<<
>>

МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ ГРОШОВІ СИСТЕМИ

Вивчаючи тему, необхідно усвідомити, що грошова система створюється державою і має нормативно-правовий характер, тобто це явище суб’єктивне на відміну від грошового обігу, який є явищем об’єктивним.

Грошова система — це форма організації грошового обороту в країні, установлена загальнодержавними законами. Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між суб’єктами грошового обороту.

У багатьох країнах правові норми, що формують грошову систему, визначаються безпосередньо в банківському законодавстві, насамперед у законах, що регламентують діяльність центральних банків.

У складі грошової системи можна виокремити самостійні підсистеми:

— система безготівкових розрахунків;

— валютна система;

— система готівкового обігу.

Кожна з них має свій особливий об’єкт регулятивного впливу, який обмежується певною форою чи сферою грошового обороту.

Грошова система будь-якої країни є унікальною, але в її складі можна виокремити при нормативно-правовому підході кілька елементів, кожен з яких законодавчо зафіксований.

Грошова одиниця та її найменування, масштаб цін, валютний курс, види законних платіжних засобів, платіжний оборот та його організація, інструменти регулювання грошового обороту, органи, що здійснюють таке регулювання, — це ті складові елементи грошової системи, на які слід звернути увагу. Під час вивчення теми необхідно чітко засвоїти ці елементи грошової системи України.

Студентам слід усвідомити, що грошові системи різних держав класифікуються за певними критеріями.

За ступенем і механізмом регулювання грошового обігу грошові системи країн поділяються на саморегульовані та такі, що регулюються ззовні. Саморегульованою є грошова система, у якій у грошовому обороті є монети з благородних металів — золота та срібла. Ззовні, тобто іншими фінансово-кредитними інструментами, регулюється система паперово-кредитного типу.

Саморегульовані грошові системи історично виступали у формах біметалізму та монометалізму.

Біметалізм — це грошова система, у якій роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами — золотом та сріблом; монети із цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти підлягали розміну на обидва ці метали.

Історично першим різновидом біметалізму була система паралельної валюти, за якою співвідношення між золотими та срібними монетами встановлювалося на ринку стихійно, тобто при здійсненні платежів золоті та срібні монети приймалися відповідно до ринкової вартості золота та срібла. Ситуація на ринках була досить складною, оскільки існувало два загальних еквіваленти та мала місце постійна зміна співвідношення між золотом та сріблом за вартістю. Щоб спростити ситуацію, держава встановлювала в законодавчому порядку обов’язкове вартісне співвідношення між двома металами, що оберталися на рівних засадах за їх відкритого карбування. Такий різновид біметалізму отримав назву «система подвійної валюти».

Різновидом біметалізму була так звана система «кульгаючої» валюти, за якою один з видів монет карбували в закритому порядку. Прикладом є французька грошова система, коли в 1873 році існувало вільне карбування срібла, але за 5-франковими срібними монетами залишилася необмежена сила законного платіжного засобу. Це була спроба врятувати біметалізм.

На зміну біметалізму прийшов монометалізм, коли загальною мірою вартості може бути лише один метал, до чого фактично на практиці й дійшли.

Монометалізм — грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал: золото (золотий монометалізм) або срібло (срібний монометалізм), при цьому в обігу функціонують монети та знаки вартості, розмінні на грошовий метал.

Класичною формою золотого монометалізму вважається золотомонетний стандарт, за якого: золото виконувало всі функції грошей, в обігу перебували золоті монети та банкноти, розмінні на них, відбувалося відкрите карбування монет з фіксованим золотим вмістом, вільний рух золота та іноземної валюти між країнами, унаслідок чого відхилення валютних курсів від паритетів відбулося лише в межах «золотих точок».

Золотомонетний стандарт являв собою найстабільнішу, саморегульовану грошову систему. Завдяки вільному обігу, відкритому карбуванню золотих монет та необмеженому обміну банкнот на золото маса грошей в обігу стихійно пристосовувалася до потреб обігу в них через механізм скарбу.

У ході грошових реформ (1924—1929) повернення до золотого стандарту відбулося у двох нових формах — золотозливкового та золотодевізійного стандартів.

Золотозливковий стандарт — це грошова система, за якої в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування, обмін банкнот здійснюється лише на золоті зливки з певними обмеженнями.

Більшість країн (Німеччина, Австрія та ін.), що не мали достатніх золотих запасів, перейшли до золотодевізійного стандарту. Згідно із цим стандартом, також відсутній обіг золотих монет та їх вільне карбування, а обмін банкнот здійснюється на іноземну валюту (девізи), яка обмінюється на золото. У такий спосіб зберігався непрямий зв’язок грошових одиниць 30-ти країн світу із золотом.

Золотозливковий та золотодевізійний стандарти були грошовими системами без золотого обігу, тобто золото не виконувало функцій обігу та платежу. Саме тому ці стандарти називають «урізаними» формами золотого стандарту.

