<<
>>

3. Розвиток обміну та виникнення грошей. Суть і функції грошей. Закони грошового обігу.

Виникнення грошей - тривалий історичний процес, пов\'язаний з розвитком товарного виробництва і обігу товарів. Перші випадки обміну характеризуються простою, випадковою або одиничною формою вартості: 1 мішок зерна = 1 вівці.

В даному обміні товар (зерно) відіграє активну роль, оскільки виражає свою вартість у товарі в  (вівці).   Товар,  що виконує в кожному даному акті обміну активну роль, знаходиться у відносній формі вартості. Йому протистоїть товар - еквівалент, який виконує пасивну роль (через нього виражається вартість першого товару). Відповідно форма вартості  товару в (вівці) називається еквівалентною. У ній міститься зародкова форма грошей.

З поглибленням поділу праці, виникненням ремісництва і розвитком ремесел, зростає різноманітність вироблюваних речей, все більша їх частина виробляється з метою продажу. Для ремісника обмін є вже не випадком, а необхідною складовою частиною його виробництва (праці). Виникають ринки, на яких кожен даний товар може бути прирівняний до цілого ряду інших товарів і, відповідно, виразити в них свою вартість. Проста або випадкова форма вартості змінюється повною або розгорнутою:

1 мішок зерна

=

1 вівці
2 сокири
1 пара взуття
та ін.

У повній або розгорнутій формі вартості кожному товарові, що знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть безліч інших товарів, що перебувають у еквівалентній формі вартості щодо нього.

Дана форма вартості характеризується скороченням  випадковості внаслідок різноманітності еквівалентів, з появою все нових різновидів товарів-еквівалентів відносний вираз вартості залишається незавершеним, унеможливленням безпосереднього обміну у випадку незбігу попиту і пропозиції або інтересів товаровиробників; ускладненням обміну через неподільністю багатьох товарів (в т.ч.

багато товарів, які ніби то поділити й можна, втрачають цінність від ділення: ціле хутро набагато цінніше, ніж розірване на частини; складністю відокремлення в часі процес купівлі-продажу.

У подальшому розвитку товарного виробництва з метою подолання суперечностей розгорнутої форми вартості агенти ринку вдаються до проміжного товару-посередника. У процесі обміну на кожному ринку виділилися з товарної маси найголовніші товари, які тут обмінювалися найчастіше. Поступово вони перетворилися в межах даного ринку у загальний еквівалент. Тобто вартість усіх інших товарів виражалася через споживну вартість товару-еквівалента. Так на зміну розгорнутій або повній формі вартості прийшла загальна форма вартості:

1 мішок зерна

=

1 вівці

2 сокири
1 пара взуття
та ін.

Поява загального еквівалента певною мірою розв\'язує суперечність загальної форми вартості: продавець товару може придбати будь-який інший товар за допомогою товару-еквівалента, що стимулює розвиток обміну і через нього - виробництва.

Загальна форма вартості замінюється грошовою. Роль грошей виконують різні метали, їх власна споживна вартість відходить на другий план, найголовнішою стає властивість бути загальним еквівалентом. Золото і срібло виділилися на роль загальних еквівалентів завдяки певним природнім та економічним властивостям: однорідність, подільність, рідкісність і, відповідно, велика вартість у невеликій вазі тощо.

За золотом роль загального еквіваленту закріпилася на досить високому рівні розвитку товарного виробництва і обміну. Золото в якості грошей по відношенню до всього товарного світу завжди знаходиться в еквівалентній формі вартості: затрачена на нього конкретна праця виступає безпосереднім втіленням абстрактної загальнолюдської праці, а затрачена на його виробництво приватна праця - безпосереднім втіленням суспільної праці.

Споживна вартість грошей полягає в тому, що вони виконують функцію загального еквіваленту, визнану всім суспільством. Золоті гроші зберігають і споживну вартість даного дорогоцінного металу.

Функції грошей повно і всебічно розкривають суть грошей.

