

При провадженні нотаріальної діяльності та вчинення но­таріальними органами нотаріальних дій виникають суспіль­ні відносини, що включають елементи різних відносин, які ви­пливають з різних галузей права, зокрема цивільного, адміні­стративного, податкового, сімейного, земельного, аграрного. Тому для нотаріального права, як і для більшості інших галузей права, характерні такі прийоми юридичного впливу: публічно- правовий (імперативний, або адміністративно-правовий) та приватно-правовий (диспозитивний, або цивільно-правовий) методи правового регулювання.

Імперативний метод полягає в тому, що регулювання зверху вниз здійснюється на владно-імперативних засадах.

Диспозитивний метод передбачає таке:

1) особа, яка отримала свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, самостійно визначає: чи буде вона працювати у державній нотаріальній конторі, чи займати­меться приватною нотаріальною практикою; нотаріальний округ, в якому вона здійснюватиме свою діяльність, та інше;

2) юридична рівність сторін - учасників нотаріального процесу;

3) ініціатива сторін при встановленні правовідносин щодо вчинення певних нотаріальних дій;

4) можливість вибору учасниками нотаріального процесу варіанту поведінки, яка не суперечать чинному законодавству.

Отже, під час регулювання нотаріальних процесуальних відносин зазвичай використовуються два основні методи: ім­перативний та диспозитивний.

Поряд зі застосуванням зазначених загальноправових ме­тодів в нотаріальному праві, зважаючи на специфіку ведення нотаріальної діяльності, використовуються специфічні спосо­би впливу на поведінку суб'єктів нотаріальних правовідносин, зокрема нотаріусів (скажімо, припинення нотаріальної діяль­ності, зупинення нотаріальної діяльності приватного нота­ріуса, рекомендації, уповноваження).

Тому доречно вести мову про наявність характерного для нотаріального процесуального права змішаного методу пра­вового регулювання, який охоплює імперативний та диспози­тивний методи, способи і прийоми регулювання нотаріальних відносин та передбачає провадження нотаріальної діяльності й учинення нотаріальними органами нотаріальних дій з до­триманням норм чинного законодавства України^[88].

Отже, нотаріальна діяльність - це професійна непідприєм- ницька діяльність нотаріусів, спрямована на сприяння грома­дянам, підприємствам, установам та організаціям у реалізації їхнього права на захист законних інтересів, яка здійснюється шляхом учинення ними як нотаріальних дій відповідно до чинного законодавства України, так і інших нотаріальних дії, передбачених законодавством України, з метою надання їм юридичної вірогідності.

2.3.