ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ

■

У цій темі потрібно звернути увагу перш за все те на, що розуміється під теорією грошей (монетарною теорією). Оскільки це дозволяє говорити про теорію грошей як про одне ціле, що має свій відособлений об’єкт дослідження, яким є гроші.

Досить часто в літературі під теорією грошей (монетарною теорією) мається на увазі той напрям економічної думки, який охоплює дослідження природи, ролі, механізмів формування та використання грошей у ринковій економіці.

Водночас залежно від певних критеріїв можна виокремити різновиди теорій грошей.

Важливим є те, що у світовій науці чітко розрізняють два підходи до вивчення теоретичних проблем грошей. Перший — абстрактна теорія грошей. Представники цієї теорії концентрують свою увагу на внутрішніх аспектах явища грошей і недооцінюють їх зовнішні аспекти, що стосуються впливу грошей на економічні процеси. Найвідомішими різновидами підходу є товарна теорія, номіналістична теорія, металістична теорія, державна теорія та ін. Другий підхід — прикладна теорія грошей. Представники цього напряму сприймають гроші такими, якими вони є, і, не заглиблюючись у дослідження їхньої природи, шукають відповідь на питання, що пов’язані з місцем і роллю грошей у відтворювальному процесі. Теорія посідає ключове місце в науковій думці про гроші та грошові відносини, створює наукову та методологічну базу грошово- кредитної політики держав з розвинутими ринковими економіками. Напрями прикладної теорії розглядаються як окремі теорії: кількісна (класична, неокласична), кейнсіанська, неокейнсіанська, кейнсі- ансько-неокласичний синтез.

Виокремлюють і інші критерії структурування теорії грошей: походження і природа грошей (металістична теорія, товарна теорія, державна теорія та ін.); цінність грошей (товарна теорія, номіналістична теорія, функціональна теорія, кількісна теорія); механізм впливу грошей на економіку (класична теорія, кейнсіанська, монетаристська, кейнсіансько-неокласичний синтез та ін.).

Найбільшу увагу під час вивчення зазначеної теми слід приділити розгляду класичної кількісної теорії грошей, яка є методологі- чною основою всього подальшого розвитку прикладної теорії та пануючою нині. Свою назву теорія отримала завдяки тому, що її основоположники пояснювали вплив грошей на економічні процеси виключно кількісними чинниками, насамперед зміною маси грошей в обороті. Варто усвідомити, що визначальна ознака теорії — положення про те що товарні ціни і цінність грошей визначаються змінами їх кількості: чим більше їх в обороті, тим ціни вищі, а цінність нижча, і навпаки. Пройшовши тривалий шлях свого розвитку, кількісна теорія грошей поділяється на ранню та сучасну.

Важливий внесок у розвиток кількісної теорії грошей зробили Ж. Боден, Дж. Локк, Д. Юм, А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс.

Водночас студенти мають усвідомити, що американський економіст І. Фішер був найвідомішим прихильником і захисником класичної кількісної теорії та спробував математично довести справедливість її постулатів. Він запропонував формулу:

MV = PQ,

де М — кількість грошей в обороті;

V — швидкість обігу грошей за певний період;

P — середній рівень цін;

Q — фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовані за цей період.

Важливим є внесок у розвиток кількісної теорії М. І. Туган- Барановського, який започаткував неокласичний етап цієї теорії. Він суттєво розвинув класичну кількісну теорію грошей стосовно нових економічних умов; розробив кон’юнктурну теорію цінностей, яка за своєю природою була кількісною, але вже на принципово вищому рівні. Сутність теорії полягає в тому, що загальний рівень цін, а отже, і цінність грошей, пов’язана не із кількістю грошей, а з загальною кон’юнктурою. У фазі економічного піднесення загальний рівень цін зростає і цінність грошей знижується. У фазі економічного спаду ціни знижуються і цінність грошей зростає. Ці коливання цін і цінності грошей в економічному циклі здійснюються, на думку М. І. Туган- Барановського, незалежно від кількості грошей, тобто під впливом негрошових чинників.

Передавальний механізм впливу грошей на реальну економіку на підставі кон’юнктурної теорії М. І. Туган-Барановського можна подати у вигляді:

Суттєвий внесок у розвиток кількісної теорії зробили професори Кембриджського університету А. Маршалл, А. Пігу, Д. Робертсон. їх пояснення механізму накопичення грошей та впливу на ціни отримали назву «теорії касових залишків», або «кембриджської версії». На відміну від І. Фішера їхній підхід до розв’язання проблеми був мікроекономічний і стосувався насамперед попиту на гроші. Кембриджські економісти основну увагу зосередили на мотивах нагромадження грошей в окремих економічних суб’єктів. Вони намагалися дати відповідь на такі питання: чому економічні агенти зберігають гроші, від яких чинників залежить розмір попиту на гроші.

Кембриджські економісти запропонували нову формулу зв’язку маси грошей та цін:

де Md— попит на гроші;

k — коефіцієнт, що виражає частину річного доходу, яку суб’єкти зберігають у ліквідній формі (коефіцієнт Маршалла k =

= 1/V);

P — середній рівень цін;

Y — обсяг виробництва в натуральному виразі.

Вагомий внесок у розвиток кількісної теорії зробив Дж. М. Кейнс. Він сформулював свій варіант зв’язку грошової маси з відтворювальними процесами. Дж. М. Кейнс доводив, що гроші мають суттєве значення і виконують самостійну роль у розвитку економіки. Вони активно впливають на мотиви поведінки економічних суб’єктів, на їх господарські рішення і тому є джерелом стимулювання підприємницької активності і розвитку виробництва.

Сукупний попит на гроші у Дж. М. Кейнса складається з двох частин: трансакційного (Мі), що є функцією доходу, і спекулятивного, що є функцією процента (М2):

М = Мі + М2 = Li(y) + Z,2(0,

де Li(y) — функція доходу;

L2(i) — функція процента.

Передавальний механізм впливу грошей на реальну економіку, згідно з кейнсіанською концепцією, може бути виражений такою формулою:

М - Пр - І - Пз - ВВП,

де М — маса грошей;

Пр — ставка процента;

І — попит на інвестиції;

Пз — загальний обсяг платоспроможного попиту;

ВВП — обсяг ВВП.

Слід звернути увагу на сучасний монетаризм, як один з напрямів економічної думки, який сформувався в 60—70-х роках XX ст., коли загострилася проблема інфляції, особливо на внесок М. Фрідмана в його формування.

Сучасний монетаризм не є принципово новою теорією. Він, по суті, є відродженою й осучасненою (неокласичною) кількісною теорією. Монетариста притримуються того, що вільна ринкова економіка, яка ґрунтується на приватній власності, є потенційно гармонійною, здатною до повного саморегулювання, якщо певні зовнішні сили цьому не стають на заваді. Грошова сфера в монета- ристів є відносно самостійною, відокремленою від сфери реальної економіки. Оскільки грошова сфера безпосередньо пов’язана з діяльністю держави (через емісію грошей та монетарну політику), то якраз вона не може бути внутрішньо збалансованою і є потужним джерелом дестабілізації для сектору реальної економіки.

М. Фрідман запропонував «грошове правило» довгострокової грошової політики, за яким держава повинна не намагатися «накачувати» ефективний попит через довільне нарощування маси грошей, а підтримувати помірне збільшення пропозиції грошей пропорційно до середньорічних темпів зростання ВВП, що склалися, та очікуваної інфляції. Згідно із цим правилом, приріст маси грошей в обороті визначається за формулою, яка отримала назву «рівняння Фрідмана»:

де AM — середньорічний темп приросту маси грошей, % за тривалий період;

ДР — середньорічний темп очікуваної інфляції, %;

Ду — середньорічний темп приросту номінального ВВП, %. Сучасний монетаризм набув широкого визнання в економічній науці, а його рекомендації — в економічній практиці.

Розглядаючи питання грошово-кредитної політики України, слід пам’ятати, що сучасна монетарна теорія розвивається шляхом поєднання (синтезу) окремих ідей кейнсіанців та монетаристів. Орієнтація органів монетарної влади України на кращі ідеї обох напрямів монетаристської теорії позитивно вплинула на подолання економічної кризи і прискорення економічного зростання.

План семінарського заняття № 7

1. Теорія грошей як складова економічної теорії та закономірності його розвитку.

2. Класична кількісна теорія грошей.

3. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.

4. Кейнсіанство та сучасний монетаризм як напрями кількісної теорії грошей.

5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей та грошово-кредитна політика України.

Практичні завдання до теми 5 1. Тести до теми

1. У світовій науці виокремлюють певну кількість підходів до вивчення теоретичних проблем грошей, а саме:

а) два підходи;

б) три підходи;

в) чотири підходи;

г) п’ять підходів.

2. Залежно від критерію цінності грошей розрізняють:

а) класичну, кейнсіанську, монетаристську;

б) абстрактну, прикладну;

в) товарну, номіналістичну, функціональну.

3. Залежно від походження і природи грошей розрізняють:

а) класичну, кейнсіанську, монетаристську;

б) товарну, металістичну, державну;

в) товарну, номіналістичну, функціональну.

