Загальні висновки

Виходячи з вищевикладеного, серед перспективних напрямів співробітництва України з Радою Європи, на наш погляд, слід визначити такі:

— забезпечення, за сприянням Ради Європи, готовності судово-виконавчої, управлінської та соціальної інфраструктур, а також правосвідомості в Україні вже в найближчому майбутньому до безумовного і своєчасного виконання органами державної влади України, відповідними юридичними та фізичними особами будь-яких рішень Європейського суду з прав людини щодо задоволення індивідуальних позовів стосовно порушень прав людини в Україні;

— продовження роботи щодо впровадження в національне законодавство ратифікованих Україною конвенцій та угод Ради Європи, а також широко прийнятих в Європі норм і принципів, закладених у конвенції та угоди, стороною яких Україна ще не стала; системне вивчення доцільності участі України в багатосторонніх договорах Ради Європи, не передбачених Висновком ПАРЄ № 190 (1995);

— здійснення широкомасштабної державної програми щодо підготовки соціальної сфери та правової системи України до впровадження в національне законодавство норм і принципів Європейської соціальної хартії (оновленої); залучення України до активної участі в реалізації проектів Банку розвитку Ради Європи, загальний обсяг виданих кредитів якого (з моменту заснування у 1956 р.) перевищив 12 млрд.

— подальша участь України в реалізації програм співробітництва Ради з державами Центральної та Східної Європи ("Феміда", "Демосфен", "Демоправо"). Широке використання потенціалу Ради Європи шляхом здійснення цих програм має сприяти процесу реформування правової системи України;

— подальша розробка пропозицій та продовження імплементації Спільної програми Європейської комісії та Ради Європи щодо реформування правової системи, місцевого самоврядування та вдосконалення системи правозастосування в Україні;

— активізація участі представників України в робочих органах Комітету Міністрів Ради Європи, діяльність яких пов’язана з розробкою нових міжнародно-правових документів та спільних програм співробітництва, механізмів їх імплементації, системи моніторингу за виконанням державами положень конвенцій Ради Європи, виробленням рекомендацій країнам - членам Ради Європи з різноманітних питань тощо. Це — суттєвий елемент належного забезпечення інтересів нашої держави в цій організації;

— залучення українських фахівців та науковців як експертів Ради Європи до розробки та реалізації заходів, що проводяться в рамках згаданих програм співробітництва Ради Європи;

— активізація та підвищення ефективності взаємодії між представниками України в Комітеті Міністрів, Парламентській асамблеї та Конгресі місцевих і регіональних органів влади Європи, аби забезпечити одновекторність зусиль щодо інтеграції України до правового поля Ради Європи, вагомість результатів від участі нашої держави в реалізації різноманітних програм і проектів Ради Європи в правовій, гуманітарній, соціальній та культурній сферах;

— регулярне заслуховування питань співпраці з Радою Європи на засіданнях Парламенту, Уряду України та їх робочих органів.