<<
>>

Державне управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу

Відповідно до ст. 11 Закону «Про тваринний світ» державне управління та регулювання у сфері охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів Украї- ни, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та їхні територіальні органи, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їхніх повноважень.

Органам місцевого самоврядування законами можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері охорони, використання і відтворення тваринного світу. Загальна компетенція їх закріплена у розділі П Закону України «Про тваринний світ». Функції управління у сфері охорони і використання об’єктів тваринного світу розосереджені за кількома міністерствами, державними комітетами та іншими центральними виконавчими органами. Зокрема, окремі функції у цій сфері покладено на Мінприроди, Держкомлісгосп, Держкомрибгосп України.

До основних функцій державного управління у сфері раціонального використання й охорони об’ єктів тваринного світу можна віднести:

1) Державний облік тварин та облік обсягів їх добування та державний кадастр тваринного світу. Відповідно до ст. 56 Закону «Про тваринний світ» для забезпечення охорони й організації раціонального використання тваринного світу ведуть державний облік тварин, облік обсягів їх добування, а також державний кадастр тваринного світу, який містить систематизовану сукупність відомостей про географічне поширення видів (груп видів) тварин, їх чисельність і стан, характеристики середовища їхню існування і сучасного господарського використання та інші необхідні дані.

Порядок ведення обліку тварин та обсягу їх добування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики, зацікавленими органами виконавчої влади та відповідними науковими установами. Постановою КМ України від 15.11.1994 року № 772 затверджено Положення «Про порядок ведення державного кадастру тваринного світу».

Державний кадастр тваринного світу — систематизована сукупність відомостей про географічне поширення видів (груп видів) тварин, їхню чисельність і стан, характеристики середовища їхнього перебування і сучасного господарського використання, а також інших даних, необхідних для забезпечення охорони і раціонального використання тваринного світу.

Відповідно до п.п. 2—5 Положення про державний кадастр тваринного світу ведеться на всій території України, її континентальному шельфі та у винятковій (морській) економічній зоні. Ведення кадастрових робіт на територіях, що не перебувають під її юрисдикцією, Україна здійснює відповідно до укладених міжнародних договорів.

Державний кадастр тваринного світу ведеться за окремими видами (групами видів) тварин із застосуванням єдиних, установлених для кожної конкретної групи методології й уніфікованих форм звітної кадастрової документації. Ведення Державного кадастру тваринного світу передбачає виконання таких кадастрових робіт: визначення конкретних територій (акваторій), де будуть проводитися кадастрові роботи; проведення експедиційних робіт (спостереження і вивчення чисельності, стану та інших характеристик тваринного світу безпосередньо в природному середовищі); аналіз даних, отриманих під час проведення експедиційних робіт, а також даних, що містяться в матеріалах державного лісовпорядкування, впорядкування мисливських угідь, державному лісовому, водному та земельному кадастрах, державній та відомчій статистичній звітності, про стан тваринного світу, чисельність і обсяги господарського використання диких тварин; оброблення, аналіз і узагальнення отриманої інформації, її підготовка до розгляду в Мінприроди і видання Державного кадастру тваринного світу.

Організація ведення Державного кадастру тваринного світу, координація діяльності, пов’язаної з виконанням кадастрових робіт, а також державний контроль за якістю та достеменністю даних, що включаються до кадастру, здійснюються Мінприроди та його органами на місцях.

2) Моніторинг тваринного світу. Відповідно до ст. 55 Закону моніторинг тваринного світу є складовою моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Порядок його здійснення регулюється в загальному порядку на основі Положення про Державну систему моніторингу довкілля, затвердженою Постановою КМ від 30.03.1998 року.

3) Розподіл та перерозподіл об’єктів тваринного світу. Правовими формами розподілу та перерозподілу об’єктів тваринного світу є: передання або придбання об’єктів тваринного світу у власність; надання спеціальних дозволів на спеціальне використання тваринного світу; надання або вилучення мисливських угідь у користування.

4) Лімітування у царині використання об’єктів тваринного світу. Ліміти використання об’єктів тваринного світу є системою екологічних обмежень і являють собою доведені до суб’єктів обсяги гранично допустимого використання в межах певних термінів диких тварин і водних живих об’ єктів та встановлення з метою запобігання їх виснаженню, порушенню рівноваги в навколишньому природному середовищі. Механізм встановлення лімітів використання об’єктів тваринного світу регулюється Положенням про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженим Постановою КМ від 10.08.1992 року.

5) Відповідно до ст. 57 Закону «Про тваринний світ» Держав

ний контроль у сфері охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, радами та їхніми

виконавчими органами, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, мисливського господарства та полювання і рибного господарства та їхніми територіальними органами, іншими державними органами відповідно до закону.

Основні функцій контролю реалізуються органами Державної екологічної інспекції, яка відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого Постановою КМ № 1520 від 17.11.2001 року (остаточна редакція від 20.12.2006 року), організовує та здійснює державний контроль за: а) дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) дотриманням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки. Спеціальним органом державного контролю є Державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, яка діє відповідно до Положення, затвердженого Наказом Мінагропромполітики України від 12.05.2005 року.

Контрольні запитання

1. Назвіть об’єкти тваринного світу.

2. Назвіть види використання об’єктів тваринного світу.

3. Які органи здійснюють управління у сфері використання, відтворення та охорони тваринного світу?

4. Дайте визначення поняття «мисливство».

<< | >>
Источник: Мачуська І.Б.. Екологічне право : Навч. посіб. / І. Б. Мачуська. — К. : КНЕУ,2009. — 301, [31] с.. 2009

Еще по теме Державне управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу:

  1. Управління і контроль у сфері використання й охорони рослинного світу
  2. Державне управління і контроль у галузі вивчення, використання та охоронинадр
  3. Поняття державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища
  4. Державне управління і контроль у сфері використання й охорони лісів
  5. Тваринний світ як об’єкт правової охорони та використання
  6. Стаття 165. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів
  7. Правове регулювання використання й охорони рослинного світу
  8. Держане управління і контроль у сфері використання та охорони водних ресурсі
  9. Стаття 188. Державний контроль за використанням та охороною земель
  10. ЗАКОН УКРАЇНИ Про державний контроль за використанням та охороною земель (Відомості Верховної Ради (ВИР), 2003, N 39, сг. 350)
  11. Міжнародні аспекти екологічної безпеки і міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
  12. 2. Планування використання і охорони земельних ресурсів
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -