<<
>>

Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці

8.1. Лекції

Проблемна лекція

Тема. Проблематика використання передавального механізму в національній економіці.

Тема. Теоретичні питання регулювання пропозиції грошей.

Тема.

Внесок Дж. М. Кейнса у теорію концепції грошей.

Лекція-візуалізація

Тема. Вплив очікуваної та неочікуваної зміни пропозиції грошей на обсяг виробництва.

Лекція із заздалегідь запланованими помилками

Тема. Коефіцієнти Тобіна та монетарна політика.

Тема. Грошовий канал передавального механізму.

Тема. Модель короткострокового впливу пропозиції грошей на розвиток економіки.

Лекція-консультація

Тема. Канали передавального механізму впливу грошей на ринкову економіку.

Тема. Моделі впливу пропозиції грошей на економіку.

Бінарна лекція

Тема. Монетарна та бартерна економіка — за і проти.

Лекція-диску сія

Тема. Роль грошей у розвитку економіки.

Лекція з розглядом конкретних ситуацій

Тема. Вплив пропозиції грошей на національну економіку — сучасний стан.

8.2. Семінарські заняття

Міждисциплінарні семінари

Тема. Вплив законодавства на передавальний механізм. Проблемні семінари

Тема. Відтворюваний процес та нейтральність грошей у ньому. Тема. Проблеми ролі грошей у класичній та неокласичній теорії грошей.

Тематичні семінари

Тема. Характеристика періодів з ненейтральністю грошей. Орієнтаційні семінари

Тема. Недоліки бартерної економіки порівняно із монетарною. Тема. Особливості впливу пропозиції грошей на економіку України у короткостроковому періоді.

Тема. Особливості впливу пропозиції грошей на економіку України у довгостроковому періоді.

Системні семінари

Тема. Система передавального механізму в національній економіці.

8.3. Ділові ігри та кейси

Завдання 1.

У групі вибирається ведучий та три судді. Ведучий зачитує питання для групи, і студенти, які хочуть відповісти, піднімають руку.

Судді стежать за тим, щоб право першої відповіді належало тому, хто перший підняв руку, та контролюють повноту і правильність відповіді. Учасники, які правильно відповіли на три і більше поставлених запитань, отримують оцінки.

Питання для розгляду:

1. Передавальний механізм.

2. Важлива особливість «кембриджської версії».

3. Нейтральність грошей.

4. Ненейтральність грошей.

5. Канал процентної ставки.

6. Канал фінансових активів.

7. Коефіцієнт Тобіна.

8. Канал добробуту.

9. Концепція споживання протягом життєвого циклу.

10. Канал ліквідності.

11. Канал кредитування.

12. Канал валютного курсу.

13. Сукупна пропозиція.

14. Сукупний попит.

Завдання 2.

У групі вибирається ведучий та три судді. Група поділяється на три підгрупи, кожній з яких роздається завдання, на вирішення якого є 10 хв та 3 хв на презентацію результатів. Судді стежать за дисципліною та контролюють повноту і правильність відповіді. Група, яка правильно вирішить завдання, отримує позитивні оцінки.

Завдання для груп. Кейс — Модель бартерного співтовариства та «альтернативної грошової одиниці».

Бартер — це найдавніша з нині відомих форм комерції. Ще задовго до тих, що виникли тисячоліття тому, — динамічних (на основі суперечки) і статичних способів ціноутворення — люди обмінювалися товарами. Перенесемося із століть минулих у дні сьогоднішні й побачимо цілі журнали та брокерські контори, що займаються винятково мільйонними операціями на бартерному ринку. Зайшовши в Інтернет, бачимо, що могутність бартеру виявилася тут у повному обсязі. Інтернет-бартер існує за рахунок ресурсів Мережі, що приводить до безпрецедентного донині сплеску активності компаній, які дозволяють людям використовувати Web як посередника у встановленні цін на всілякі товари («eBay» та ін.) і обміні чого завгодно на що завгодно.

Бартер категорії с2с. Системи категорії споживач-споживач (с2с) останнім часом набувають дедалі більшої популярності. Пам’ятаєте, як «eBay» дав можливість усім і кожному продати навіть найнеймовірніший непотріб? Вони й сьогодні займаються тим самим, але замість аукціону всякої всячини пропонують поміняти ваш товар на що-небудь іще, позбавивши вас від необхідності торгуватися.

Сайти Swap.com і WebSwap.com — це місце зустрічі тих, хто бажає обмінятися своїм майном без особливих проблем і турбот. А від охочих, варто зауважити, відбою немає.

