ТЕМА 4. Грошові системи

     Грошова система – законодавчо встановлена державою форма організації

     грошового обороту в країні.

     Тип грошової системи визначається змістом її елементів та їх

     взаємодією, які зумовлюють тенденції розвитку та закономірності

     функціонування грошової системи.

     Системи металевого обігу - грошові системи, за яких в обігу

     використовуються повноцінні монети, а неповноцінні гроші вільно

     обмінюються на дорогоцінний метал.

     Системи паперово-кредитного обігу – грошові системи, за яких в обігу

     використовуються грошові знаки, що не мають внутрішньої вартості (тому

     держава забезпечує сталість емітованих грошей).

     Ринкові – грошові системи, за яких регулювання грошового обороту

     здійснюється переважно економічними методами.

    Неринкові – грошові системи, за яких регулювання грошового обороту

     здійснюється адміністративними методами.

     Відкриті – грошові системи, в яких валютні операції здійснюються за

     мінімальних обмежень (валюта повноконвертована, застосовуються

     ринкові механізми регулювання валютного ринку).

     Закриті – грошові системи, за яких використовуються валютні

     обмеження, ізоляція національної економіки від світової.

     Саморегульвані –грошові системи, в яких діє механізм стихійного

     регулювання грошового обороту.

    Біметалізм – грошова система, в якій законодавчо роль загального

     еквівалента виконували два дорогоцінних метали – золото і срібло.

     Система „паралельної” валюти – різновид біметалізму, коли

     співвідношення між золотом і сріблом встановлювалось стихійно (на

     ринку).

     Система подвійної валюти – різновид біметалізму, коли співвідношення

     між золотом і сріблом встановлювалось законодавчо державою.

     Система „кульгаючої” валюти – різновид біметалізму, коли один із

     видів дорогоцінного металу (як правило срібло) карбувався в закритому

     порядку.

     Закон Коперніка-Грешема:гірші гроші (срібло) витискують кращі

     (золото).

     Монометалізм – грошова система, в якій роль загального еквівалента

     виконує один метал (золото, срібло, мідь), а паперові знаки вартості

     обмінювались на грошовий метал.

     Золотомонетний стандарт – різновид золотого монометалізму, за якого

     золото виконувало всі функції грошей, в обігу використовувались як

     золоті монети, так і банкноти. При цьому неповноцінні паперові гроші

     могли вільно обмінюватись на золото.

     Золотозливковий стандарт – різновид золотого монометалізму, за якого

     в обігу відсутні золоті монети (та їх вільне карбування), обмін паперових

     грошей здійснюється на золоті зливки.

     Золотодевізний стандарт – різновид золотого монометалізму, за якого в

     обігу відсутні золоті монети, обмін паперових грошей здійснюється на

     іноземну валюту (девіз), яка в свою чергу розмінюється на золото.

     Регульовані – грошові системи, в яких порядок регулювання грошового

     обороту є окремим елементом грошової системи.

     Паперово-грошова система – грошова система, за якої емісія грошових

     знаків (казначейських білетів) здійснюється державним казначейством для

     покриття бюджетного дефіциту.

     Система кредитних грошей – грошова система, за якої використовується

     кредитний механізм емісії грошей, що створює передумови для

     забезпечення їх сталості шляхом регулювання пропозиції грошей

     відповідно до потреб обороту в платіжних засобах.

     Національна грошова система – законодавчо встановлена державою

     форма організації грошового обороту в країні.

     грошова система України це грошова система ринкового типу.

     Грошово-кредитна політика – комплекс взаємопов’язаних,

     скоординованих на досягнення заздалегідь визначених цілей заходів щодо

     регулювання грошового обороту, які здійснює держава через ЦБ.

     Експансійна політика (політика „дешевих” грошей) - сукупність заходів,

     націлених на розширення пропозиції грошей.

    Рестрикційна політика (політика „дорогих” грошей) – сукупність

     заходів, націлених на скорочення пропозиції грошей.

     Інструменти грошово-кредитної політики – конкретні заходи ЦБ,

     спрямовані на зміну маси грошей в обігу та рівня процентної ставки.

     Монетизація бюджетного дефіцитуполягає в пошуку грошових коштів,

     достатніх для покриття (фінансування) перевищення бюджетних витрат

     над бюджетними доходами.

     Монетизація ВВПполягає в доведені маси грошей в обороті до рівня,

     достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та

     послуг і погашення боргових зобов’язань.