Існуюча схема адміністративно-територіального устрою України являє собою складну та невпорядковану чотириступе- неву ієрархічну структуру.
Проблема пошуку і впровадження ефективної управлінської моделі, яка б гармонійно поєднувалася з територіальним устроєм держави, оптимально враховуючи ресурсний потенціал території, має тривалу історію.
Але особливо актуальною вона є сьогодні, коли ми в результаті історичних обставин змінили радянську модель управління, за якої всі питання місцевого розвитку вирішувалися в центрі, та за майже 18 років так і не змінили соціально- економічні, атим більше - соціально-психологічні установки, що місцевий розвиток - це передусім активна самостійна участь кожного у вирішенні питань місцевого значення.Тож на сьогодні ми маємо складну, 4-ступеневу, а головне - невпорядковану систему адміністративно-територіального устрою.
Невпорядкованість системи адміністративно-територіального устрою проявляється в декількох аспектах. Так, зараз одні й ті ж адміністративно-територіальні одиниці належать до різних рівнів ієрархії. Наприклад, місто районного значення Артемове (Донецька область) має належати до III ступеня адміністративно- територіальної ієрархії, але фактично належить до IV, оскільки
входить до складу міста обласного значення Дзержинськ (II рівень ієрархії). I це - лише один з проявів невпорядкованості системи (мал. 3.1).
Особливої актуальності ця проблема набуває для специфічних міських адміністративно-територіальних утворень, на території яких розташовані кілька інших адміністративно-територіальних одиниць, але які не утворюють єдиної територіальної громади. Це передусім стосується 64-х міст обласного значення, на території яких містяться ще 202-ві інші адміністративно- територіальні одиниці, в яких діють органи місцевого самоврядування (мал. 3.2 і 3.3).
Це так звані “матрьошки” - специфічні адміністративно- територіальні утворення, на території яких розташовані інші адміністративно-територіальні одиниці, але які не складають єдиної територіальної громади.
Наприклад, територія м. Ялти включає в себе 31 населений пункт, з яких - 1 місто районного значення, 21 селище міського типу, 8 селищ та 1 село. Систему місцевого самоврядування цього міського утворення складають: Ялтинська міськрада (місто обласного значення), Алупкинська міськрада (місто районного значення) та 7 селищних рад. Bci ці органи місцевого самоврядування мають відповідно до законодавства майже однакові повноваження і одну територію для їх реалізації. I часто-густо із земельних питань, питань комунального господарства на одній і тій же території, але різними радами, наприклад, Ялтинською та Алупкинською міськрадами, приймаються рішення, що суперечать одне одному. Приклади: місто Олександрія Кіровоградської області включає села; місто ЄнакієвеДонецької області - 14 населених пунктів, у m. ч. селищата 11 сіл.
Усього майже 350 сіл входять до складу міських громад, у m. ч. в Донецькій області - 92 (зокрема, доміськоїгромади Макіївки - 15), в Автономній Республіці Крим - 62 (Алушти - 24, Судака - 14), в Луганській області - 53 села.
Це пояснюється тим, що незалежній Україні дістався у спадок адміністративно-територіальний устрій, що формувався майже 70 років за часів радянської влади та\'функціонування централізованої моделі управління економікою, а ще тим, що недостатньо враховуються соціальні критерії для утворення адміністративно- територіальних одиниць.
Специфічні міські адмінтерутворення, на території яких розташовані кілька інших адмінтеродиниць, що не становлять єдиної територіальної громади
L Система населених пунктів: м. Єнакієве включає в себе 29 населених пунктів, у m. ч. м. Вуглегірськ та м. Юнокомунарськ (районного значення), 8 смт, 11 селищ та 8 сіл.
2. Система місиевого самоврядування: Єнакіївська, Вуглегірська, Юнокомунарська міськради та 4 селищних ради.
Мал. 3.3
1.