ТЕМА 6. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Абстрактні теорії грошей характеризуються перебільшеною увагою до внутрішніх аспектів природи грошей і недооцінкою зовнішніх, що проявляється у впливі грошей на економічні процеси в суспільстві.

Металістична (абстрактна) теорія ототожнювала грошовий обіг  і товарний обмін, стверджувала, що золото і срібло вже за своєю природою є грішми, гроші є простий елемент обміну, а резервній функції металевих грошей надавала фундаментального значення.

Номіналістична (абстрактна) теорія полягає у запереченні товарної природи грошей і визначенні їх як умовних знаків, позбавлених внутрішньої вартості. Гроші виникли як продукт погодженості між людьми з метою полегшення обміну або як наслідок законодавчих актів уряду, а вартість грошей не залежить від їх монетарного змісту і визначається лише номіналом.

Монетаристські теорії характеризуються увагою до ролі грошей у відтворювальному процесі.

Кількісна (монетаристська) теорія полягає у визначенні співвідношення між наявною грошовою масою та номінальною величиною ринку товарів та послуг.

Постулат причинності наголошує на тому, що зміна цін визначається зміною кількості грошей в обігу.

Постулат пропорційності говорить, що ціни змінюються пропорційно зміні кількості грошей в обігу.

Постулат однорідності стверджує, що у разі зміни кількості грошей у тій самій пропорції змінюються ціни на всі товари, а співвідношення цін на окремі товари залишається незмінним.

„Кон’юнктурний” варіант М.І. Туган-Барановського – загальний рівень цін, а отже і вартість грошей він пов’язує не з кількістю грошей, а з загальними умовами товарно-грошового ринку, або загальною кон’юнктурою товарного ринку.

Кейнсіанська концепція кількісної теорії грошей: на короткострокових інтервалах вплив грошей на економіку здійснюється не за постулатами кількісної теорії (через ціни), а й за допомогою норми процента, зміна якого безпосередньо впливає на інвестиційну активність економічних суб’єктів, а через неї – на рівень зайнятості, обсяги виробництва, темп економічного зростання.

Грошове правило М.Фрідмена: центральний банк США повинен взяти зобов’язання підтримувати, наскільки це можливо, стійкі темпи зростання кількості грошей, не припускаючи сезонних коливань грошового запасу.