Бартер категорії Ь2Ь. Частина мешканців, що залишилася, в Інтернеті діє з великим розмахом. Найкрупніші операції в найбільших кількостях належать до категорії компанія-компанія (В2В). Компанії вдаються до бартеру, як допоміжного засобу торгівлі, маркетингу, закупівельної діяльності, підвищення популярності їх товару або послуги, залучення нових .клієнтів, розширення ринку збуту, а також економії дорогоцінних наявних засобів.

Щоб продемонструвати вам потенціал ідеї, розглянемо, як працює компанія BarterTrust — одна з провідних бартерних Ін- тернет-бірж. Компанія сприяє організації бартерних операцій за товарами і послугами (за їх реальною ринковою вартістю) на ос

нові розрахунків у альтернативній безготівковій електронній грошовій одиниці.

Найцікавіше полягає в тому, що компанії вдається уникнути повної залежності від Інтернету, а лише проводити операції в ньому. Така «віртуально-реальна» стратегія дозволяє BarterTrust.com працювати з клієнтами як ON-LINE через Інтер- нет, так і OFF-LINE за звичайним телефоном. Це істотно відрізняє їх від найближчих конкурентів, таких як «BigVine», котрі всі свої операції укладають виключно в Інтернеті.

Комерційна бартерна біржа BarterTrust.com надає компаніям- учасникам можливість перетворити корисний робочий час на новий продаж, економлячи при цьому готівку. Розглянемо докладніше, як саме відбувається обмін товарами в мережі BarterTrust.

Компанія А, виробник холодильників, назвемо її «Maytag Refrigeration Products Division», яка є клієнтом «BarterTrust», виставляє на продаж через мережу біржі 500 одиниць своєї продукції. Компанія В, у свою чергу, хоче придбати новий холодильник для власного буфета і зупиняє вибір на одному із запропонованих екземплярів «Maytag». Коли компанія В купує холодильник, на рахунок «Maytag» зараховується деяка кількість доларів «BarterTrust» (ВТ$), які можна витратити на придбання будь- якого іншого товару, представленого в мережі «BarterTrust».

А зараз включіть в описану схему ще кілька компаній, і ви отримаєте жвавий і динамічний ринок.

Ринок величезних можливостей. Протягом багатьох років бартер залишається успішною формою комерції, що швидко розвивається. За даними Міжнародної асоціації з товарообміну, тільки минулого року в Сполучених штатах було здійснено бартерних операцій на 16 млрд дол., а в усьому світі загалом — на 64 мільярди.

За всієї масштабності традиційний бартерний бізнес, однак, робився переважно за регіональним принципом і тому становив для клієнтів лише відносний інтерес. Мережа «BarterTrust», навпаки, прагне повною мірою використовувати колосальні переваги всесвітньої павутини, щоб максимально орієнтувати процес бартерного обміну на потреби клієнтів, зробити його ефективнішим і технологічно здійсненим. Фактично команда кваліфікованих брокерів «BarterTrust» пропонує своїм клієнтам усі переваги традиційного бартеру, помножені на продуктивність Інтернет- технологій, що дозволяє на 100 % використовувати потенціал так званої альтернативної грошової одиниці.

Бартерна економіка. Процес бартерного обміну сам по собі може стимулювати розвиток самодостатньої економічної екосистеми, тобто абсолютно самостійної (заснованої на бартері) економіки. Врешті-решт, ефективність бартерної економіки залежить від різноманітності представлених на ринку товарів і послуг та швидкості товарообміну — і те й інше є важливим компонентом для індустрії, що перебуває у фазі гіперзростання. У цьому розрізі «BarterTrust» перебуває на підйомі, зважаючи на те, що в 1999 році клієнтами біржі було проведено операцій на 120 млн дол., а дохід компанії склав 10 млн дол.

Переваги бартеру. Хоча бартерна система не нова, Інтернет вивів її на принципово нові рубежі. Основні його переваги полягають у можливості безперешкодного доступу продавців і покупців до альтернативного ринку, заснованого на бартері: оскільки ресурси використовуються на повну потужність і бізнес стрімко розширюється, продавці мають можливість швидко знаходити нових покупців (і, зрештою, збільшувати продаж як на папері, так і у вигляді повторних покупок), економлячи при цьому готівку.

Товари і послуги продаються за їх повною вартістю. Водночас покупці можуть «купувати» потрібні їм товари і послуги (у даному разі використовуючи як грошову одиницю ВТ$), не по- збавляючи себе при цьому такої цінної готівки.

