Стаття 399. Призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру

1. У разі якщо митний орган на підставі даних митного реєстру об'єктів права ін­телектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки по­рушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, то їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу.

2. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більше ніж на 10 робочих днів приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов'язки.

3. У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів мит­ний орган засобами факсимільного та/або електронного зв'язку повідомляє правовлас­ника про факт пред'явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові на­йменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призу­пинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.

4. У разі призупинення митного оформлення швидкопсувних товарів строк призу­пинення складає три робочі дні і не може бути продовжений.

5. Використання правовласником інформації, що отримана ним від митного ор­гану, можливо тільки для цілей, пов'язаних із призупиненням митного оформлення товарів.

6. Датою отримання повідомлення правовласником вважається день, коли мит­ним органом таке повідомлення надіслано засобами факсимільного та/або електро­нного зв'язку.

7. У разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово не поінфор­мує митний орган, що призупинив митне оформлення таких товарів, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або не звернеться до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то за відсутності ознак порушення мит­них правил товари, митне оформлення яких було призупинено, підлягають митному оформленню в установленому порядку.

8. У разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує митний орган про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелекту­альної власності або звернеться до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призу­пинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено митним орга­ном, але не більше, ніж на 10 робочих днів.

9. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, правовлас­ник подасть митному органу, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної влас­ності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноважени­ми державними органами, митний орган продовжує призупинення митного оформ­лення товарів на строк, встановлений цими органами.

10. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до митного органу, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про при­зупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок право- власника.

11. У разі призупинення митним органом митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, за відсутності вагомих причин вважати такі товари контрафактними правовласник протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, може звернутися до митного органу з письмовою заявою про надання згоди на поновлення митного оформлення таких товарів.

12. Правовласник та/або декларант можуть з дозволу митного органу брати проби (зразки) товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлен- ня, і передавати їх на експертизу. Один примірник висновку, отриманого за результа­тами експертизи, подається митному органу.

13. Зразки товарів разом з примірником висновку їх експертизи мають бути по­вернені митному органу до закінчення строків, зазначених у частині другій цієї статті. Правовласник несе виключну відповідальність за проведення такої експертизи.

14. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, порушен­ня прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим орга­ном, то в установленому цим Кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення ви­лучаються.

15. У разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій статті, від­шкодування митним органам витрат, пов'язаних із зберіганням цих товарів, здійсню­ється за рахунок правовласника.

Найпоширенішими порушеннями прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів, що містять об’єкти прав інтелектуальної влас­ності, є:

- переміщення товарів особою, що не має на це повноважень (напри­клад, дія ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності обмежується територією однієї держави);

- переміщення товару, виготовленого без дозволу правовласника (під- робний товар);

- незаконне (без дозволу правовласника) відтворення торговельних марок, промислових зразків, географічних зазначень походження то­варів, комерційних найменувань на товарі, що переміщується через митний кордон;

- відтворення на товарі, що переміщується через митний кордон, тор­говельних марок, промислових зразків, географічних зазначень похо­дження товару, комерційних найменувань, що вводять в оману (тобто нанесення вказаних об’єктів настільки схожих з зареєстрованими, що їх можна сплутати).

Товари підлягають розміщенню на складі митного органу. Витрати, пов’язані зі зберіганням товарів на митному складі, покладаються на пра- вовласника, який заздалегідь надає митним органам грошову заставу у вигляді коштів на рахунку або банківської гарантії (ця процедура здійсню­ється правовласником під час реєстрації об’єкта в митному реєстрі - див. коментар до ч. 3 ст. 398). У разі підтвердження судом факту порушення особою, що переміщує товар, прав інтелектуальної власності та винесен­ня відповідного рішення на користь правовласника, витрати, пов’язані зі зберіганням товару та проведенням експертизи, може бути покладено на особу-порушника.

Положення коментованої статті застосовуються до зупинення мит­ного оформлення товарів, що можуть порушувати права інтелектуальної власності на об'єкти, занесені до митного реестру і не застосовуються до об'єктів права інтелектуальної власності, втілених у певному товарі, але які не занесені до митного реєстру відповідно до визначеної процедури.

Зупинення митного оформлення товару, переміщення якого порушує права інтелектуальної власності, може здійснюватися митними органами в цілому не більше ніж на 20 робочих днів. Обрахунок строку зупинення здійснюється у робочих днях і, відповідно, вихідні, святкові та неробо­чі дні в цьому терміні не враховуються. Рішення про зупинення митного оформлення товару підписується керівником митного органу, де здійсню­ється митне оформлення товару, або особою, яка виконує його обов'язки.

Робочий розклад митного органу іноді може завадити повному оформ­ленню затримки митного оформлення протягом поточного робочого дня, коли товар був заявлений до оформлення. У цьому разі таке затримання здійснюється не пізніше наступного робочого дня. Для швидкопсувних то­варів установлено спеціальний строк у ч. 4 цієї статті. Обчислення строку зупинення починається з наступного робочого дня після дня затримки то­вару.

У разі складання протоколу про порушення митних правил строк за­тримання товару продовжується до винесення судом рішення в цій справі й правила ч.

Рішення про зупинення митного оформлення товарів має виносити­ся у строк, що не перевищує загального строку, відведеного на процедуру митного оформлення. Правовласник інформується негайно на електронну адресу або факсом про виявлений факт. Інформування може здійснювати­ся і телефоном, але з обов'язковим подальшим надсиланням необхідних документів зазначеними засобами. Реквізити правовласника містяться в митному реєстрі. Обсяг інформації, що передається митними органа­ми, має бути достатнім для розуміння факту та обсягу правопорушення й складання необхідних документів для подальшого захисту своїх прав. На прохання правовласника можуть надсилатися фотографії товарів для опе­ративного визначення їх контрафактності.

Також обидві сторони правопорушення повідомляються про взаємні реквізити для надання можливості узгодити непорозуміння у досудовому порядку. Результатами такого врегулювання, наприклад, є процедури, пе­редбачені ч. 11 цієї статті та ст. 401.

У разі зупинення митного оформлення швидкопсувних товарів, право- власник повинен негайно перевірити факт правопорушення. Строк зупи­нення обчислюється з наступного робочого дня, що йде за днем винесен­ня рішення про зупинення митного оформлення. Хоча невідомо чи врахує суд факт швидкого псування товарів під час розгляду справи, адже захист прав правовласника у цьому разі вельми ускладнений з огляду на можли­вість виникнення потреби у проведенні додаткових процедур (наприклад, проведення експертизи). Якщо протягом установленого ч. 4 статті стро­ку правовласник не вирішить питання з власником товару або не надасть рішення суду, товар підлягає звичайному митному оформленню. У такому разі правовласник не позбавлений можливості захищати свої права на те­риторії України у загальному порядку.

У разі складання протоколу про порушення митних правил щодо пере­міщення швидкопсувних товарів за ст. 476 Кодексу, такий товар може бути вилучений та реалізований.

Інформація, яку отримав правовласник від митних органів щодо влас­ника товару, обсягів та мети його перевезення, є особистою або може становити комерційну таємницю.

Для забезпечення оперативності здійснення митного контролю на пра­вовласника покладено обов'язок вчасного отримання інформації. Частина п'ята статті встановлює презумпцію ознайомлення правовласника з наді­сланою інформацією. Про невчасне повідомлення правовласник має пра­во позиватися до суду на операторів, що забезпечують нормальну роботу засобів зв'язку. Тим більше, що досить часто митні органи повідомляють правовласників не тільки через факс та інтернет, а й додатково в телефон­ному режимі.

Порушення митних правил визначається та регламентується розділом ХУІІІ Кодексу. Крім інших порушень митних правил, ст. 476 передбачає відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, але в коментованих положен­нях ч. 7 ст. 399 про останні не йдеться.

Документом, що підтверджує звернення правовласника до суду щодо захисту належних йому прав інтелектуальної власності, є повідомлення суду про відкриття провадження у справі. Також документами, що підтвер­джують вжиття правовласником інших заходів, спрямованих на захист належних йому прав, можуть бути довідка про прийняття зразків затри­маного товару на експертизу або клопотання, в якому обґрунтовується не­обхідність продовження зупинення митного оформлення контрафактних товарів.

Рішення про подальше зупинення митного оформлення товару на 10 робочих днів приймається керівником митного органу, де здійснюється митне оформлення товару, або особою, яка виконує його обов'язки, від­повідно до ч. 2 цієї статті. Повторне інформування відповідно до ч. 3 цієї статті не здійснюється.

Інші уповноважені державні органи можуть продовжити зазначений термін зупинення. Такими органами можуть бути суд та інші уповноважені державні органи, що приймають рішення у справі (наприклад, Кабінет Мі­ністрів України). Клопотання правовласника або декларанта не є підставою для збільшення строків, установлених ч. 2 цієї статті. Строк продовження зупинення митного оформлення зазначається у відповідному рішенні суду або іншого уповноваженого державного органу.

У разі ненадання документів, передбачених ч. 10 ст. 399, якщо немає ви­сновку експертизи про порушення прав інтелектуальної власності та не виявлено ознак інших порушень митних правил, товари, митне оформлен­ня яких було зупинено на підставі підозри у порушенні прав інтелектуаль­ної власності, підлягають звичайному митному оформленню відповідно до ч. 2 ст. 397.

