РОЛЬ ГРОШЕЙ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Питання про роль грошей є ключовим у монетарній теорії, до того ж в абстрактній і прикладній.

Дослідження ролі грошей у функціонуванні економіки здійснюється переважно двома методами, які доповнюють один одного:

— зіставлення моделі економічної системи, що функціонує без грошей (бартерна економіка), та моделі з участю грошей (монетарна економіка);

— визначення впливу пропозиції грошей на основні макроеконо- мічні змінні (рівень цін, ставка процента, зайнятість, обсяг ВВП та ін.).

Перший з них дає можливість повніше розкрити роль грошей на мікроекономічному рівні, де рушійним чинником є поведінка окремих економічних суб’єктів, другий — на макрорівні, на якому державне регулювання маси грошей є дієвим механізмом впливу на основні економічні процеси.

Вивчаючи роль грошей у розвитку економіки, перш за все слід з’ясувати сутність поняття «роль грошей». Потрібно усвідомити різницю між поняттями «роль грошей» та «функції грошей».

Роль грошей — це кінцевий результат грошей по обслуговуванню руху цінності на певному етапі процесу відтворення, тобто наслідок для суспільства.

Роль грошей визначається рівнем розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та адекватних їм суспільних відносин. Вона не може бути реалізована там, де для цього немає відповідних умов. Не могла бути значною роль грошей у суспільних формаціях, у яких саме господарство мало переважно натуральний характер, а обмін здійснювався на бартерній основі. У міру розвитку простого товарного виробництва і включення самостійних виробників у ринкові відносини роль грошей зростала.

Під бартерним господарством зазвичай розуміють господарство, у якому будь-який товар можна безпосередньо обміняти на будь-який інший товар. Монетарне господарство ґрунтується на такому обміні, коли кожний товар обмінюється на гроші, а потім гроші обмінюються на будь-який інший товар, а безпосередньо товари обмінюватись не можуть.

У літературі виокремлюють два підходи до визначення ролі грошей: кількісний та якісний.

У якісному аспекті роль грошей виявляється в тому, що сама їх наявність, саме грошове середовище, у якому діють економічні агенти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва.

По-перше, знімаються фізичні межі виробництва, що визначаються особистими потребами самих виробників. Виробляти можна стільки, скільки вдасться реалізувати, а надлишок вартості можна зберігати в грошовій формі чи перетворити в позичковий капітал.

По-друге, реалізація вироблених продуктів за гроші, замість бартеру, значно спрощує, прискорює і здешевлює доведення їх до споживачів. Суспільство одержує значну економію на реалізацій- них витратах, скорочуються потреби в обіговому капіталі, краще задовольняються потреби споживачів.

По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального характеру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції, стимулюванню ефективного виробництва та економного споживання — виробничого, державного, особистого.

Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економічні процеси, зокрема на результати діяльності економічних агентів, як виробників так і споживачів. Цю можливість широко використовують усі держави з ринковою економікою для економічного життя в країні. Збільшуючи чи зменшуючи масу грошей в обороті, центральні банки, які діють від імені своїх держав, забезпечують зміну таких економічних інструментів, як платоспроможний попит, ціни, процент, валютний курс, курс цінних паперів тощо. Завдяки цьому забезпечується вплив на такі вирішальні економічні процеси, як інвестиції, зростання виробництва, зайнятість, розвиток експорту й імпорту та їх збалансування тощо.

У монетарній теорії економісти виокремлюють проблему нейтральності грошей, яка виникла в процесі дослідження їх впливу на реальну економіку. Вона стала своєрідною реакцією наукової думки на неспроможність знайти переконливі критерії побудови порівняльних моделей економічних систем без участі грошей (бартерних) і за участі грошей (монетарних).

Гроші можна вважати нейтральними, якщо після порушення початкової рівноваги економічної системи внаслідок номінальної зміни пропозиції грошей установлюється нова рівновага в економіці, за якої реальні рівні економічних змінних матимуть ті самі значення, що й до зміни пропозиції грошей.

Незважаючи на зовнішню переконливість наведених аргументів щодо нейтральності грошей, логіка їх застосування має суттєву ваду — визнання того, що зростання пропозиції грошей автоматично

і всеохопно збільшує номінальний рівень цін і всіх грошових показників в економіці. Насправді ж цей процес може бути досить тривалим, що вимірюється місяцями і навіть роками, як це визнано сучасною наукою. Зараз уже жодне серйозне дослідження монетарних процесів не обходиться без урахування цього явища, що отримало назву часового лага.