Бізнес-модель. Отже, у чому суть бізнес-моделі «BarterTrust.com»? Бізнес-модель «BarterTrust» ґрунтується* головним чином, на стягуванні певного відсотка з укладених через біржу операцій. Компанія бере комісійні як з продавців, так і з покупців майна. У дохід компанії надходять 5 % від загальної суми кожної операції плюс невелика щомісячна реєстраційна плата у розмірі 15 доларів і 15 ВТ$. На «BarterTrust» нині зареєстровано 7000 компаній-клієнтів (операції категорії В2В). Компанія заявляє, що є першою, діючою всесвітньо і захищеною від ризику, комерційною бартерною біржею, рушійною силою якої є Інтернет. Вочевидь, вони готові навіть вкладати у свій бізнес (якщо не в плані реальних інвестицій, то принаймні інтелектуально), щоб повною мірою використовувати прогнозований на найближче майбутнє потік клієнтів, тільки-но нові члени мережі (а цінність мережі незмінно зростає з появою нових учасників, які, у свою чергу, залучають нових членів і т. д.) заявлять про себе.

Фактично компанія знаходиться в середині свого шляху до гіперзростання. Нещодавно вона оголосила про покупку контрольного пакета акцій компанії «Barter Latin America», що містить найбільшу комерційну бартерну біржу в Латинській Америці «Barter Mexico S. R.L.». Половина клієнтів «Barter Mexico» уже користуються Інтернетом. Багато хто має намір підключитися до Мережі найближчим часом.

Розширення бартерної («безготівкової» / «з використанням альтернативної грошової одиниці») моделі. Справа в тому, що Інтернет у своїй початковій, чистій формі використовується як важіль, здатний принести компанії популярність незалежно від того, чи це стійка корпорація, чи недосвідчений новачок.

У випадку з «BarterTrust» й іншими безготівковими операціями в електронній комерції (чи засновані вони на бартері й обміні, застосуванні умовної грошової одиниці, такій як використовується на «Flooz» і «Beenz», або доларовому прирості, як на «CyberGold» і т.

д.) ми бачимо наочну демонстрацію ефективності «чеканки» власних умовних грошових одиниць. А зараз думайте самі, ЩО перед вами — стародавня обмінна бізнес-модель або ж якесь нововведення, котре пропонує щось кардинально нове в торгівлі?

На закінчення наводимо перелік типів, до яких можна віднести вищеназвані компанії, з їх короткою характеристикою і описом принципів роботи.

1. Модель бартерної грошової одиниці. Як уже зазначалося бачили, «BarterTrust.com» є мережею організацій, що здійснюють бартерний обмін товарами. Наприклад, ви — власник компанії, що здає в оренду автомобілі, й хочете запропонувати свої послуги в обмін на рекламу в якому-небудь журналі. «BarterTrust.com» істотно полегшить вам завдання, позбавивши вас від необхідності самому розшукувати зацікавлених осіб, готувати підґрунтя для укладення угоди (листи, зустрічі, переговори тощо) і багато ін.

2. Модель бартерних аукціонів. Можна досить ефективно поєднати ідею бартерного обміну з аукціоном, так, щоб компанії могли виставити все, що вони хочуть обміняти і, по можливості, чітко виразити свої побажання в плані того, що вони хотіли б отримати в обмін на свої товари (скажімо, фотоапарат обміняти на бейсбольні картки), після чого спостерігати, як інші прагнуть перевершити один одного у своєму прагненні отримати бажане.

3. Модель RFQ-бартеру. За аналогією з бартерними аукціонами в описуваній моделі власник сайту-посередника пропонує охочим виставити на торги майно, яке вони хотіли б обміняти на щось інше. Припустимо, ви представляєте Web-хостингову компанію і у вас є бажання придбати мобільні телефони для співробітників відділу збуту. Ви можете звернутися зі своєю пропозицією і побажанням на сайт RFQ-бартеру (RFQ — «Request for quote» — «запит через призначення ціни») у вигляді короткого

повідомлення на дошці оголошень або ж розгорненої пропозиції. Останнє припускає, що ви заздалегідь обмежуєте коло товарів, які являють для вас інтерес і на які ви згодні обміняти свій товар. У нашому прикладі це можуть бути мобільні телефони (в ідеальному випадку — від дилера або розповсюджувача), комп’ютерне устаткування, доставка обідів, туристичні послуги, загалом — усе, що вам заманеться.