Функція - міра вартості вказує на те, що вартість усіх товарів вимірюється грошима. Ціна - це вартість товару, виражена в грошах. Поки в обігу було золото, гроші мали власну вартість, яка була еталоном для виміру всіх інших вартостей. З виникненням паперових грошей країни встановлювали золотий вміст грошової одиниці, що називався масштабом цін. У цей період паперові (номінальні) гроші були представниками золотих (реальних) грошей в обігу. В XVIІ-XІX ст. паперові гроші в основному вільно в банках можна було обміняти на золоті монети, і саме цей обмін називався тоді конвертованістю грошей.

Функція засіб обігу - пов\'язана з тим, що обіг товарів в умовах розвинутого товарного виробництва і обміну здійснюється за допомогою грошей за формулою Т - Г - Т (товар-гроші-товар). Оскільки у цій функції гроші постійно перебувають в русі, для її здійснення не потрібні повноцінні, реальні, тобто золоті гроші. Ця функція спричинила появу паперових грошей.

Функція засобу нагромадження або утворення скарбів - пов\'язана з випаданням грошей зі сфери обігу та формуванням скарбу. При обігу золотих монет гроші могли у будь-який момент повернутися в обіг не втративши своєї цінності. Паперові гроші не можуть перетворюватися в такий безумовний скарб і в такий спосіб регулювати грошовий обіг. Поява в обігу зайвих паперових грошових знаків веде до інфляції.

Функція засобу платежу - пов\'язана з кредитом. Якщо момент купівлі не збігається з моментом сплати, то гроші проявляються у іншій іпостасі. Тобто роль загального еквіваленту виконують замінники грошей, а саме кредитні гроші (векселі, банкноти, платіжні доручень чеки тощо). Це також одна з тих функцій, з якою пов\'язана поява паперових грошей.

Функція світові  гроші.

На світовому ринку, гроші проявляються у своїй первісній формі - у  формі золотих зливків. З XX ст. цю роль все активніше відігравали національні валюти.

Протягом існування грошей було сформульовано ряд концепцій їх функціонування. Меркантилісти висунули металістичну концепція грошей. Вони вважали, що золото і срібло мають природну властивість бути грошима, це їх вічна якість. З появою і розвитком паперових грошей це сприймається як своєрідний жарт історії. Перші здогадки цього напрямку припадають на часи Античності. В XX ст. цю концепцію розвинув Дж.Кейнс.

Номіналістична концепція грошей вказує, що гроші - умовні розрахункові одиниці, номінальні знаки вартості, які самі вартості не мають, чисто логічна конструкція придумана людьми для спрощення обміну товарів. Довгий час ця концепція заперечувалася з позицій металістичної та трудової концепції походження і суті грошей, але в наш час все частіше в ній знаходять елементи істинності.

Кількісна концепція грошей виникла у XVII- ХУІІІ ст., до її формування доклав зусиль у XIX ст. Д.Рікардо. Сьогодні вона покладена в основу монетаристських досліджень Чикагської економічної школи на чолі з Мілтоном Фрідменом. Основна ідея цієї концепції: вартість грошей визначається їх кількістю. В межах цієї концепції очевидні причини сучасної інфляції. Саме з цим напрямком економічних досліджень пов\'язано формулювання «рівняння обміну», що розглядається в законах грошового обміну.

Товарна концепція грошей пов\'язана з дослідженнями Д.Рікардо і К.Маркса і пояснює гроші як особливий еквівалентний товар, товар посередник у обміні.

Сучасний обмін – це обмін у товарно-грошовій формі. Усвідомлення суті даного обміну формує певні закономірності. Ці закономірності і є законами грошового обігу.

Закони грошового обігу – це певна кількість грошей, яка забезпечує повноцінний товаро-грошовий обмін та повноцінне функціонування всієї економіки.

Так, в період існування золотих та срібних грошей кращі гроші вимиваються з обігу гіршими – це «закону Грешама».

