ВИСНОВКИ

1. Способи вчинення шахрайств у сфері приватного житла можна класифікувати за восьма групами, залежно від певних обставин, а саме: 1) від стадії відчуження житла; 2) від виду відчуження; 3) від кількості об’єктів шахрайства; 4) від кількості суб’єктів, які беруть участь у шахрайстві; 5) від рівня підготовки шахраїв; 6) від стосунків між шахраєм і потерпілим; 7) від змісту вчинюваних шахрайських дій; 8) від об’єктивної сторони.

2. Предметом досліджуваного злочину, в основному, є житло, що знаходиться у регіонах з розвинутою економікою, великою кількістю населення та добре розвинутим будівельним комплексом, де нерухомість користується попитом. Водночас, специфіка шахрайства, пов’язаного з відчуженням приватного житла, обумовлена його тривалим характером та розтягнутістю у часі та просторі. Зокрема, дії з незаконного заволодіння приватним житлом починаються зі збирання у різних місцях (БТІ, ВГІРФО, органах опіки та піклування тощо) низки документів, необхідних для укладення угоди з подальшим нотаріальним посвідченням договору та його державною реєстрацією, а закінчуються безпосереднім заволодінням житлом та правом на

нього.

3. Дослідження особи шахрая, що вчиняє злочини у сфері житла, здійснюється вивченням його соціально-демографічної, біологічної та морально-психологічної характеристики. Врахування зазначених аспектів дозволяє визначити не лише можливість вчинення певною особою злочину даної категорії, але й його спосіб, можливу поведінку шахрая на досудовому розслідуванні. Найбільш важливими є відомості про освітній рівень шахраїв, їх професійну зайнятість, наявність судимості, вік, стать, психологічні особливості. Разом з тим, освітній рівень шахраїв набагато вищий, ніж у потерпілих. Останніми, у переважній більшості, є особи, що зловживають спиртними напоями та наркотичними засобами, мають психічні вади, самотні та особи похилого віку (соціально незахищені групи). Вчинення злочину даної категорії в основному обумовлюється віктимною поведінкою потерпілих.

4. Обов’язковим етапом стадії порушення кримінальної справи, у ході якого вирішується питання щодо встановлення наявності або відсутності ознак шахрайства у сфері приватного житла, є перевірка заяв та повідомлень щодо події злочину. Першочерговим завданням на цій стадії є визначення характеру відповідальності за вчинене діяння. Водночас, критерієм розмежування злочину від цивільно-правових деліктів є встановлення факту, що особа заздалегідь усвідомлювала протиправність своїх дій і діяла відповідно до цього. Встановлення умислу на вчинення шахрайства можливе у такий спосіб: 1) перевіркою факту наявності або відсутності у відчужувача прав на здійснення угоди; 2) перевіркою прав власності щодо житла; 3) перевіркою факту звернення шахрая до юридичних та фізичних осіб з питань щодо оформлення документів стосовно відчуження житла; 4) перевіркою факту підробки документів, які використовувалися під час укладання угоди.

5. Типові слідчі ситуації початкового етапу можна класифікувати, виходячи з певного обсягу інформації про подію: 1) шахрай відомий, є достатні дані, що свідчать про вчинення злочину саме ним; 2) шахрай відомий, але його злочинні дії завуальовані під виглядом законних правочинів; 3) шахрай відомий, але він переховується від слідства та суду; 4) особа шахрая невідома.

Визначені алгоритми дій слідчого стосовно слідчих ситуацій та етапів розслідування шахрайства у сфері приватного житла можуть сприяти полегшенню процедури розслідування та прийняттю слідчим об’єктивного рішення. Ці алгоритми включають комплекс слідчих дій, оперативно- розшукових та організаційних заходів (тактична операція) і обов’язково повинні передбачати вибір дій. Успішне вирішення задач розслідування досягається правильною та своєчасною взаємодією слідчого з працівниками оперативних підрозділів, спеціалістами, ДІТ, УВП, державними та приватними органами, які мають відношення до оформлення документів щодо відчуження житла (нотаріусами, БТІ, ЖЕУ, ДІТ, ВГІРФО).

6. Специфіка провадження виїмки зумовлена необхідністю вилучення великої кількості документів, що знаходяться в різних місцях та оформлюються різними особами у різні часові періоди, вказану слідчу дію доцільно проводити за участю спеціаліста. Документи, що мають значення для справи та підлягають виїмці, поділяються на групи: 1) документи, доказове значення яких пов’язано з їх змістовною частиною. Їх вивчення дозволяє встановити кількість здійснених правочинів щодо житла протягом певного терміну, відомості про предмет посягання та його технічний стан, власників житла тощо; 2) документи-речові докази, що були засобом вчинення злочину. Їх вивчення та дослідження може встановити фактичні обставини справи, виявити осіб, які вчинили злочин (документи, що свідчать про звернення шахраїв до фізичних та юридичних осіб або документи, надані шахраями у відповідні органи тощо). Водночас, при розподілі документів за вказаними групами обов’язково необхідно враховувати місцезнаходження установ, де вони вилучатимуться. Останніми є: нотаріальна контора, ВГІРФО, ЖЕУ, БТІ, органи опіки і піклування та ін. Такий підхід дозволяє диференційовано підійти до визначення об’єктів вилучення.

7. Специфіка провадження обшуку у справах щодо шахрайства при укладенні цивільно-правових угод з житлом зумовлена об’єктами пошуку та відповідними тактичними завданнями.

4) наявність злочинних зв’язків з представниками влади та особами, котрі оформлюють документи щодо відчуження житла; 5) факт укладення угоди конкретною особою; 6) місцезнаходження особи, що вчинила шахрайство; 7) інші обставини, що мають доказове значення у справі.

8. З’ясування та аналіз у ході огляду змісту і форми договорів, довідок, заяв, доручень тощо, місця та часу їх складення, найменування сторін тощо дозволяє встановити місце, час вчинення шахрайства та осіб, причетних до цього злочину. Вивченням змісту документа можна отримати відомості щодо обставин та умов укладеного договору, предмета злочинного посягання (житла) та встановити справжні наміри певних осіб.

9. Під час розслідування шахрайства у сфері приватного житла, найпоширенішою слідчою дією є допит, а його результати - показання свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених - є переважним джерелом доказів. Кожен з видів допитів має певну специфіку: 1) допит потерпілого обумовлюється активною роллю останнього у розслідуваній події та зацікавленістю у поверненні матеріальних збитків, з чим пов’язане нерідке приховування певних фактів, які не є для нього вигідними. Тому тактичним завданням слідчого є подолання можливої установки потерпілого на приховування певної інформації; 2) допит свідків визначається їх відношенням до розслідуваної події та їх залежністю від тих чи інших осіб; 3) тактичний вплив слідчого щодо підозрюваного (обвинуваченого) зумовлюється

процесуальним положенням останнього та незацікавленістю у встановленні об’єктивної істини через перспективи кримінальної відповідальності.

10. Різноманітність способів вчинення шахрайства у сфері приватного житла та використання низки документів зумовлює потребу у призначенні почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертизи з метою встановлення ознак підробки таких документів, ідентифікації особи за ознаками почерку та підпису тощо. Провадження експертизи під час розслідування зазначених злочинів ускладнюється низкою причин, якими є: 1) необхідність дослідження коротких текстів та підписів, що потребує надання на вирішення почеркознавчої експертизи великої кількості зразків для порівняльного дослідження (не менше 10 документів); 2) неможливість відбору в особи зразків її почерку та підпису без її згоди; 3) поширеність виконання текстів та підписів у документах з імітацією почерку іншої особи; 4) потреба у наданні для порівняльного дослідження офіційних бланків з різноманітних установ тощо.