Повсякденні поведінкові наслідки нереформування адміністративно-територіального устрою
Наяву протиріччя між повсякденною просторово-часовою поведінкою людей, що проживають в Україні, та існуючою системою її адміністративно-територіального устрою. Вони абсолютно природні.
Оскільки змінюються транспортні засоби і транспортна доступність до населених пунктів, а також багато інших факторів виливу, відбуваються й зміни у поведінці людей у просторі й часі. У результаті нагромадження таких протиріч виникають різного роду незручності для населення, і зрештою функціонування системи управління територією стає неефективним. Такі проблеми були яскраво виражені в Радянському Союзі - це сумнозвісна дискомфортність життя, якою вирізнялася та держава і яка продовжує бути характерною для пострадянських держав.Щоб поліпшити якість життя людей, варто організувати систему масового обслуговування саме так, щоб вона повною мірою відповідала інтересам людей і реальній масовій їх поведінці, а також критеріям надання громадських послуг, запроваджених у євроспільноті (мал. 15.4). Так, у нашій державі, на жаль, особливості адміністративно-територіального устрою визначають спосіб життя людини, а не навпаки - ефективне задоволення потреб життєдіяльності людини формує модель адміністративно-територіального устрою. Крім того, рівень життя громадянина надто залежить від системи адміністративно-територіального устрою держави, оскільки від місця його проживання залежить рівень освіти, якість надання медичних послуг, а відтак - рівень здоров’я, можливість реалізувати себе у тій чи іншій професії тощо.
Для оптимізації адміністративно-територіального устрою, а відтак і системи надання суспільних послуг необхідно прове- ти поведінкові дослідження. У нашій державі такі дослідження пов’язані передусім з девіантною поведінкою громадян (споживачі наркотиків, злочинна діяльність тощо), але основним об’єктом досліджень повинні стати, Швидше за все, звичайні “середньоста- тистичні” громадяни, поведінка яких є стандартною для переважної більшості жителів держави та нічим не відрізняється з точки
Мал. 15.4
зору права. Отже, просторова організація управління територією за своєю суттю орієнтована саме на таких громадян, їх масовість, тому, безперечно, починати реформи адміністративно-територіального устрою потрібно з найдетальнішого дослідження повсякденного життя середньостатистичного громадянина, послуг та потреб, на які він щоденно розраховує. Тому приведення системи адміністративно-територіального устрою держави відповідно до потреб громадянина, а не навпаки, і є головною метою і ціллю реформування територіальної організації влади в Україні.
15.3.