4. Залежно від механізму впливу грошей на економіку розрізняють:

а) класичну, кейнсіанську, монетаристську;

б) товарну, металістичну, державну;

в) товарну, номіналістичну, функціональну.

5. Представники якого підходу до вивчення грошей шукають відповіді на питання, пов’язані з внутрішньою природою грошей, що таке гроші, чому вони з’явилися та існують у суспільстві?

а) прикладної теорії грошей;

б) абстрактної теорії грошей;

в) товарної теорії грошей.

6. Не заглиблюючись у дослідження природи грошей, шукають відповіді на питання, що пов’язані з місцем і роллю грошей у відтворювальному процесі, представники теорії грошей:

а) номіналістичної;

б) металістичної;

в) прикладної;

г) абстрактної.

7. Зростання кількості грошей призводить до:

а) збільшення цінності грошей;

б) зростання цін;

в) зменшення цінності грошей;

г) зниження цін.

8. Рівняння обміну це:

а) MV = PQ;

б) Md = kPY;

в) М = M1 + М2 = L1(y) + L2(i);

г) МР = V.

9. Зв’язок маси грошей у кембриджській версії виражається формулою:

а) MV = PQ;

б) Md = kPY;

в) М = М1 + М2 = Lj(y) + L2(i);

г) МР = V.

10. Сукупний попит на гроші за Дж. М. Кейнсом можна виразити формулою:

а) MV = PQ;

б) Md = kPY;

в) М = М1 + М2 = L1(y) + L2(i);

г) МР = V.

11. Касові залишки це:

а) частина сукупного доходу, яку економічні суб’єкти бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі;

б) частина прибутку, яку економічні суб’єкти бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі;

в) частина реального доходу, яку економічні суб’єкти бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі;

г) частина заробітної плати, яку фізичні особи бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі.

12. Характерні особливості грошової політики в Україні:

а) проводиться монетаристська, за М. Фрідманом, антиінфляційна політика;

б) Національний банк України в одні періоди керувався кейнсіанськи- ми рецептами, а в інші — монетаристскими;

в) державний бюджет не відділено від грошово-кредитного механізму;

г) Уряд та НБУ в своїй діяльності орієнтується виключно на фіскально-бюджетний механізм.

2. Правильно / неправильно (ТАК/НІ)

Відповідь обґрунтувати

1. Найвідомішими проявами абстрактної теорії грошей є товарна теорія, номіналістична теорія, металістична теорія, державна теорія.

2. Під металістичною теорією розуміють ряд пов’язаних між собою теоретичних положень, у яких окремі проблеми сутності грошей пояснюються на підставі ототожнення грошей з товаром.

3. Першим, хто найповніше розвинув основні ідеї товарної теорії вартості грошей, уважається відомий англійський економіст Томас Тук.

4. Класична кількісна теорія бере свій початок з XI—XIII ст.

5. Свою назву кількісна теорія отримала тому, що її основоположники пояснювали вплив грошей на економічні процеси виключно кількісними чинниками.

6. І. Фішер вивів формулу «рівняння обміну».

7. М. І. Туган-Барановський значну увагу приділяв кількісній теорії.

8. Коньюнктурна терія започаткувала новий — неокласичний — етап у розвитку кількісної теорії.

9. Сучасний монетаризм як один з напрямів економічної думки виник у 70-х роках XIX ст.

3. Задачі для самоконтролю

Задача 1

Визначте, як зміниться номінальний ВНП, якщо швидкість обігу грошей становить 5 оборотів і є постійною, грошова пропозиція зростає з 350 млрд грн до 400 млрд грн.

Задача 2

Обсяг продукту, вироблений протягом минулого року, становить 125 тис. одиниць, ціна одиниці продукту — 100 грн, фізичні та юридичні особи постійно зберігають у формі грошових залишків 0,23 % свого номінального доходу. Визначте обсяг додаткового попиту на грошову масу.

Задача 3

Визначте темп очікуваної інфляції за поточний рік за умови, що в минулому році агрегат М3 складав 400 млрд грн, а в поточному році очікується на рівні 570 млрд грн; номінальний ВВП становив у минулому році 720 млрд грн, а очікується — 857 млрд грн.

Питання для самостійного вивчення

1. Основні положення монетарної теорії грошей.

2. Визначити основні причини виникнення кількісної теорії грошей.

3. Чи є металістична теорія науковою? Чому?

4. Основні напрями в монетарній теорії, засновані М. І. Туган- Барановським.

5. Розкрийте позицію Д. Рікардо стосовно автоматичного регулювання цін шляхом ввозу та вивозу золота.

6. Поясність, що означає золоте правило М. Фрідмана.

7. Кейнсіансько-неокласичний синтез.

Рекомендована література

16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 30, 35, 37.