Тема 9. Теорії грошей

9.1. Лекції

Проблемна лекція

Тема. Проблеми класичної кількісної теорії грошей.

Тема. Внесок І. Фішера у теорію грошей.

Лекція-візуалізація

Тема. Спільні та відмінні риси грошей як грошей та грошей як капіталу.

Лекція із заздалегідь запланованими помилками

Тема. Теоретичні підходи до визначення походження грошей. Тема. Кембриджська версія.

Тема. Внесок Дж М. Кейнса у теорію грошей.

Лекція — прес-конференція

Тема. Сучасні теорії грошей:

• Кейнсіанський підхід

• Неокласичний підхід

Лекція-консультація

Тема. Сучасні теорії грошей.

Тема. Внесок М. Фрідман у теорію сучасного монетаризму. Бінарна лекція

Тема. Теорії грошей.

Лекція-дискусія

Тема. Внесок Тугана-Барановського у теорію грошей.

Лекція з розглядом конкретних ситуацій

Тема. Сучасні теорії грошей.

Тема. Використання національним урядом монетарних інструментів у світлі грошових теорій.

9.2. Семінарські заняття

Міждисциплінарні семінари

Тема. Історія розвитку теорій грошей.

Проблемні семінари

Тема. Проблеми товарної теорії грошей та сучасна економіка.

Тематичні семінари

Тема. Вклад І. Фішера у теорію грошей.

Тема. Внесок Кембриджської школи у розвиток теорії грошей. Тема. Роль праць Дж. М. Кейнса у розвитку теорії грошей.

Орієнтаційні семінари

Тема. Внесок Тугана-Барановського у теорію грошей.

Системні семінари

Тема. Система класичної теорії грошей.

Тема. Вплив грошових теорій на монетарну політику.

9.3. Ділові ігри та кейси

Завдання 1.

У групі вибирається ведучий та три судді, останні відслідковують правильність дій учасників гри. Група ділиться на вісім підгруп, які представляють 8 економічних шкіл — меркантилізм, фізіократи, класики, марксизм, неокласики, кейнсіанство, монетаризм, інституціоналізм. Кожній підгрупі видається домашнє завдання — підготувати, з погляду шкіл, які вони представляють, рекомендації Уряду щодо зміни його економічної політики і, виходячи з цього, дати прогноз економічного зростання та майбутнього місця України у світовій економіці.

На занятті представники кожної з підгруп протягом 3 хв представляють вироблені рекомендації. Судді та ведучі оцінюють кожен із виступів, і представники найкращих підгруп, за результатами зроблених презентацій, отримують позитивні оцінки.

Завдання 2.

У групі вибирається ведучий та три судді. У грі розглядаються погляди 16-ти відомих економістів, зокрема: Ф. Кене, А. Тюрго, Ш. Фур’є, Н. Чернишевського, Д. Рікардо, Т. Мальтуса, Д. Мілля, Ф. Листа, В. Зомбарта, К. Маркса, В. Леніна, Т. Веблена, Д. Гелбрейта, До. Менгера, Д. Кларка, Е. Чемберлена. Відповідно, максимальне число учасників гри також дорівнює 16. Якщо студентів більше від цієї кількості, то слід об’єднати двох студентів у одного «економіста».

___ І 186 І

У грі використовуються картки, на кожній з яких наведена одна цитата якого-небудь економіста. Усього 48 карток: по три цитати кожного автора. На картці автор цитати не вказується, картки перемішуються і видаються студентам, кожному по три. Завдання студентів — обмінюючись, зібрати по три картки з висловами якогось одного економіста і, крім того, назвати його. Бали надаються за такими правилами: п’ять балів — здано три цитати одного економіста, і він визначений правильно; три бали — здані цитати різних економістів, але всі вони визначені правильно; два, один і нуль балів — неправильно визначений один, два або три автори висловів відповідно.

Вислови економістів для карток:

1. Політична економія стосовно до міжнародної торгівлі має засновувати своє вчення на досвіді.

2. Сам народ є найголовнішим винуватцем своїх страждань.

3. Ми вважаємо речі красивими, так само як і корисними, десь у прямій залежності від того, наскільки велика їх ціна.

4. Держава, населена одними лише торговцями і ремісниками, може існувати тільки за рахунок доходів від земельної власності, що отримуються за кордоном.

5. Цінність суб’єктивна не тільки за своєю сутністю, а й за своєю мірою.

6. За соцієтарного ладу гурманство є джерелом мудрості, освіти і справ соціальної згоди.

7. Людську працю утворює вартість, але сама праця не є вартістю. Вартістю вона стає у застиглому стані, у наочній формі.

8. Помилка, коли моралісти розглядали надання грошей у борг під відсотки як злочин.

9. Останнє знаряддя менше додає продуктивності людині, ніж це робило перше.

10. Корпорація за допомогою заведеного ритуалу прагне переконати акціонерів, ніби вони наділені владою.

11. В інтересах не тільки суспільного блага, а й приватних осіб була б передача у спадок дітям не великого, а помірного забезпечення.

12. Громадське володіння — це єдиний вид власності, охорона якого не вимагає від уряду ніяких турбот і не потребує жодних витрат.

13. Конкуренція перетворюється на монополію. Відбувається гігантський прогрес усуспільнення виробництва.

14. Господарський дух — це сукупність душевних властивостей і функцій, що супроводжують господарювання.

15. Залежно від того, чи швидко зношується капітал і чи часто вимагає відтворення або ж споживається поволі, він зараховується до оборотного або до основного капіталу.

16. Чисту конкуренцію не можна більше вважати в усіх відношеннях «ідеалом» для економіки добробуту. Індивідуальні відмінності між акторами, співаками, особами вільних професій і діловими людьми неможливо усунути.

17. Будь-який монополіст стикається з конкуренцією замінників, і вже звідси зрозуміло, що монополістична конкуренція охоплює всю теорію монополії.

18. Розміри заробітної плати мають установлюватися за принципом приватної вільної конкуренції й ніколи не повинні контролюватися втручанням держави.

19. З розвитком освіти і здорового погляду на життя відбуватиметься поступовий спад потягу до пороків.

20. Держава є продуктом і виявом непримиренності класових суперечностей.

21. До народів зі слабким капіталістичним нахилом я зараховую, перш за все, кельтів і деякі німецькі племена.

22. Ціну відсотка можна розглядати як свого роду рівень, нижче за який припиняється всяка праця, усяка обробка землі, будь- яка промисловість, усяка торгівля.

23. Коли якийсь працівник залишає свого підприємця, можна визначити, скільки він коштує, з’ясувавши, скільки підприємець втрачає, коли його робоча сила зменшується на одну людину.

24. Грошова винагорода як чинник, який стимулює трудову діяльність, нині відіграє відносно меншу роль.

25. Щойно землевласник у будь-якій країні перестає покращувати землю, у політичної економії не знаходиться слів на захист земельної власності.

26. Корисність — це придатність предмета служити задоволенню людських потреб, і тому є загальною умовою характеру благ.

27. Соцієтарний кантон вестиме переговори про купівлю- продаж тільки один єдиний раз замість трьохсот суперечливих переговорів, що займають триста розділів сімейств.

28. Та частина капіталу, що перетворюється на засоби виробництва, тобто на сирий матеріал, допоміжні матеріали і засоби праці, у процесі виробництва не змінює своєї вартості.

29. Ті, хто розводить свиней, звичайно, продуктивні, але незрівнянно більшою мірою продуктивні вихователі юнацтва. Перші проводять мінові цінності, другі створюють продуктивні сили.

30. Закони природи диктують те саме, що сказано апостолом Павлом: якщо людина не бажає трудитися, вона не має права на прожиток.

31. Теоретично, з погляду економіки, священик є слугою, що побічно перебуває в особистому служінні у божества, чию ліврею він носить.

32. Основне завдання уряду полягає в полегшенні за допомогою розвитку торгівлі збуту продовольчих товарів власного виробництва.

33. Позика під відсотки є не що інше, як торгівля, в якій кредитор — людина, котра продає користування своїми грошима, а позичальник — людина, котра купує його.

34. Дохід усієї праці, з одного боку, і дохід усього капіталу — з іншого, абсолютно ідентичні земельній ренті. Вони є двома видами ренти.

35. Примушення асоціюється із землею. Так само грошовий мотив пов’язаний із капіталом. Ототожнення і пристосування цілей пов’язані з техноструктурою.

36. Кравець, який шиє одяг, швець, який випускає взуття, створюють не більше багатств, ніж музиканти, що дають концерт.

37. Передбачувана цінність продукту є за будь-яких обставин принципом, що визначає величину цінності відповідних благ вищого порядку.

38. Прибуткова частина торгівлі — лихварство. Треба щоб уряд оволодів цією галуззю й іншими за допомогою казенних форм.

39. Капіталіст збагачується пропорційно до кількості чужої робочої сили, яку він висмоктує, і тому зреченню від усіх життєвих благ, яке він нав’язує працівникам.

40. Якби люди не застосовували у виробництві машини, а тільки працю, і якби для доставки їхніх товарів на ринок були потрібні однакові проміжки часу, то мінова цінність їхніх товарів була б точно пропорційною до кількості витраченої праці.

41. І патенти, і фабричні марки можуть розглядатись як елементи монополії. Елементами ж конкуренції виступають в обох випадках схожі риси, які є між ними та іншими товарами.

42. За сучасних світових відносин молода, незахищена промисловість не в змозі розвинутися за вільної конкуренції з промисловістю, що давно вже зміцнилася.

43. Необхідно, відкрито відмовитися від визнання за бідними уявного права на суспільні дотації.

44. Для пана, що живе в неробстві, демонстративне споживання матеріальних цінностей є засобом досягнення пошани.

45. Праця, витрачена на врятування життя товариша, не є продуктивною, хіба що цей товариш продуктивний працівник, який виробляє більше, ніж споживає.

46. З усіх положень власності громадське володіння є таким, що найбільше оберігає приватне життя від адміністративного втручання і нагляду.

47. Облік і контроль — ось головне, що потрібно для «налагодження», для правильного функціонування першої фази комуністичного суспільства.

48. Виключається думка, що нахил до капіталістичного духу був «придбаний» у ході історії.

9.4. Дебати

Тема. Товарна теорія грошей єдино правильна.

Тема. Грошово-кредитна політика України на сучасному етапі — найефективніший шлях розвитку.

Частина II

КРЕДИТ