4.5. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА В ЙОРДАНІЇ
Доступність зовнішніх фінансових ресурсів дозволила Йорданії досягти деяких результатів. Зовнішні ресурси дозволяли державі відігравати головну роль в економічному розвитку регіону протягом 1960-1980 рр. Саме в цей час держава активно інвестувала у власну інфраструктуру та розвинула реальний сектор економіки. Крім того, держава сформувала субсидійну політику щодо основних товарів і послуг, зокрема хліба, палива, отримання освіти та медичних послуг.
Реальне економічне зростання за період 1983-1988 рр. зменшилося до середньорічного показника - близько 2,2 % ВВП. Враховуючи ці зміни, наприкінці 1988 р. у Йорданії виникло цілий ряд проблем, пов\'язаних з погіршенням стану платіжного балансу, збільшенням без - робіття тощо. Наприклад, дефіцит державного бюджету дорівнював 25 % ВВП, а зовнішній борг становив 190 % ВВП. У результаті уряд не мав ніякого вибору, окрім девальвації місцевої валюти приблизно до 50 %. Потрібно було лібералізувати валютний ринок і впровадити про - граму реструктуризації під контролем Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
У межах цих заходів слід відзначити, що впродовж 1973-1989 рр. ЦБЙ використовував традиційні інструменти грошово-кредитної політики, зокрема облікову ставку та резервні вимоги.
Після економічної кризи 1989 року уряд Йорданії лібералізував відсоткову політику, а ЦБЙ почав реалізацію грошово-кредитної політики, щоб досягти стабілізації інфляції, обмінного курсу, структури процентної ставки відповідно до місцевих і міжнародних економічних умов. ЦБЙ почав застосовувати операції на відкритому ринку, випуск депозитних сертифікатів, резервні вимоги та процентні ставки (облікова ставка, ринок угод РЕПО).
У той час як головні завдання грошово- кредитної політики ЦБЙ стосуються підтримки адекватного рівня лік-відності банків, управління інфляцією, важливо відзначити, що головна мета ЦБЙ полягає у підтримці обмінного курсу щодо долара США (0,70 динара = 1 долар США). Наприклад, щодо співвідношення динара до американського долара ЦБЙ змінював облікову ставку протягом 2005 і 2006рр. відповідно до послідовних збільшень облікової ставки Федеральною резервною системою. У результаті облікова ставка зросла з 3,75 % у 2004 р. до 6,5 і 7,5 % наприкінці 2005 і 2006 рр. відповідно. Після цього ЦБЙ утримував свій обліковий відсоток на рівні 7,5 %, наприкінці 2008 р. облікова ставка нарешті зменшилася до 6,75 %.Правління є ключовим органом управління ЦБЙ. Голова Правління відповідає за виконання політики ЦБЙ та за встановлення відносин між ЦБЙ та іншими установами. Склад правління та терміни повноважень його учасників визначаються законодавством. Правління складається з голови, двох його заступників і п\'яти додаткових учасників. Кабінет міністрів Йорданії призначає голову, заступників голови на п\'ятирічний термін і п\'ять учасників на трирічний термін.
Щодо грошово-кредитної політики слід відзначити, що голова ЦБЙ визначає її основні напрями за умови обов\'язкового звітування перед парламентським комітетом з фінансів, у публічних виступах і доповідях, а також через прес-релізи ЦБЙ та публікації.