Якщо вказаний лаг справді існує, то в реальному секторі економіки має виникати стимулювальний ефект внаслідок того, що збільшення пропозиції грошей спричиняє насамперед адекватне зростання доходів, а рівень цін певний час відстає від цього процесу. У результаті збільшується реальна купівельна сила економічних суб’єктів, що підвищує їхнє зацікавлення в тому, щоб більше заробляти доходів, більше виробляти товарів. Кінцевим результатом цих зусиль буде прискорення економічного розвитку.

Провівши певні логічні міркування можна дійти такого висновку: за наявності часового лага між збільшенням пропозиції грошей і адекватними йому ціновими зрушеннями гроші перестають бути нейтральними. Оскільки такий часовий лаг має недовгий термін дії, то цей висновок обмежується коротким проміжком часу, тобто не має загального характеру. З цим висновком погоджуються багато представників неокласичної школи, більшість кейнсіанців та нео- кейнсіанців, представники кейнсіансько-неокласичного синтезу.

Особлива заслуга в утвердженні цього висновку належить Дж. М. Кейнсу. Ослаблення позицій прибічників нейтральності грошей на коротких часових інтервалах мала не тільки наукове, але й важливе практичне значення.

Гроші є нейтральними на довгострокових інтервалах — це визнали представники класичної теорії, їхні сучасні послідовники- монетаристи, постійні опоненти з кейнсіанського табору. Сучасні формулювання цих доказів можна звести до такого:

— зміна маси грошей в обороті спричинює відповідну зміну загального рівня цін на всіх ринках (товарних, робочої сили, фінансових);

— у довгострокових періодах досягається висока поінформованість усіх економічних агентів стосовно грошово-кредитної політики, що забезпечує достатню гнучкість реальних економічних показників (відносних цін, зайнятості, реальної заробітної плати та ін.);

— в умовах високої поінформованості економічних агентів та гнучкості реальних економічних показників часовий лаг у довгостроковому періоді наближається до нуля, і економічні агенти втрачають матеріальний стимул для посилення ділової активності, вона повертається на попередній рівень, а водночас знижуються до попереднього рівня і обсяги виробництва (після деякого підвищення на коротких часових інтервалах).

Дискусії щодо нейтральності грошей у довгостроковому періоді велись переважно навколо двох питань:

— у чому полягає межа, що відділяє короткостроковий період від довгострокового;

— якій регулятивній політиці надавати перевагу — спрямованій на забезпечення короткострокової рівноваги чи довгостроковій.

Визначити межу між короткостроковим та довгостроковим періодами не так легко, як це здається на перший погляд. Вона перебуває не просто в точці дотику двох певних періодів — короткого і довгого, а в точці завершення інформаційної хвилі, завдяки якій відомості про зміну (збільшення чи зменшення) пропозиції грошей та попиту стають надбанням усіх чи більшості економічних агентів.

Отже, чим швидше монетарна інформація доходитиме до економічних агентів, чим коротшою буде інформаційна хвиля, тим швидше набувають еластичності ціни та інші монетарні показники щодо зміни пропозиції грошей і тим коротшим буде короткий період і довшим — довгий.

Друге із зазначених питань викликає дискусію між кейнсіанця- ми та монетаристами щодо пріоритетності короткого і довгого періодів у теоретичних дослідженнях та в регулятивній практиці. Дж. М. Кейнс і його послідовники основну увагу приділяли подіям на коротких часових інтервалах і зовсім не досліджували довгі періоди. Монетариста ж пріоритетним визнають довгостроковий період і основний акцент для практики роблять на довгострокових корективах економіки. Представники обох напрямів сучасної монетарної теорії — монетариста і кейнсіанці — визнають активну роль зміни пропорції грошей у стимулюванні економічного зростання на коротких часових інтервалах і погоджуються з нейтральністю грошей у довгострокових періодах. У зв’язку з цим визнається необхідність державного регулювання пропозиції грошей з метою максимізації їх стимулювального впливу на реальну економіку.

Важливим є те, що в процесі дискусії щодо нейтральності грошей виникла проблема передавального механізму в теоретичному аспекті, а в практичному — під час формування грошово-кредитної політики центральних банків.

Передавальний механізм (його ще називають трансмісійним) — це процеси причинно-наслідкових зв’язків між економічними змінними, які забезпечують вплив зміни пропорції грошей на ділову активність та економічну рівновагу.

Об’єктом впливу передавального механізму за теоретичного підходу є розвиток виробництва, а за практичного — цей об’єкт визначається стратегічними цілями грошово-кредитної політики. Відповідно і структура передавального механізму буде різнитися.

Першим сформулював поняття передавального механізму Дж. М. Кейнс, трактуючи його як систему змінних, через яку пропозиція грошей впливає на ділову та трудову активність. Сформульований Дж. М. Кейнсом передавальний механізм був досить спрощеним та включав лише один канал впливу — процентну ставку.

У процесі подальшого розвитку теорії грошей передавальному механізму було приділено багато уваги як кейнсіанцями, так і монетаристами.

Згідно із сучасними уявленнями, основними каналами передавального механізму, які абстрактно можуть діяти в тій чи іншій економіці, уважаються: канал процентної ставки (основний), канал фінансових активів, канал кредитування, канал валютного курсу, монетаристський канал. Існують і менш відомі канали, які визнаються центральними банками лише окремих країн і використовуються ними у своїй монетарній політиці.

З метою всебічного розгляду ролі грошей в розвитку економіки студентам доцільно розглянути структурно-модельний метод обґрунтування зв’язку кількості грошей з обсягом виробництва, який широко використовується в західній літературі, на прикладі моделі AD-AS, яка пов’язує обсяги виробництва (пропозиції) з попитом та рівнем цін. Модель розроблено для різних часових інтервалів — короткострокового та довгострокового. Слід зазначити, що модель AD-AS у довгостроковому періоді відрізняється від такої самої моделі в короткостроковому періоді лише розміщенням кривої сукупної пропозиції — кривою AS.

Під час розгляду цієї теми, враховуючи практику регулювання пропозиції грошей, потрібно з’ясувати, як роль грошей проявляється в умовах ринкової економіки, а саме у функціонуванні ринку, у стимулюванні та регулюванні суспільного виробництва, нагромадженні та переливі капіталу та ін. Оскільки це впливає на створення теоретичної бази монетарної політики.

У міру поглиблення розвитку економіки України помітно зростає роль грошей в її розвитку. Поступово українська гривня перетворилась у справді загальний еквівалент, у «головну діючу особу» на ринку. Кожний, хто має гроші, може вільно купити потрібний товар на внутрішньому ринку. Це суттєво підвищило заінтересованість економічних суб’єктів у тому, щоб більше заробляти грошей і економніше їх витрачати. Стало значно легше капіталізувати гроші, вклавши їх у цінні папери та банківські депозити. Грошово-кредитна політика в Україні посіла ключове місце в механізмі державного регулювання економіки. Динаміка цін стала відчутно реагувати на регулюючі заходи Національного банку України в грошовій сфері.

План семінарського заняття № 6

1. Поняття ролі грошей та її відмінності від функцій грошей. Методи дослідження її прояву.

2. Якісний вплив грошей на економіку.

3. Передавальний механізм впливу грошей на реальну економіку як прояв їх кількісного впливу.

4. Практичне значення дискусій щодо ролі грошей у сучасній монетарній теорії.

Практичні завдання до теми 4

1. Тести до теми

1) У проблемі ролі грошей виокремлюють:

а) кількісний аспект;

б) проблемний аспект;

в) якісний аспект;

г) діловий аспект.

2) Роль грошей виявляється в тому, що сама їх наявність, саме грошове середовище, у якому діють економічні агенти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва, це:

а) кількісний аспект;

б) проблемний аспект;

в) якісний аспект;

г) діловий аспект.

3) Через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економічні процеси — це:

а) кількісний аспект;

б) проблемний аспект;

в) якісний аспект;

г) діловий аспект.

4) Дослідження ролі грошей у функціонуванні економіки здійснюється переважно:

а) двома методами;

б) трьома методами;

в) чотирма методами;

г) правильної відповіді немає.

5) До переваг монетарної економіки над бартерною можна зарахувати:

а) можливість кожного, хто має надлишкову цінність, легко і швидко її капіталізувати та отримувати додаткову цінність;

6) зниження суспільних витрат на обмін товарів;

в) зняття фізичних меж виробництва, що визначаються особистими потребами самих виробників;

г) усі відповіді правильні.

