Законодавчі вимоги щодо діяльності у сфері захисту рослин

Відповідно до законодавства України захист рослин - це комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, де­рев, чагарників, рослинності закритого Грунту, продукції рос­линного походження через шкідників, хвороби і бур'яни.

Підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни у сфері захисту рослин мають право: 1) отримувати в установленому порядку повну та достовірну інформацію про появу, поширення, розвиток шкідливих організмів та їх шкодо- чинність; 2) брати участь у розробці та обговоренні проектів ці­льових програм захисту рослин, вносити пропозиції з цих питань до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин; З) на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок порушення законодавства про захист рос­лин.

Методи захисту рослин, тобто способи, за допомогою яких здійснюється захист рослин, можуть бути різноманітними: ор­ганізаційно-господарськими, агротехнічними, селекційними, фізичними, біологічними, хімічними та іншими. Найбільш по­ширеним є використання засобів захисту рослин, тобто пре­паратів, які вміщують одну або декілька діючих речовин і ви­користовуються з метою захисту рослини або продукції рос­линництва від шкідливих організмів та знищення небажаних рослин або окремих частин рослин. Використання таких пре­паратів регулюється Законом України «Про пестициди та аг- рохімікати» від 2 березня 1995 року. Відповідно до положень да­ного Закону під пестицидами розуміються токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного по­ходження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вра­жаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріаль­ним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревної, чагарни­кової рослинності, засмічуючих видів риб.

Пестициди і агрохімікати вітчизняного, а також іноземного виробництва, що завозяться для використання на територію України, повинні відповідати таким вимогам: 1) висока біо­логічна ефективність щодо цільового призначення; 2) безпеч­ність для здоров'я людини та навколишнього природного се­редовища за умови дотримання регламентів їх застосування; З) відповідність державним стандартам, санітарним нормам та іншим нормативним документам. Забороняються ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, застосуван­ня та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації. Вимоги щодо проведення державної реєстрації пе­стицидів і агрохімікатів не поширюються на дослідні партії, що використовуються для державних випробувань та наукових до­сліджень; виробництво для експорту та виробництво дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, на­уково-технологічних досліджень та випробувань, а також на аг­рохімікати, зазначені у спеціальному переліку. Обов'язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Укра­їні пестицидів для цих цілей є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Пестициди і агрохімікати, що використовуються в Україні, пакуються і маркуються відповідно до чинного законодавства. Кожна товарна одиниця повинна супроводжуватися рекомен­дацією щодо її застосування із зазначенням культур та об'єктів, для оброблення яких призначено пестициди і агрохімікати, спо­собів, норм і кратності використання, термінів вичікування (для пестицидів), заборони та обмеження на застосування, способів і засобів знешкодження пестицидів та агрохімікатів, а також за­ходів безпеки під час роботи, транспортування і зберігання, лік­відації аварійних ситуацій та їх наслідків, заходів подання пер­шої медичної допомоги у разі отруєння.

Особи, діяльність яких пов'язана з транспортуванням, збе­ріганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Процедура одер­жання такого допуску визначається постановою Кабінету Мі­ністрів України «Про затвердження Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохі- мікатами» від 18 вересня 1995 року.

Продаж населенню пестицидів і агрохімікатів здійснюється у дрібнофасованому вигляді та з обов’язковою наявністю інструк­ції щодо безпечного їх застосування.

Вплив пестицидів та агрохімікатів на ґрунти та інші природ­ні ресурси навіть при дотриманні усіх застережень все ж від­бувається. Крім того частина засобів захисту рослин абсорбу­ється сільськогосподарськими рослинами та потрапляє до про­довольчої продукції. Законодавством цей факт враховується, у зв’язку з чим встановлено, що сільськогосподарська сировина повинна відповідати санітарним вимогам щодо максимальних меж залишків (максимально допустимий рівень залишків) пе­стицидів і агрохімікатів. У спеціальних сировинних зонах, при­значених для вирощування продукції для дитячого і дієтичного харчування, пестициди і агрохімікати застосовуються за спеці­альними технологіями, які забезпечують одержання продукції, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам до дитячого та ді­єтичного харчування. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 2 лютого 2016 року було затверджено Гігієнічні нор­мативи і регламенти безпечного застосування пестицидів і аг­рохімікатів.

Підприємства, установи і організації зобов’язані вести об­лік наявності та використання пестицидів і агрохімікатів та на­давати інформацію органам, що ведуть державний облік. Ви­конання цього обов’язку регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державного об­ліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів» від 2 листопада 1995 року.

Внесення пестицидів та агрохімікатів можливе також за до­помогою повітряного транспорту, обладнаного належним чи­ном. Безпечність такого роду робіт регулюється Державними са­нітарними правилами авіаційного застосування пестицидів і аг­рохімікатів у народному господарстві України, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 1996 року, а також Правилами організації та виконання авіацій­них робіт у сільському та лісовому господарстві, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 22 груд­ня 2006 року.

13.7.