Відшкодування збитків, завданих декларантові та іншим особам, що виникли внаслідок зупинення митного оформлення товару, здійснюється, як правило, за рахунок грошової застави, що надається правовласником у процесі процедури реєстрації об'єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі (див. коментар до ч. 3 ст. 398). Якщо цих коштів буде не­достатньо, то відшкодування здійснюється правовласником шляхом узго­дження розміру такого відшкодування з потерпілими або в судовому по­рядку.

Покладення обов'язку відшкодування правовласником завданих збит­ків декларанту та іншим особам є засобом запобігання зловживанням і не­добросовісній конкуренції з боку правовласника.

Якщо правовласник під час перевірки зразків товару, митне оформлен­ня якого було зупинено на підставі підозри в порушенні прав інтелектуаль­ної власності на об'єкт, занесений до митного реєстру, з'ясує, що товар не є контрафактним і не порушує його прав, він може дати згоду на поновлення митного оформлення.

Правовласник зацікавлений якнайшвидше визначити, чи порушує за­триманий товар його права інтелектуальної власності. Якщо у процесі пе­ревірки з'ясується, що порушень прав інтелектуальної власності немає, саме правовласник несе тягар збитків, пов'язаних із затриманням митного оформлення та зберіганням цього товару.

Підставою надання такої заяви правовласником також може бути еко­номічний розрахунок рівня витрат, пов'язаних із відстоюванням своїх прав інтелектуальної власності та вартістю шкоди, що може бути завдана у разі ввезення або вивезення контрафактного товару. Така ситуація можлива на підставі широкого трактування вислову “відсутність вагомих причин вва­жати такі товари контрафактними”.

У більшості випадків проведення експертизи для визначення фак­ту та ступеня порушення прав інтелектуальної власності правовласника обов'язкове. Результати експертизи використовуються судом для вине­сення вмотивованого рішення. Необхідність проведення експертизи також обумовлена складністю визначення в окремих випадках наявності або від­сутності порушень прав інтелектуальної власності.

Відповідно до листа Державної митної служби України від 13.09.2001 № 2/24-4395-ЕП експертиза з питань дотримання прав інтелек­туальної власності може проводитися Науково-дослідним інститутом ін­телектуальної власності при національній академії правових наук України. Крім того, створено Державну службу інтелектуальної власності при Мі­ністерстві освіти і науки, молоді та спорту України, де такі експертизи та­кож проводяться. Експертним органом є й Центр судових експертиз, у м. Харкові та ін.

Відбирати зразки товарів на експертизу може правовласник і декла­рант. Причому власник товару (якщо він не збігається з декларантом) до таких суб'єктів не належить. Фактично порушником прав інтелектуальної власності буде визнаний декларант, який саме здійснюватиме в цьому ви­падку порушення, передбачене ст. 476. До власника товару декларант може звернутися з регресним позовом або залучити його до розгляду справи у суді на підставі відповідного клопотання.

Кількість товару, що береться для експертизи, має відповідати меті. Здебільшого це декілька (один-п'ять) зразків або невеликий об'єм сипких чи рідких речовин. У разі надання митним органом проб товару на експер­тизу він також повинен отримати експертний висновок.

Якщо на правовласника покладено обов'язок проведення такої експер­тизи, то для декларанта проведення експертизи є правом. Термін її про­ведення обмежений загальними строками, встановленими ч. 2 цієї статті. Якщо проведення експертизи неможливе у визначені терміни й потребує більше часу, суд своїм рішенням може продовжити на необхідний термін зупинення митного оформлення товару.

На підставі поданих правовласником заяви про сприяння захисту прав інтелектуальної власності та висновку експертизи митний орган, що здій­снив зупинення митного оформлення товару порушує стосовно декларан­та справу про порушення митних правил відповідно до ст. 476. Висновок експертизи, що був зроблений державною експертною установою, є доку­ментом, який підтверджує наявність правопорушення. Товари підлягають вилученню до рішення суду про їх конфіскацію.

На практиці застосування цієї норми про порушення справи про пору­шення митних правил згідно зі ст. 476 вельми ускладнене.

З огляду на те, що сприяння захисту прав інтелектуальної власності здійснюється на підставі бажання правовласника (шляхом добровільного внесення ним даних про об'єкт права інтелектуальної власності у митний реєстр), витрати, пов'язані з розміщенням затриманого товару на складі митного органу і т. ін., відшкодовуються правовласником. Грошові кошти вираховуються із суми грошової гарантії, що надається правовласником під час процедури реєстрації об'єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі.

Правовласник може бути звільнений від подібних витрат рішенням суду або за домовленістю сторін у разі підтвердження факту порушення прав інтелектуальної власності та покладення тягаря збитків на правопо­рушника.