б) Можливий недолік грошового обміну порівняно з бартером проявляється в тому, що:

а) ринок набуває всезагального характеру;

б) зникає бажання краще і більше працювати;

в) виникає ризик «продати і не купити»

г) сповільнюється реалізація виробленої продукції.

7) За наявності часового лага між збільшенням пропозиції грошей і адекватними йому ціновими зрушеннями гроші:

а) стають нейтральними;

б) збільшують свою купівельну спроможність;

в) зменшують свою купівельну спроможність;

г) перестають бути нейтральними.

8) Висновок про нейтральність грошей:

а) набув широкого визнання на коротких часових інтервалах;

б) набув широкого визнання на довгостроковому часовому інтервалі;

в) не набув визнання.

9) Передавальний механізм впливу грошей на реальну економіку інколи називають:

а) верифікаційним;

б) деривативним;

в) трансмісійним;

г) інший варіант.

10) Бере свій початок з моделі передавального механізму Дж. М. Кейнса і нині вважається основним канал:

а) фінансових активів;

б) процентної ставки;

в) кредитування.

11) Хто першим піддав системній критиці концепцію нейтральності грошей:

а) І. Фішер;

б) К. Маркс;

в) Дж. М. Кейнс;

г) М. І. Туган-Барановський.

12) У моделі рівноваги сукупного попиту і пропозиції AD-AS крива сукупного попиту позначається:

а) AD;

б) AS;

в) Р;

г) П.

2. Правильно / неправильно (ТАК/НІ) Відповідь обґрунтувати

1. Дослідження ролі грошей здійснюється методом зіставлення моделі економічної системи, що функціонує без грошей, та моделі за участі грошей.

2. Дослідження ролі грошей здійснюється методом визначення впливу пропозиції грошей на основні макроекономічні змінні.

3. Головну перевагу грошового обміну західні дослідники звичайно зводять до підвищення суспільних витрат на обмін товарів порівняно з бартером.

4. Завдяки грошам ринок набуває загального характеру.

5. За наявності часового лага між збільшенням пропозиції грошей і адекватними йому ціновими зрушеннями гроші стають нейтральними.

6. Передавальний механізм інколи називають трансмісійним.

7. Передавальний механізм сформульований Кейнсом був досить спрощеним та включав два канали впливу.

8. Сьогодні більшість учених погоджується з висновком про те, що концепція нейтральності грошей справедлива лише для короткострокових часових інтервалів.

9. Нині вважається основним канал процентної ставки.

3. Підберіть кожному терміну його визначення:

Терміни:

1) монетарне господарство;

2) передавальний механізм (трансмісійний механізм);

3) канал ліквідності;

4) бартерне господарство;

5) канал процентної ставки;

6) канал кредитування;

7) канал фінансових активів.

Визначення:

1) господарство, у якому будь-який товар можна безпосередньо обміняти на будь-який інший товар;

2) це господарство, яке ґрунтується на такому обміні, коли кожен товар обмінюється на будь-який інший товар, а безпосередньо товари обмінюватися не можуть;

3) це процеси причино-наслідкових зв’язків між економічними змінними, які забезпечують вплив зміни пропозиції грошей на ділову активність та економічну рівновагу;

4) канал передавального механізму, сутність якого полягає в тому, що в разі збільшення пропозиції грошей за незмінності (жорсткості) цін відповідно знизиться рівень процентної ставки на ринку грошей (номінальний і реальний);

5) це канал передавального механізму, що пов’язує зміну пропозиції грошей зі зміною інвестиційного попиту і відповідних витрат безпосередньо, минаючи процентну ставку;

6) канал передавального механізму, що функціонує на базі фінансових активів і впливає на тривалі споживчі витрати домогосподарств;

7) це самостійний канал передавального механізму, який діє паралельно з каналом процентної ставки та фінансових активів.

Питання для самостійного вивчення

1. Переваги та недоліки грошового обміну перед бартерним.

2. Сутність та основні положення концепції (теорії) нейтральності грошей.

3. Поняття «часовий лаг» та його роль у забезпеченні активної ролі грошей у ринковій економіці.

4. Модель впливу пропозиції грошей на економіку в короткостроковому періоді.

5. Модель впливу пропозиції грошей на економіку в довгостроковому періоді.

6. Погляди кейнсіанців на роль грошей в економіці.

7. Погляди монетаристів на роль грошей в економіці.

Рекомендована література

16, 17, 18, 35.