«Ціна» RFQ — це не звичайний грошовий вираз вартості товару, а еквівалент у вигляді пропозиції обміну одного товару на інший, що є в наявності. Після того, як ви виставили своє майно на аукціон, конкретні люди і організації можуть «пропонувати» вам товари, що є у них, в обмін на ваше майно, особливо якщо ці товари вказані вами в списку тих, що цікавлять вас.

4. Модель бартерної біржі.

Так, звучить досить дивно на перший погляд. Тільки уявіть собі: замість купівлі-продажу акцій, товарів споживання і засобів виробництва біржа має справу з предметами, виставленими для обміну. Тут (як і в моделі № 3) люди виставляють майно, яке бажають обміняти, і замість зазначення цін у готівці, вони запитують товари, які хотіли б отримати натомість власних. У результаті формується динамічна база даних з використанням рядка (на основі Java або ін.), що біжить, який демонструє обмінні лоти.

Крім того, можна об’єднати моделі № 1, 2 і 4 та створити бартерну біржу, де лоти, що виставляються на торги, поміщають у базу даних, і їх ціна змінюється залежно від поточного попиту та пропозиції на такого роду товари. Тут фігуруватимуть «запитувана» і «пропонована» ціни, а також інші біржові тонкощі. Можна показати умови купівлі з маржею, призначені ціни та інші цікаві моменти.

Природно, жодні наявні засоби в усьому цьому не беруть участі, усе засновано на чистому бартері, тому використовуються «кредити» мережі (наприклад, «BarterTrust» або «BigVine») або співтовариства (наприклад, вашої міської профспілкової асоціації).

Усі ці ідеї цікаві самі по собі вже тим, що кожна з них перетвориться на цілу бізнес-модель. А як щодо організацій, які підтримують ці співтовариства? Компаній, які витягують з них прибуток різними способами, наприклад, у вигляді відсотка від операцій, членських внесків, комісійних і т. п.? Здорово, правда? Ви можете перетворити будь-який із своїх товарів (продуктів, послуг та ін.) на одну з тисяч можливих лотів, пропонованих іншими членами співтовариства, використовуючи прямий бартер або конверсію на власну грошову одиницю.

Питання для обговорення.

1. Причини появи бартерних відносин у сучасному світі.

2. Наслідки переходу економіки на бартерну основу.

3. Переваги та недоліки бартерної економіки.

Завдання 3.

У групі вибирається ведучий та три судді. Група поділяється на три підгрупи, кожній з яких роздається завдання, на вирішення якого є 10 хв та 3 хв на презентацію результатів. Судді стежать за дисципліною та контролюють повноту і правильність відповіді. Група, яка правильно вирішить завдання, отримує позитивні оцінки.

Завдання для груп. Кейс — Монетарна політика та інфляція.

Менше року тому Україна була визнана країною з ринковою економікою, проте перші тести роботи механізму ринкового регулювання дають збій за збоєм, що змушує сумніватися у правильності зроблених висновків нашими заокеанськими експертами стосовно того, що «капіталізм» в Україні вже був побудований.

Ми стаємо свідками того, що в Україні стрімко дорожчають продукти харчування і товари широкого вжитку. Причому все це відбувається на тлі посиленої боротьби Уряду і НБУ з інфляцією в країні та неймовірної ревальвації гривні. НБУ вже понад 8 місяців проводить політику дорогих грошей, поставивши цим ряд українських банків на край прірви, що веде до кризи ліквідності.

Монетарна політика НБУ в І кварталі 2008 р. призвела до обмеження грошової пропозиції. Про це йдеться у висновку про виконання Державного бюджету України за І квартал 2008 р., підготовленому Департаментом з питань бюджетної політики і затвердженому ухвалою колегії Рахункової палати. За звітний період монетарна база зменшилася на 3,9 % — до 136,4 млрд грн, а грошова маса збільшилася на 5,1 % — до 416,2 млрд грн. При цьому основними принципами грошово-кредитної політики на 2008 р. передбачений приріст грошової маси на 30—35 %. На зменшення монетарної бази вплинуло рішення НБУ про підвищення з 1 січня 2008 р. розміру облікової ставки з 8 до 10 %, ставки рефінансування — з 10,1 до 14,7 %, а також розширення діапазону розміру ставок за депозитними сертифікатами з 0,5—5 % до 0,5—8 %.

