Поняття дітей, які перебувають у складних життєвих ОБСТАВИНАХ
У ст. 51 Конституції України від 28 червня 1996 року встановлено, що дитинство охороняється державою. При цьому утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.
Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей[145]. Дані конституційні норми слід розглядати як одні з найголовніших гарантій охорони, захисту й забезпечення прав, свобод та інтересів усіх категорій дітей. Проте по відношенню до окремої з таких категорій наведені конституційні гарантії набувають особливого значення. У даному випадку мова йде про дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.Категорія «дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах» отримала своє законодавче визначення в ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, відповідно до приписів якої під даною категорією розуміється дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров'я та розвиток у зв'язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті із законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психотропних речовин та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов'язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини[146].
Як свідчить аналіз указаної законодавчої категорії, фактично в її змісті наведено перелік обставин, наявність яких свідчить про можливість віднесення дитини до такої, яка перебуває в складних життєвих обставинах. При цьому таких обставин може бути відразу декілька, а наявність однієї з них може провокувати виникнення іншої. Так, наприклад, домашнє насильство над дитиною може призвести до вживання нею психотропних речовин і, як наслідок, потрапляння в залежність від них і виникнення конфліктів із законом. Більше того, слід зважати на те, що одна й та ж дитина може одночасно піддаватися насильству як із боку батьків, так і з боку однолітків. Як виявилося, такий високий ступінь прояву фізичного насильства зумовлений багатьма чинниками, серед яких низька педагогічна культура батьків, іноді відсутність у них елементарних моральних якостей, загальної культури поведінки; або наслідування авторитарного стилю від власних батьків. Досить часто, перебуваючи під дією алкоголю чи наркотичних речовин, батьки погано контролюють себе і завдають дитині фізичних покарань або чинять психологічний тиск, що негативно впливає на її загальний стан та розвиток[147].
8.2.