Поняття юридичних засобів та їх класифікація

Формуючи поняття юридичних засобів, доречно, на наш погляд, нагадати міркування С. Алєксєєва про те, що пи­тання правових засобів не стільки є питанням відокремлен­ня в окремий підрозділ тих чи інших фрагментів правової дійсності, скільки питання їх особливого бачення [3, с.349].

На нашу думку, загальне поняття юридичного засобу має використовуватися в інструментальному підході при по­ясненні всіх груп юридичних явищ. Дефініцію зазначеного поняття можна сформулювати таким чином: юридичний за­сіб - це будь-яке юридичне явище, за допомогою якого може бути досягнута певна ціль, зафіксована прямо або опосеред­ковано у законодавстві.

Узагальнюючи ж вищевикладене, можна запропонувати наступну класифікацію юридичних засобів за їх онтологіч­ним статусом:

1) юридичні засоби матеріального світу: а) засоби-ін- струменти (явища правової форми і правового змісту - це нормативні акти, в яких вміщуються юридичні норми); б) за- соби-діяння, які можна поділити на документовані дії і, так би мовити, фактичні, фізичні дії (скажімо, в першому ви­падку - це наказ про звільнення, вирок суду чи рішення пен­сійного органу про призначення пенсії, в другому ж - це фак­тична передача майна за цивільно-правовим зобов’язанням, відкрите голосування шляхом піднімання руки, вчинки у ста­ні крайньої необхідності, жести міліціонера при регулюванні ним руху транспортних засобів);

2) юридичні засоби ідеального світу (сфери правосві­домості): а) інтелектуальні засоби-інструменти (зокрема юридичні поняття); б) інтелектуальні засоби-діяння. При­кладом може бути скажімо поняття моральної шкоди - для першого випадку та процес юридичної кваліфікації фактів правозастосувальним органом - для другого.

Юридичне поняття й об’єктивована юридична норма не є однорідними явищами, оскільки юридичне поняття втілює певну систему знань, сформованих на основі юридичних норм і практики їх застосування. З цього також випливає, що згадане явище правосвідомості виправдано вважати явищем юридичним.

1.2.