Держане управління і контроль у сфері використання та охорони водних ресурсі

Державне управління у царині використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом на основі державних, цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Державне управління у сфері використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві Ради та їхні виконавчі комітети, спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони та використання вод є Мінприроди України і Держ- водгосп України.

До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:

1) реалізація державної політики у царині використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів; 2) розпорядження водними об’єктами загальнодержавного значення; 3) здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; 4) визначення пріоритетів водокористування; 5) забезпечення розроблення державних, цільових, міждержавних та регіональних програм використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів, затвердження регіональних програм; 6) визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади у царині використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів, координація їх діяльності; 7) встановлення порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, а також розроблення та затвердження нормативів скидання забруднюючих речовин у водні об’ єкти.

Відповідно до ст. 15 ВК, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у царині управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів (Мінприроди України) належить: 1) здійснення комплексного управління в галузі охорони водних ресурсів, проведення єдиної науково-технічної політики з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій у цій галузі; 2) здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; 3) розроблення та участь у реалізації державних, цільових, міждержавних і регіональних програм використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів; 4) організація та здійснення державного моніторингу вод; 5) розроблення і затвердження нормативів і правил, участь у розроблення стандартів щодо регулювання використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у межах своєї компетенції; 6) здійснення державної екологічної експертизи;

7) видача дозволів на спеціальне водокористування в разі використання води з водних об’єктів загальнодержавного значення;

8) прийняття у встановленому порядку рішень щодо обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними вимог водного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ВК, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства у сфері управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів (Держ- водгосп України) належить:

1) державне управління в галузі водного господарства, здійснення єдиної технічної політики, впровадження у водне господарство досягнень науки, техніки, нових технологій і передового досвіду; 2) розроблення і встановлення режимів роботи водосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів, затвердження правил їх експлуатації; 3) розроблення та участь у реалізації державних, цільових, міждержавних і регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; 4) забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах та здійснення міжбасейнового перерозподілу їх; 5) здійснення радіологічного і гідрохімічного моніторингу водних об’ єктів комплексного призначення, водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання; 6) проектування, будівництво й експлуатація водогосподарських систем та об’ єктів комплексного призначення; 7) здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними; 8) ведення державного обліку водокористування та державного водного кадастру; 9) погодження дозволів на спеціальне водокористування.

Державне управління у сфері використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом (ст. 13 ВК) та визначено Концепцією розвитку водного господарства України, схваленою Постановою Верховної Ради України від 14.01.2000 року.

Відповідно до положень Концепції басейнове управління ґрунтується на таких принципах: пріоритетність екологічної безпеки природокористування, узгодженість і збалансованість екологічної політики суб’єктів водокористування і водогосподарської діяльності; економічна цілісність басейнового водогосподарського комплексу; самодостатність і самоокупність водогосподарської і водоохоронної діяльності; забезпечення взаємодії територіальних і галузевих суб’єктів управління водним господарством на основі програмно-цільового методу.

Впровадження басейнового управління має здійснюватися шляхом розроблення і запровадження регламентаційних документ- тів (положень, настанов, стандартів) і згідно з ними — шляхом поступової реструктуризації функцій регіональних суб’єктів управління у сфері використання, охорони і відтворення водних ресурсів, відпрацювання методології управління на основі проведення басейнових експериментів і пілотних проектів. До басейнового управління залучається система органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, а також інших суб’єктів господарської діяльності у сфері охорони, споживання та відновлення водних ресурсів.

Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

розробляються з метою здійснення цілеспрямованої й ефективної діяльності щодо задоволення потреб населення і галузей економіки у воді, збереження, раціонального використання і охорони вод, запобігання їх шкідливій дії.

Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розробляють на підставі даних державного обліку вод, водного кадастру, схем використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів тощо.

Розроблення та реалізація цих програм здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, позабюджетних фондів, добровільних внесків організацій і громадян, інших коштів.

Державний моніторинг вод (ст. 21 ВК) здійснюється з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження й аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій; для прийняття управлінських рішень у сфері використання й хорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється державний моніторинг вод.

Державний моніторинг вод є складовою державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України і здійснюється в порядку, що визначається ВК та Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 року.

Державний облік вод та державний водний кадастр

Завданням державного обліку вод є встановлення відомостей про кількість і якість вод, а також даних про водокористування, на основі яких здійснюється розподіл води між водокористувачами та розробляються заходи щодо раціонального використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів. Державний облік водокористування здійснюється з метою систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також наявних систем очищення стічних вод та їх ефективність тощо.

Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування до державних органів водного господарства за встановленою формою.

Державний облік поверхневих вод здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорології шляхом проведення постійних гідрометричних, гідрохімічних спостережень за кількісними та якісними характеристиками поверхневих вод згідно з програмою, що затверджується цим органом за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства.

Державний облік підземних вод здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр шляхом спостережень за кількісними та якісними характеристиками підземних вод за програмою, що затверджується цим Комітетом за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів. Державний водний кадастр ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорології в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Нормування водокористування

Відповідно до ст. 35 ВК у сфері використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів встановлено такі нормативи:

1) нормативи екологічної безпеки водокористування;

2) екологічний норматив якості води водних об’єктів;

3) нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;

4) галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об’ єкти;

5) технологічні нормативи використання води.

1. Нормативи екологічної безпеки водокористування. Для оцінки можливостей використання води з водних об’ єктів для потреб населення та галузей економіки встановлюються нормативи, які забезпечують безпечні умови водокористування, а саме: гранично допустимі концентрації речовин у водних об’ єктах, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько- побутових та інших потреб населення; гранично допустимі концентрації речовин у водних об’ єктах, вода яких використовується для потреб рибного господарства; допустимі концентрації радіоактивних речовин у водних об’ єктах, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення.

Нормативи екологічної безпеки водокористування розробляються і затверджуються: спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я та Національною комісією з радіаційного захисту населення України — для водних об’єктів, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства — для водних об’ єктів, вода яких використовується для потреб рибного господарства.

2. Екологічний норматив якості води водних об’єктів. Для оцінювання екологічного благополуччя водних об’ єктів та визна- чення комплексу водоохоронних заходів встановлюється екологічний норматив якості води, який містить науково обґрунтовані значення концентрацій забруднюючих речовин та показники якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні). При цьому рівень забрудненості водних об’єктів визначається відповідними категоріями якості води.

Екологічний норматив та категорії якості води водних об’єктів розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

3. Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об’єктів. Порядок розроблення та затвердження нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. Галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об’ єкти, та тих, що подаються на очисні споруди. Для оцінювання екологічної безпеки виробництва встановлюються галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об’єкти, та тих, що подаються на очисні споруди, тобто нормативи гранично допустимих концентрацій речовин у стічних водах, що утворюються в процесі виробництва одного виду продукції при використанні однієї сировини.

Галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об’ єкти, та тих, що подаються на очисні споруди, розробляються й затверджуються відповідними міністерствами і відомствами за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

5. Технологічні нормативи використання води. Для оцінювання та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води, а саме: поточні технологічні нормативи використання води — для наявного рівня технологій; перспективні технологічні нормативи використання води — з урахуванням досягнень на рівні передових світових технологій. Технологічні нормативи використання води розробляються й затверджуються відповідними міністерствами і відомствами за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.