Залежно від форми, у якій функціонують гроші, виокремлюють систему паперово-кредитного обігу, коли в обігу перебувають лише розмінні на грошовий метал знаки грошей — казначейські білети або банкноти.

Системи паперово-кредитного обігу — це грошові системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості. Такі грошові системи є регульованими, бо держава бере на себе зобов’язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені грошових знаків. Розрізняють паперові грошові системи та системи кредитних грошей, нерозмінних на золото.

За паперової системи грошового обігу емісія грошових знаків, які мають форму казначейських білетів, здійснюється державним казначейством для покриття бюджетного дефіциту. У такому випадку емісія грошей не пов’язана з потребами товарного обігу, а визначається виключно необхідністю покриття дефіциту державного бюджету, що призводить до переповнення ними каналів грошового обігу та до їх знецінення.

До таких систем, як свідчить історія, країни, як правило, вдавалися за часів якихось екстраординарних подій, таких як війни, кризові явища.

Починаючи з 30-х років XX ст., в усіх країнах утвердилася система кредитних грошей, нерозмінних на золото. Сучасні гроші, по суті, — це кредитні гроші, які нерозривно пов’язані з господарським оборотом і реально відбивають його рух. Тобто сучасні гроші у своїй основній масі є не лише свідченням вартості, титулом платоспроможності, але й реальним відбитком руху товарно- матеріальних цінностей, руху капіталу. Для цієї грошової системи характерно: втрата зв’язку із золотом унаслідок витіснення його з внутрішнього та зовнішнього обороту; випуск грошей в обіг не тільки для кредитування господарства, але й для кредитування держави; широкий розвиток безготівкового обігу та зменшення готівкового; інфляція; державне регулювання грошового обігу; відміна офіційного золотого вмісту банкнот, їх забезпечення та розміну на золото; розвиток інтеграційних процесів у сфері грошово- кредитних відносин.

За характером економічної системи розрізняють ринкові та не- ринкові грошові системи. Неринковим грошовим системам притаманне переважання адміністративних неринкових методів регулювання грошового обігу, що проявляється насамперед у штучному розмежуванні його на готівку та безготівкову сфери. Такі грошові системи відповідали потребам адміністративно-командних економічних систем, що мали місце в колишніх соціалістичних країнах.

Для ринкових грошових систем характерним є переважання економічних методів та інструментів регулювання грошового обігу. Такі системи властиві країнам з економічними системами ринкового типу.

За характером регулювання національні валютні системи поділяють на відкриті та закриті. Для відкритих грошових систем характерним є мінімальне втручання держави в регулювання валютних відносин всередині країни, що виражається у дерегулюванні валютного ринку, повній конвертованості валюти, ринковому механізмі формування валютного курсу.

Це можливо лише за умов достатнього розвитку та відкритості економіки.

Закриті грошові системи характеризуються наявністю значної кількості валютних обмежень, що проявляється в адміністративному регулюванні валютного ринку, неконвертованості валюти, штучному формуванні валютного курсу та ін. Такі грошові системи характерні для країн із закритою економікою. Закриті грошові системи були характерними для СРСР та країн так званого «соціалістичного табору».

Під час вивчення теми необхідно усвідомити процес створення грошової системи в Україні. Проблеми цього створення визначалися сукупністю економічних і політичних факторів. Процес створення в Україні національної грошової системи вирізнявся поступовістю. Слід звернути увагу на особливості формування грошової системи України та основні етапи цього процесу.

Прийнято виокремлювати три етапи становлення грошової системи України.

Перший етап — 1991—1992 роки. Перші практичні кроки зі створення грошової системи України (запровадження купоно- карбованців багаторазового користування як доповнення до рубле- вої грошової маси, запровадження купоно-карбованця в безготівкову сферу і вилучення рублевих грошей).

Другий етап — 1992—1996 роки. На цьому етапі Національний банк України відпрацьовував окремі елементи та організацію функціонування грошової системи (розбудова власного емісійного механізму, формування системи регулювання НБУ пропозиції грошей, розроблення методики та методології грошово-кредитної політики НБУ, накопичення досвіду практичного застосування інструментів грошово-кредитної політики, розмежування сфер застосування фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики, розбудова національної платіжної системи, формування механізму валютного регулювання, розроблення та випробування на практиці спеціальних заходів з подолання гіперінфляції та регулювання інфляції).

Третій етап — 1996 — до сьогодні. На цьому етапі відбувається подальше вдосконалення механізмів та інструментів грошової системи, що були розроблені на попередніх етапах.

Грошова система України є самостійною, опосередковано регульованою, ринкового типу, паперово-кредитною.

Вивчаючи тему слід, розглянути особливості грошових систем провідних країн світу в загальному аспекті на прикладі Німеччини, США, Великобританії, Франції та ін.

План семінарського заняття № 8

1. Суть грошової системи та її елементи.

2. Закономірність еволюції грошових систем та їх види.

3. Характеристика саморегульованих та регульованих грошових систем.

4. Створення та розвиток грошової системи України.

5. Характеристика грошових систем провідних країн світу.

1. Тести до теми

1. Грошова система — це:

а) види державних грошових знаків;

б) форма організації грошового обігу;

в) сукупність грошей у всіх функціях, які вони виконують;

г) сума всіх грошей, що обертаються в національній економіці.

2. Елементами грошової системи є:

а) найменування грошової одиниці, види грошових знаків;

б) масштаб цін, купюрність грошових знаків;

в) регламентація безготівкових грошових розрахунків;

г) регламентація режиму банківського процента, регламентація готівкового грошового обороту.

3. За умови здійснення емісії грошових знаків центральним банком грошові знаки мають вид:

а) банківських білетів;

б) казначейських білетів;

в) ощадних сертифікатів.

4. Що зумовило появу і розвиток грошових систем?

а) розвиток товарних відносин;

б) поява в обігу паперових грошей;

в) необхідність уніфікації грошового обігу.

5. З чим пов’язаний другий етап розвитку грошової системи?

а) з остаточним формуванням національних економік;

б) із втратою ролі золота як усезагального еквівалента;

в) з формуванням світового ринку і міжнародного капіталістичного поділу праці.

6. Який вид грошей є повноцінним?

а) золоті монети;

б) будь-які монети;

в) гроші, суспільна вартість яких гарантується державою.

7. Біметалева грошова система — це система за якої:

а) за золотом і сріблом закріплена роль загального еквівалента;

б) тільки за золотом закріплена роль загального еквівалента;

в) тільки повноцінні гроші виконують роль загального еквівалента.

8. До різновидів біметалізму належить:

а) система паралельної валюти;

б) система золотодевізійного стандарту;

в) система кон’юнктурного стандарту.

9. До різновидів монометалізму зараховують:

а) систему паралельної валюти;

б) систему золотодевізійного стандарту;

в) систему кон’юнктурного стандарту.

10. На сьогодні грошовою системою України є:

а) система кредитних грошей;

б) система повноцінних грошей;

в) система монометалізму.

11. На чому ґрунтується сучасна грошова система?

а) на золотому монометалізмі й паперових грошах;

б) на паперових грошах;

в) на паперово-кредитних грошах.

12. Що таке кредитні гроші?

а) це особлива форма позики;

б) це сукупність певних цінних паперів;

в) це форма грошей, символ вартості, що виникає з розвитком кредитних відносин.

2. Правильно / неправильно (ТАК/НІ) Відповідь обґрунтувати

1. Масштаб цін — це один з елементів грошової системи.

2. Система «подвійної валюти» — це різновид монометалізму.

3. Залежно від форми, у якій функціонують гроші, розрізняють грошові системи: відкриті, закриті.

3. Характерною рисою сучасної грошової системи є хронічна інфляція.

4. Для закритих грошових систем характерним є мінімальне втручання держави в регулювання валютних відносин усередині країни.

5. У 1992 році в Україні існувало паралельне використання двох валют — карбованця та рубля.

6. Постійну грошову одиницю — гривню — було введено в Україні у вересні 1997 року.

7. В Україні в обігу перебуває банківський білет номіналом 1000 грн.

8. Грошова система формується та функціонує на базі фінансової системи.

9. У грошових системах різних країн немає нічого спільного.

3. Підберіть кожному терміну його визначення:

Терміни:

1) система подвійної валюти;

2) паперова система;

3) грошова система;

4) система паралельної валюти;

5) система «кульгаючої» валюти;

6) системи паперово-кредитного обігу;

7) масштаб цін.

Визначення:

1) форма організації грошового обігу, що встановлюється державними законами або рішеннями міжнародних органів;

2) вагова кількість грошового металу, що законодавчо закріплена за грошовою одиницею;

3) різновид біметалізму, за цієї грошової системи співвідношення між металами встановлювалося на ринку стихійно, тобто при здійснені платежів монети приймалися відповідно до ринкової вартості металу з якого вони були виготовлені;

4) різновид біметалізму, за цієї грошової системи держава встановлювала в законодавчому порядку обов’язкове вартісне співвідношення між двома металами, що оберталися на рівних засадах за їх відкритого карбування;

5) різновид біметалізму, за цієї грошової системи один з видів монет карбується в закритому порядку;

6) грошові системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості;

7) грошова система, у якій емісія грошових знаків, які мають форму казначейських білетів, здійснюється державним казначейством для покриття бюджетного дефіциту.

Питання

для самостійного вивчення

1. Дослідити процес впровадження національної валюти в Україні.

2. Місце і роль центрального банку в державному регулюванні грошової сфери.

3. Дослідити процес еволюції грошових систем.

4. Охарактеризуйте роль грошової системи в економіці певної країни.

5. Назвіть особливості підтримання функціонування паперово-кредитних грошових систем.

Рекомендована література 3, 4, 14, 16, 17, 18, 21, 24, 25, 26, 30, 39.

<< | >>
Источник: Левченко Л. В.. Гроші та кредит. Навч. посіб — К.,2011. — 224 с.. 2011

Еще по теме МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ ГРОШОВІ СИСТЕМИ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -