§ 7. Звільнення на підставі хвороби

Однією з підстав звільнення від відбування покарання законода­вець називає хворобу засудженого.

Якщо засуджений захворів хворобою, яка фактично перешкоджає здійсненню на нього виправного впливу, то такий засуджений під­лягає звільненню.

Підставою для порушення питання про можливість звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою є факт захворю­вання засудженого на психічну або іншу тяжку хворобу, яка пере­шкоджає відбуванню покарання. Головною ознакою є те, що хвороба перешкоджає засудженому відбувати покарання. Мається на увазі, що стан захворювання таким чином змінює свідомість та поведінку за­судженого, що він або перестає сприймати покарання як таке, або фактично втрачає свої антисуспільні риси.

Як видно зі змісту закону, існує два види звільнення засуджених від відбування покарання через хворобу: звільнення у зв'язку із за­хворюванням психічною хворобою; звільнення у зв'язку із захворю­ванням іншою тяжкою хворобою.

Але з точки зору кримінально-виконавчого права ця підстава звільнення лише тоді дійсно стає підставою, коли є відповідна по­станова суду.

Для визначення того, чи є хвороба, якою хворіє засуджений, такою, що перешкоджає відбуванню покарання, Департамент разом з Мініс­терством охорони здоров'я України спільним наказом № 3/6 від 18 січня 2000 р. затвердили перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. Але констатування у засудженого захворюван­ня, яке включено до вказаного переліку, ще не означає безумовного звільнення такого засудженого від відбування покарання. Це питання вирішує суд.

Обстеження хворих засуджених, діагностіка та рекомендації що­до стану здоров'я засудженого і можливості його звільнення від від­бування покарання здійснюють спеціальною лікарською комісією, яка утворюється при лікарнях для засуджених.

З урахуванням висновків комісії начальник установи (органу) ви­конання покарань готує та надсилає до суду подання про звільнення від відбування покарання. Разом з поданням до суду надсилаються висновок лікарської комісії й особова справа засудженого. У поданні також вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.

Подальший розгляд цього подання здійснює суд. При вирішенні питання про звільнення від відбування покарання за хворобою суд враховує тяжкість учиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Якщо особу, засуджену до громадських робіт або обмеження волі, було визнано інвалідом першої або другої групи, орган чи установа виконання покарань вносить подання до суду про його дострокове звільнення від відбування покарання. Разом з поданням до суду над­силається висновок лікарсько-трудової експертної комісії. Якщо на психічну чи іншу тяжку хворобу захворів засуджений до виправних робіт або штрафу, суддя у всіх випадках виносить постанову про звільнення його від дальшого відбування покарання.

Після винесення судом постанови про звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою відповідні документи надсила­ються до установи (органу) виконання покарань. Адміністрація уста- 300

нови (органу) проводить звільнення засудженого в день надходження документів або, якщо документи надійшли після закінчення робочо­го дня, в наступний за цим день.