НБУ у звітному періоді здійснено інтервенції з купівлі іноземної валюти на міжбанківському ринку, сальдований результат яких склав 250,6 млн дол., що майже в 4 рази нижче, ніж у відповідному періоді минулого року (995 млн дол.). Коефіцієнт моне- тизації економіки зменшився із 46,4 до 44,1 %, що свідчить про зниження рівня насиченості економіки грошима і створює ризики уповільнення процесів економіки.

Проте незважаючи на відсутність грошей у банків і підпри- ємств-виробників, у результаті невмілої політики НБУ, ціни на споживчому ринку України продовжують зростати. Чому так відбувається, — запитаєте ви? Відповідь украй проста. За роки незалежності Україна так і не змогла налагодити 100-відсотковий ефективний контроль за всіма видами фінансових трансакцій. Одним словом, сьогодні держава здатна контролювати до 60 % усіх фінансових трансакцій у країні. Графічно це можна відобразити так:

Загальна площа трикутника — це обсяг усіх операцій, що укладаються в Україні, у кількісному співвідношенні. Як бачимо, Держава може безпосередньо контролювати до 60 % трансакцій, що відбуваються в Україні, але ті трансакції, які здійснюють суб’єкти господарювання за готівку, залишаються поза зоною контролю Держави, а отже, монетарні методи впливу на ці трансакції дорівнюють нулю.

Інфляція виникає в роздріб. Простий приклад: пенсіонер отримує пенсію і йде на ринок, де він купує кілограм м’яса. Як відстежити, за скільки йому був проданий цей кілограм, адже продавець ринку купував м’ясо оптом, і, отже, купував його за цінами, які можна було контролювати через оптові ціни закупівлі продуктів, а кінцевий споживач, купуючи товар удвічі дорожче за готівку, залишається вкрай задушеним заявленими статистич-

ними цифрами офіційного рівня інфляції в країні. Звичайно, ви скажете, що не-всі купують на ринках, а в магазинах є касові апарати і чеки, але смію Вас запевнити: набудувати подвійну звітність у XXI столітті — це робота кількох днів, і будьте спокійні, кожна роздрібна точка продажу сьогодні має «подвійну касу».

Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) створювалась як розумна альтернатива простих паперових грошей. Одним словом, кожен із працівників бюджетної сфери або навіть кожен громадянин повинен був отримати так званий електронний гаманець, на який держава перераховувала б йому всі бюджетні платежі. Електронний гаманець являв би собою просту картку з чіпом, що дозволяє проводити розрахунки за товари і послуги без використання готівки. Принципово це б ні чим не відрізнялося від розрахунку готівкою, тільки замість готівки ви протягували б картку, де на чіпі була відображена сума доступних вам коштів, а касир, набравши її на терміналі, списував би її з вашого гаманця. Здавалося б, що в лоб, що по лобу. Є факт покупки, гроші хоч і електронні, але вони у продавця в касі.

А Банки проти. Як не дивно, коли Уряд Ю. Тимошенко у черговий раз виступив з ініціативою активнішого впровадження НСМЕП, банки зробили ряд гучних заяв про те, що їх примусово змушують нести додаткові витрати на купівлю устаткування для впровадження НСМЕП, а також на проведення масових трансакцій. Проте позиція банків украй незрозуміла, виявляється, отримувати бюджетні кошти казначейства України в тимчасове користування для них не витратна справа, а ось їх обслуговування відразу стає непосильною ношею і це за небувалої прибутковості банківського бізнесу в Україні протягом 2007—2008 років.

Скоріше за все, звернення було продиктоване інтересами власників банків, оскільки давно не секрет, що всі банки обслуговують інтереси бізнес-структур, фінансовими насосами яких вони і є. Отже, власникам банків не вигідно мати контроль над своїм роздрібним продажем у реальному секторі економіки, ось вони й вирішили зробити «хід конем», затримавши розвиток НСМЕП на рівні банків. Тому що будь-які докази роздрібних продавців сприймалися б електоратом скептично, а ось докази банків з приводу збитковості НСМЕП виглядають цілком логічними, і на перший погляд не мають ані найменшого зв’язку з інтересами роздрібного продажу холдингів і корпорацій, до яких належать банки.

Чому банки бояться введення НСМЕП. Усе дуже просто: сьогодні банки збирають гроші у населення під 18—20 % річних. Зі

бравши ці засоби, банки направляють їх у підконтрольні їм фірми, пов’язані з роздрібною торгівлею, де вони заробляють до 50 % від одного обороту, а таких оборотів може бути і 10, і 20 за один рік.

Питання для обговорення.

1. Причини реалізації жорсткої монетарної політики в країні.

2. Наслідки радикальних дій НБУ.

