Визначення складу суду. Склад суду

Суд є обов'язковим учасником правосуддя. Суд діє як орган державної влади і має керівну роль в процесі. Правосуддя здійснюється на засадах незалежності, об'єктивності та неупередженості суддів.

Визначення складу суду - це питання визначення того одноособово чи колегіально буде розглядатися справа та яким конкретним суддею (суддями).

Справи в порядку цивільного судочинства

розглядаються судом одноособово або колегіально.

1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються колегіально Вищим антикорупційним судом у складі трьох суддів.

2. У випадках передбачених ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України такими справами є справи прообмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Присяжним може бути громадянин України віком від 30 до 65 років, який постійно проживає на території, на яку 49 поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, та який володіє державною мовою. Ці особи не повинні мати психічні та інші хронічні захворювання, вони не повинні бути судимими, не бути державними службовцями, працівниками правоохоронних органів адвокатами, нотаріусами.

3. Перегляд в апеляційному порядку здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

4. Перегляд судових рішень здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді- доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною

системою під час реєстрації документів за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Невирішені судові справи за вмотивованим

розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного

автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя- доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені ЦПК.

Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею- доповідачем у такій справі, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.

Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють 50

участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених ЦПК України.. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи

починається спочатку. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

3.2.