Місце поліції серед суб'єктів роботи з дітьми, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ

Роботу з дітьми, які перебувають у складних життєвих обстави­нах, що, зокрема, знаходить свій прояв у їх виявленні, можуть здійс­нювати майже всі структурні підрозділи Національної поліції України.

- планування і реалізація профілактичних заходів у дитячому се­редовищі щодо попередження негативних явищ серед дітей;

- контроль за дотриманням суб’єктами підприємницької діяль­ності вимог законодавства щодо заборони продажу неповнолітнім особам алкогольних, слабоалкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також щодо дотримання обмежень перебування дітей у нічний час у закладах, в яких провадиться діяльність у сфері розваг, та закладах громадського харчування;

- вжиття заходів для запобігання і припинення стосовно дитини будь-яких протиправних діянь;

- унесення до підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності обов’язкових для розгляду подань про необхідність усунення причин та умов, що призводять до вчинення дітьми адмі­ністративних і кримінальних правопорушень;

- проведення ознайомлювальних, попереджувальних і виховних бесід з дітьми та їх батьками, законними представниками, членами сім’ї з метою усунення причин і умов, які сприяли вчиненню адмініс­тративного чи кримінального правопорушення дитиною;

- відвідування дітей, які опинилися у складних життєвих обста­винах, за місцем їх проживання разом із службою у справах дітей для з’ясування умов проживання;

- участь у профілактичних заходах щодо запобігання дитячій без­доглядності та правопорушенням серед дітей;

- залучення дітей до участі в просвітницько-профілактичних чи корекційних програмах;

- інформування відповідних місцевих органів державної влади щодо батьків, інших законних представників, які не виконують обо­в’язки щодо виховання дітей, жорстоко з ними поводяться чи вчиня­ють стосовно дітей домашнє насильство;

- ініціювання перед службами у справах дітей, відділами охорони здоров’я місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого са­моврядування питання про направлення дитини до відповідного за­кладу для надання необхідної медичної, психологічної допомоги;

- вжиття заходів індивідуальної профілактики з дітьми, схиль­ними до вчинення правопорушень^[153].

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січня 1995 р. поліція визначена як одна зі служб у справах дітей, що здійснює соціальний захист дітей і профілактику серед них правопорушень у межах визна­ченої законодавством компетенції. Зокрема, згідно з приписами ст. 5 вищенаведеного нормативно-правового акта, уповноважені органи поліції зобов’язані:

- проводити роботу щодо запобігання правопорушенням дітей;

- виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопору­шення, вчинені дітьми, вживати з цією метою оперативно-розшуко- вих і профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;

- розглядати у межах своєї компетенції заяви і повідомлення про правопорушення, вчинені дітьми;

- виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню правопо­рушень дітьми, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усу­нення; брати участь у правовому вихованні дітей;

- розшукувати дітей, що зникли, дітей, які залишили сім’ї, на­вчально-виховні заклади (бродяжать) та спеціальні установи для дітей;

- виявляти дорослих осіб, які втягують дітей у злочинну діяль­ність, проституцію, пияцтво, наркоманію та жебрацтво;

- виявляти осіб, які займаються виготовленням та розповсю­дженням порнографічної продукції, видань, що пропагують насиль­ство, жорстокість, сексуальну розпусту;

- виявляти батьків або осіб, що їх замінюють, які ухиляються від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо ство­рення належних умов для життя, навчання та виховання дітей;

- вести облік правопорушників, що не досягли 18 років, у тому чи­слі звільнених зі спеціальних виховних установ, з метою проведення профілактичної роботи, інформувати відповідні служби у справах ді­тей стосовно цих дітей;

- повертати до місця постійного проживання, навчання або на­правляти до спеціальних установ для дітей у термін не більше во­сьми годин з моменту виявлення дітей, яких було підкинуто, або які заблукали, або залишили сім’ю чи навчально-виховні заклади;

- викликати дітей, їх батьків (усиновителів) або опікунів (піклу­вальників), а також інших осіб у справах та інших матеріалах про пра­вопорушення і у разі ухилення без поважних причин від явки за ви­кликом - піддавати їх приводу;

- відвідувати правопорушників, що не досягли 18 років, за місцем їх проживання, навчання, роботи, проводити бесіди з ними, їх бать­ками (усиновителями) або опікунами (піклувальниками);

- отримувати від підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності відомості, необхідні у зв’язку з матеріалами про правопорушення, що перебувають у її провадженні;

- затримувати і тримати у спеціально відведених для цього при­міщеннях дітей, які залишилися без опіки та піклування, - на період до передачі їх законним представникам або до влаштування в уста­новленому порядку, але не більше восьми годин;

- затримувати і тримати у спеціально відведених для цього при­міщеннях дітей віком від 11 років, які підозрюються у вчиненні сус­пільно небезпечних діянь, за які Кримінальним кодексом України пе­редбачено покарання у виді позбавлення волі до п’яти років або більш м’яке покарання, і які не досягли віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, - до передачі їх під нагляд батьків, осіб, які їх замінюють, або адміністрації навчального чи іншого дитячого закладу, в якому постійно проживає ця дитина, але не більше восьми годин;

- затримувати і тримати у спеціально відведених для цього при­міщеннях дітей віком від 11 років, які підозрюються у вчиненні суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки діянь, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді поз­бавлення волі понад п'ять років, і які не досягли віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, - до доста- влення їх до суду для вирішення питання про поміщення їх у прий- мальники-розподільники для дітей, але не більше дванадцяти годин з моменту їх затримання;

- здійснювати згідно з чинним законодавством гласні та негласні оперативно-розшукові заходи з метою розкриття кримінальних пра­вопорушень, вчинених дітьми або за їх участю;

- виявляти, вести облік осіб, які втягують дітей в антигромадську діяльність;

- проводити обшуки, вилучення та інші слідчі дії відповідно до кримінального процесуального законодавства;

- проводити за наявності законних підстав огляд дітей, речей, які є при них, транспортних засобів;

- вилучати документи і предмети, що можуть бути речовими до­казами правопорушення або використані на шкоду здоров'ю дітей;

- складати протоколи про адміністративні правопорушення ді­тей, а також їх батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), які не виконують обов'язків щодо виховання і навчання дітей, інфо­рмувати відповідні служби у справах дітей;

- вносити підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності обов'язкові для розгляду подання про необхід­ність усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопору­шень дітьми;

- доставляти в органи Національної поліції на строк до восьми го­дин дітей, які вчинили адміністративне правопорушення, але не до- сягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, для встановлення особи, обставин вчинення правопорушення та пере­дачі їх батькам чи особам, які їх замінюють, або у притулки для дітей служб у справах дітей;

- після встановлення особи дитини невідкладно сповіщати бать­ків або осіб, які їх замінюють, про адміністративне затримання ди­тини, а в разі вчинення кримінального правопорушення також інфо­рмувати органи прокуратури;

- повідомляти органи опіки та піклування за місцем перебування дитини про відомий факт залишення її без опіки (піклування) батьків;

- інформувати відповідні служби у справах дітей про дітей, які за­тримані чи яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень;

- здійснювати відповідно до законодавства заходи соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк;

- вести облік правопорушників, що не досягли 18 років, які пот­ребують медичної допомоги, у тому числі звільнених із спеціальних виховних установ, з метою проведення профілактичної роботи, інфо­рмувати відповідні служби у справах дітей стосовно цих дітей^[154].

Окрім вищенаведеного, уповноважені підрозділи Національної поліції України в межах здійснення роботи з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, взаємодіють з іншими суб’єктами такої діяльності.

При цьому служба у справах дітей у разі надходження повідом­лення про виявлення дитини:

- яка постраждала від торгівлі людьми, - невідкладно повідомляє про неї органу Національної поліції, а також структурному підроз­ділу місцевої держадміністрації, відповідальному за проведення про­цедури щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від тор­гівлі людьми, для проведення відповідних заходів згідно із законо­давством;

- яка постраждала від домашнього або сексуального насильства, - невідкладно повідомляє про неї органу Національної поліції, а також структурному підрозділу райдержадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобі­гання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, для проведення відповідних заходів згідно із законодавством;

- яка постраждала від жорстокого поводження, не пов’язаного з домашнім насильством, - невідкладно повідомляє про таку дитину органу Національної поліції^[155].

Також законодавством передбачено особливості допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, органами Націо­нальної поліції, які полягають у:

- проникненні до житла чи іншого володіння особи без її згоди або вмотивованого рішення суду у невідкладних випадках, пов’яза­них з виникненням безпосередньої загрози життю або здоров’ю ди­тини, або за наявності підстав вважати, що така загроза існує;

- внесенні за наявності ознак кримінального правопорушення ві­дповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та подальшому здійсненні досудового розслідування відповідно до норм кримінального процесуального законодавства у межах повно­важень;

- організації взяття на профілактичний облік дітей, які вчиняють жорстоке поводження (у тому числі дітей-кривдників, булерів), про­веденні з ними профілактичної роботи в органах Національної полі­ції, що здійснюються відповідно до порядку, визначеного МВС^[156].