§ 2. Суд як суб’єкт господарських ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН. СКЛАД СУДУ. Підстави для відводу суддів

Суд виступає основним суб'єктом господарських процесуаль­них відносин, особливості правового статусу якого визначені Кон­ституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суд­дів» та ГПК України.

За змістом ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіа­льного розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з урахуванням спеціалізації та рівномірного наванта­ження для кожного судді, за принципом випадковості та в хроно­логічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої здійснюється колегією суддів в обов'язко­вому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповід­ного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

До складу об'єднаної палати входять по два судді, які обира­ються зборами суддів Касаційного господарського суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного господарського суду та голова Касаційного господарського суду.

Якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до якої входить визначений Єдиною судовою інфор­маційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач та судді, додатково нею.

Якщо справа у Верховному Суді має розглядатися колегіально у складі відповідної палати, головуючим на засіданнях палати є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-теле­комунікаційною системою під час первісного розподілу справ.

Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але законом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи і про це прийнято відповідне рішення, така справа розглядається в суді пер­шої інстанції - колегією суддів, до складу якої включається суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною

Глава 4.

Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, переда­ються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжу­вати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешко­дити розгляду справи у встановлені процесуальним законом строки.

Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені ГПК України, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпоряджен­ням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформа­ційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.

Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суд­дів, повинна бути розглянута тими самими суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених ГПК України. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявле­ними обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів.

Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявле­ними обставинами здійснюється палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою.

За загальним правилом справи у судах першої інстанції розгля­даються суддею одноособово, крім випадків, визначених ГПКУкраїни.

Водночас відповідно до ст. 33 ГПК України будь-яку справу, що належить до підсудності суду першої інстанції, залежно від катего­рії і складності справи може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження. Справи у Вищому суді з пи­тань інтелектуальної власності розглядаються колегією суддів у складі трьох суддів. Перегляд в апеляційному порядку судових рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів. Перегляд судових рі­шень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

У визначених ГПК України випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касацій­ного господарського суду (палатою), об’єднаною палатою Касацій­ного господарського суду (об’єднаною палатою) або Великою Па­латою Верховного Суду (Великою Палатою).

Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається право­мочним за умови присутності на ньому більше половини її складу. Засідання об’єднаної палати, Великої Палати вважається правомо­чним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому самому кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).

Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але про­цесуальним законом передбачена можливість колегіального розг­ляду такої справи, питання про призначення колегіального розг­ляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не прово­диться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суд­дів не має права утримуватися від голосування та підписання рі­шення або ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті. Суддя, не згодний з рішен­ням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її

Глава 4. Господарські процесуальні правовідносини: елементи й підстави виникнення. Суд як суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Закон передбачає можливість відводу судді господарського суду, що є однією з гарантій об’єктивного й неупередженого розгляду справи.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовід­воду), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали сто­роні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, пере­кладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

При цьому незгода сторони з процесуальними рішеннями суд­ді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.

Як зазначено у ст. 36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстан­цій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття прова­дження у справі.

Крім того, суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді тої самої справи в судах

касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Важливо врахувати, що суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у ново­му її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обстави­нами рішення суду в цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апе­ляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними об­ставинами у цій справі.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Це питання вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявлено­го відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюєть­ся суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Коли розглянути пи­тання про відвід у суді, в якому розглядається справа, неможливо, тоді справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участі суддя, якому такий відвід заявлено.

Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів із дня надхо­дження заяви про відвід.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді ін­шим суддею.