3. Можливі шляхи подолання несприятливої ситуації в країні.

4. Кому вигідна інфляція в країні?

5. Як НСМЕП може перемогти інфляцію?

Завдання 4.

У групі вибирається ведучий та три судді. Група поділяється на три підгрупи, кожній з яких роздається завдання, на вирішення якого є 10 хв, та 3 хв на презентацію результатів. Судді стежать за дисципліною та контролюють повноту і правильність відповіді. Група, яка правильно вирішить завдання, отримує позитивні оцінки.

Завдання для груп. Кейс — Споживчі кредити та зовнішній борг України.

Унаслідок світової фінансової кризи в Україні скоротилися темпи зростання кредитування населення, що наразі дозволяє уникнути нестабільної ситуації у банківському секторі.

У першому кварталі 2008 року зростання активів української банківської системи склало 7,8 %. За станом на 1 квітня активи перевищили 646 млрд грн, що практично дорівнює обсягу ВВП країни. За даними Нацбанку, зростання активів відбувалося насамперед за рахунок збільшення обсягів кредитних операцій, частка яких у загальному обсязі досягла 83,1 %, тоді як зобов’язання зросли на 7 %.

При цьому Асоціація українських банків (АУБ) категорично проти збільшення темпів зростання споживчого кредитування і настійно рекомендує банкам обмежити їх видачу. «Гонитва за часткою ринку серед банків з іноземним капіталом або серед банків, які планують надалі продавати, привела до того, що сума зовнішнього боргу досягла ЗО млрд грн, що незабаром може створити істотні проблеми з його обслуговування», — вважає президент АУБ. За його словами, нині зовнішній борг України сягає $ 84 млрд — майже 60 % ВВП, а досягши прогнозних показників зростання споживчого кредитування, до кінця року складе всі 80 %, що є однозначним свідченням фінансової кризи в країні.

На сьогодні банки кредитують переважно імпорт, яким фактично на 80 % є нинішнє споживче кредитування. «Якщо якість твого життя перевищує кількість і якість твоєї праці — це ненадовго», — стверджує Олександр Сугоняко, пояснюючи при цьому, що ситуація все одно повернеться до рівноваги, але хворобливим кризовим шляхом, оскільки «не за можливостями» живуть не тільки окремі громадяни, а й уся економіка країни в цілому. «Від критичної ситуації нас поки рятує світова фінансова криза», — невесело жартує президент АУБ, додаючи при цьому, що вперше темпи зростання поганих кредитів перевищили темпи зростання кредитного портфеля загалом.

Регулятор стурбований можливістю різкого зростання неповернень роздрібних кредитів, що може стати причиною кризи української економіки за аналогією з іпотечною кризою у СІЛА. Банки, за таких темпів кредитування населення, наражаються на високі ризики неповернень, але з проблемами неповернень вони зіткнуться не відразу.

Питання для обговорення. Запропонуйте прийнятні дії з боку НБУ та Уряду для уникнення несприятливої ситуації.

8.4. Дебати

Тема. Нейтральність грошей у процесі відтворення.

Тема. Ступінь впливу грошей на реальну економіку.

Тема. Бартерна економіка — найкращий шлях розвитку для країни.

<< | >>
Источник: Чуб О.О.. Гроші та кредит. Інтерактивні методи викладання дисципліни : навч. посіб. / О. О. Чуб. — К.: КНЕУ,2009. — 326, [2] с.. 2009

Еще по теме Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці:

  1. Тема 2.3. Підприємство у ринковій економіці План семінарського заняття
  2. Тема 2.4. Конкуренція і монополія у ринковій економіці
  3. 3. Місце і роль фінансів в ринковій економіці
  4. Тема 11. Фінансово-кредитна система в ринковій економіці.
  5. Тема 4 «Кредит у ринковій економіці»
  6. Тема 4 «Кредит у ринковій економіці»
  7. Роль грошей у ринковій економіці.
  8. Роль кредиту в ринковій економіці.
  9. Тема 13. Кредит у ринковій економіці
  10. ТЕМА 6. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
  11. Тема 9. Кредит у ринковій економіці
  12. Тема Валютний ринок і валютні системи. Кредит у ринковій економіці.
  13. Тема 6. Кредит у ринковій економіці
  14. Тема 6. Кредит у ринковій економіці Методичні вказівки до вивчення теми
  15. Зміст
  16. МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОШЕЙ
  17. РОЛЬ ГРОШЕЙ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
  18. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
  19. КАРТА ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
  20. Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -