Управління і контроль у сфері використання й охорони рослинного світу

Управління у сфері і охорони й використання рослинного світу являє собою діяльність центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських об’єднань, спрямовану на забезпечення раціонального використання природних ресурсів, їхньої охорону, дотримання вимог екологічного законодавства, запобігання екологічним правопорушенням^[120].

Державне управління здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органі місцевого самоврядування, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Спеціально уповноваженим органом управління з питань екології та природних ресурсів є Мінприроди України та його органи на місцях. До інших центральних органів виконавчої влади належать Мінагропромполітики України, МОЗ України, Держвод- госп України, Держкомзем України.

Згідно з Постановою КМ України від 02.11.06 року № 1524 (Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища) основними завданнями Мінприроди в сфері охорони та використання рослинного світу є: забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (лісів і рослинного світу), поводження з небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; раціонального використання, відтворення та охорони рослинних світу; ведення державного обліку і кадастру, моніторингу рослинного світу; здійснює державний контроль за дотриманням законодавства з питань використання охорони природних рослинних ресурсів.

Мінагропромполітики України у сфері охорони та використання рослинного світу організовує роботу, спрямовану на забезпечення дотримання вимог законодавства в процесі експлуатації природних рослинних ресурсів, збереження рідкісних і тих, що зникають видів рослин, здійснює контроль за забезпеченням екологічної безпеки в процесі використання регуляторів росту рослин, сприяє проведенню на підприємствах усіх форм власності державної політики з питань охорони рослин, здійснює фітосані- тарний контроль тощо.

Держкомлісгосп України, здійснюючи свої функції у сфері лісового господарства, виконує важливу функцію в охороні й раціональному використанні всього рослинного світу.

З конкретних управлінських функцій у сфері охорони та використання рослинного світу вирізняються контрольна, з ведення державного обліку, кадастру і моніторингу рослинного світу.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про рослинний світ» державний контроль у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища і його органами на місцях, місцевими державними адміністраціями, іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади відповідно до законодавства України.

Громадський контроль у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу здійснюється громадськими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища.

Повноваження громадських інспекторів, що здійснюють контроль за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу, визначаються згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Відповідно до ст. 38 цього Закону державний облік і кадастр рослинного світу ведуть з метою обліку кількісних, якісних та інших характеристик природних рослинних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їх використання, а також для здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в рослинному світі та для забезпечення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також власників і користувачів (у тому числі орендарів) земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти рослинного світу, відомостями про стан рослинного світу.

Державний облік і кадастр рослинного світу містять систему відомостей і документів про розподіл об’ єктів рослинного світу між власниками і користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, кількісні та якісні характеристики народногосподарської і наукової цінності рослинних ресурсів, поділ природних рослинних угруповань на категорії, економічну оцінку технічних, кормових, лікарських, харчових та інших властивостей природних рослинних ресурсів, інші дані про рослинні природні ресурси, необхідні для забезпечення невиснажливого використання, відтворення й ефективної охорони їх.

Державний облік і кадастр рослинного світу охоплює всю територію України, включно з її внутрішніми морськими вод і територіальним морем, континентальним шельфом та винятковою (морською) економічною зоною, і ведеться з метою визначення кількісних, якісних та інших характеристик природних рослинних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їх використання.

Ведення державного обліку і кадастру рослинного світу є складовою формування єдиної системи відомостей і документів про наявність об’єктів рослинного світу, їхні кількісні та якісні характеристики й економічну оцінку в межах земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні (у тому числі в оренді), поділ природних рослинних угруповань на категорії, інші дані про природні рослинні ресурси, необхідні для забезпечення невиснажливого використання, відтворення та ефективної охорони їх.

Державний облік і кадастр рослинного світу ведеться за методиками, що затверджуються Мінприроди, шляхом виконання облікових і кадастрових робіт із використанням даних власників або користувачів (у тому числі орендарів) земельних ділянок стосовно наявності у них природних рослинних ресурсів, а також даних, що містяться у матеріалах лісо- і землевпорядкування, державного земельного, лісового та водного кадастрів, статистичної звітності про стан рослинного світу.

Ведення державного обліку і кадастру рослинного світу передбачає: визначення конкретних територій (акваторій), де виконуються облікові і кадастрові роботи, опрацювання матеріалів, що містять інформацію про флору, гриби, природні рослинні угруповання та природні рослинні ресурси на цих територіях; облік об’єктів рослинного світу, визначення їх основних характеристик безпосередньо в навколишньому природному середовищі; оброблення матеріалів обліку об’ єктів рослинного світу зі складенням зведеної відомості у розрізі Автономної Республіки Крим областей та районів.

Організація ведення державного обліку і кадастру рослинного світу, координація діяльності, пов’язаної з виконанням цих робіт, зберіганням кадастрової інформації та її публікацією, здійснюється Мінприроди, його територіальними органами в областях, містах. Києві та Севастополі, Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища.

Контроль за дотриманням порядку ведення державного обліку і кадастру рослинного світу здійснює Мінприроди.

Моніторинг рослинного світу є складовою моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 672 затверджено Положення про Державну службу з охорони прав на сорти рослин.

Державна служба з охорони прав на сорти рослин (Держсорт- служба) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінагрополітики і йому підпорядковується.

Основними завданнями Держсортслужби є:

участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин; здійснення державного контролю за набуттям прав на сорти рослин та їх реєстрацією і реалізацією, проведенням експертизи сортів рослин в Україні на наявність генетично модифікованих організмів, у тому числі під час сертифікації сортів рослин, що ввозяться або вивозяться; забезпечення державного контролю та нагляду за збереженістю сортів рослин, реєстрацією ліцензійних договорів на їх використання та виплатою авторської винагороди; проведення державної науково-технічної експертизи сортів рослин як об’єктів інтелектуальної власності; організація та здійснення державного випробування сортів рослин з метою визначення придатності для поширення їх в Україні; здійснення контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами законодавства з питань охорони прав на сорти рослин.

Держсортслужба відповідно до покладених на неї завдань:

1) розробляє проекти нормативно-правових актів щодо оформлення та подання заявок на сорти рослин і вносить їх на затвердження Мінагрополітики;

2) ухвалює в установленому порядку нормативно-правові акти в межах своїх повноважень;

3) організовує приймання заявок на сорти рослин, проведення їх експертизи, ухвалює рішення щодо них;

4) визначає уповноважені заклади експертизи, проводить реєстрацію їх та доручає їм проведення експертизи заявок;

5) видає охоронні документи на сорти рослин.

Відповідно до Наказу Мінагропромполітики «Про затвердження Положення про Державну службу з карантину рослин України» від 11.12.2003 року № 439 затверджено Положення про Державну службу з карантину рослин України, яка здійснює державне управління у сфері карантину рослин.

Основними завданнями Державної служби з карантину рослин України є: охорона території України від занесення або самостійного проникнення з-за кордону або з карантинної зони карантинних організмів; своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація карантинних організмів; запобігання проникненню карантинних організмів з карантинної зони в регіони України, де вони відсутні; здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації і використанні підкарантинних матеріалів та об’ єктів.

Головна державна інспекція з карантину рослин України відповідно до покладених на неї завдань: здійснює керівництво роботою ЦНДКЛ та ЦФЗ, органів Державної служби з карантину рослин України; визначає відповідно до закону порядок ввезення, вивезення і використання насіння, рослин і продукції рослинного походження з-за кордону, їх перевезення на території України та за її межі за погодженням із карантинними службами тих країн, з якими Україна має договори, на підставі конвенції або угоди між державами про співпрацю; вивчає видовий склад, біологію та екологію карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур’янів, відсутніх на території країни, розробляє прогноз можливої акліматизації їх в Україні з метою запобігання завезенню, де вони можуть призвести до збитків; розробляє проекти нормативно-правових актів у царині карантину рослин; здійснює ведення обліку і видання інформації щодо поширення карантинних організмів; проводить фітосанітарну експертизу підкарантинних матеріалів та об’єктів; видає карантинний дозвіл на імпорт (транзит) підкарантинних матеріалів; вносить подання до Кабінету Міністрів України про запровадження (скасування) карантинного режиму; вносить пропозиції щодо проведення науково-дослідних робіт з карантину рослин до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики, Української академії аграрних наук та інших науково-дослідних установ; вносить пропозиції до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики щодо ввезення в Україну продовольчого зерна, окремих плодів свіжих фруктів, овочів тощо.

Контрольні запитання ^[121]

11.1.