У XVIII ст. Д.Юм сформулював так зване «рівняння обміну». Остаточно воно було обґрунтовано на початку XX ст. І.Фішером і тому часто його називають «рівнянням Фішера»:

М х V = Р х Q або Г х П = Т х Ц,

де :   (Г) М - маса грошей, що знаходиться в обігу;

         (П) V - середня швидкість (кількість) обороту грошової одиниці;

         (Ц) Р - рівень ціни на ринку;

         (Т) Q - реальний обсяг товарної маси на ринку.

К.Маркс  у  «Капіталі»   пропонує  дещо  інший  підхід  у визначенні кількості грошей необхідних для обігу :

Кг = (Сц. + П - К- В) / О

де  Кг - кількість грошей, що необхідна для обігу;

      Сц - сума цін усіх товарів, що вироблені в суспільстві протягом року;

П - платежі по кредитах минулих років;

К - сума цін товарів, що продана в кредит цього року;

В - взаємо погашені платежі (бартер, безготівкові І              розрахунки тощо);

О - середньорічна кількість обороту грошової одиниці.

Більш спрощена формула, що описує дану залежність  - Кг = Сц / О

В економіці існує поняття «активи», тобто цінності, що мають ринковий попит і можуть в певних умовах відчужувати їх власниками. Активи часто виступають як «потенційні гроші», властивість реального активу виступити в ролі засобу платежу (своєрідних грошей) і називається в економічній теорії ліквідністю.

Платіжним засобом може виступити будь-який актив, на який на ринку є платоспроможний попит. Вся проблема у витратах (збитках), пов\'язаних з обміном даного активу на гроші. Ступінь «ліквідності» - порівняльна величина витрат обміну даного активу з витратами обміну іншого активу (в економічній теорії такі витрати називаються трансакційними).

Ліквідність активів - важлива характеристика  ринкового стану економічного агента: чим більш ліквідні його активи, тим й більші його економічні можливості.

Абсолютна ліквідність - готівка, вона завжди і з нульовими витратами на обмін прямо обмінюється на будь-який інший актив.

У 80-х роках в економічній  теорії формується поняття грошових агрегатів: активів, що виконують певні функції грошей і поділяються за ступінню ліквідності.

У сучасній економіці розрізняють ряд грошових  агрегатів відповідно до їх використання:

Мо - готівкові гроші.

М1- готівкові гроші та засоби переказних рахунків. Тобто в цілому традиційні гроші.

М 2 - включає в себе М 1 та ще 2 види банківських внесків - «звичайні» (внески, що приносять проценти і які можна в будь-який момент зняти з рахунку без штрафів, але ці внески не дають права  використовувати чеки  для сплати та «строкові» (внески, що приносять підвищені і відсотки, але при достроковому знятті призводять до штрафів).

М 3- включає в себе М 2, депозитні сертифікати та великі строкові депозити;

L - включає М 3 та всі інші ліквідні цінності.

Ці агрегати служать для того, щоб певним чином контролювати грошову масу в країні.

<< | >>
Источник: Булгаков А.А.. Лекції з економічної теорії. 2010. 2010

Еще по теме 3. Розвиток обміну та виникнення грошей. Суть і функції грошей. Закони грошового обігу.:

  1. Види кредитних установ
  2. Теорії грошей
  3. Глава 9 ВИРОБНИЦТВО І ФІРМА. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
  4. 3. Розвиток обміну та виникнення грошей. Суть і функції грошей. Закони грошового обігу.
  5. ГЛОСАРІЙ
  6. 5.1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЛЬ ПОДАТКІВ
  7. Розділ З ОГЛЯД ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ
  8. Розділ 9 БАНКІВСЬКА ФІРМА І БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
  9. Глава 14. Фінансовий ринок та фінансові інститути
  10. Розділ VІ Міжнародні фінанси
  11. 3.1.1. Режим таргетування валютного курсу
  12. ТЕМА 3. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ
  13. ТЕМА 6. ІНФЛЯЦІЯ
  14. 3. методичні рекомендації ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  15. ІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ У НЕРУХОМІСТЬ
  16. § 1. Українська Центральна Рада — вищий представницький орган УНР
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -