Підстави для відводу (самовідводу) судді. Наслідки відводу суду (судді)

Процесуальною гарантією забезпечення об'єктивності та неупередженості судді є відвід (самовідвід) судді.

Підставами для відводу (самовідводу) судді є:

1) суддя є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

При вирішенні питання про упередженість та необ'єктивність судді слід керуватися практикою ЄСПЛ:

1. В п. 49 справи «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v.

У п. 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

2. В рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) визначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

В коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз'яснено, що відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Серед інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, є наявність дружніх відносин між суддею та учасниками справи або їх представниками. Дружні стосунки особи не підлягають правовому регулюванню. Закон прямо не називає у переліку осіб, стосунки з якими впливають на наявність конфлікту інтересу, осіб, пов'язаних з суддями дружніми стосунками, сусідськими відносинами, є кумами, осіб, які разом із суддями навчалися в освітніх закладах, були колегами протягом певного періоду, або іншим чином проводили тривалий час разом.

У випадку існування приватного інтересу за участі таких осіб суддям рекомендується брати до уваги наступні обставини: характер знайомств з наведеними особами,

тривалість дружніх, сусідських або інших особистих позаслужбових стосунків, наявність фактичного

періодичного спілкування з цими особами та інші факти, які характеризують ступінь особистих стосунків судді.

До дружніх стосунків належать і стосунки судді з такою категорією осіб, як «друзі» у соціальних мережах, які можуть впливати на приватний інтерес судді.

Відповідно до позиції Ради суддів, яка підкріплена міжнародною судовою практикою, термін «друг», що використовується для позначення людей, які згодні увійти в контакт через соціальні мережі, не означає дружніх стосунків в традиційному сенсі цього слова. Існування контактів між різними людьми через ці мережі не достатньо, щоб встановити конкретну упередженість; соціальна мережа є просто специфічним засобом комунікації між людьми, які мають спільні інтереси, і в цьому випадку - однаковий рід занять.

Ступінь близькості між «друзями» у соціальній мережі суттєво варіюється. Позначення людини як «друга» в Facebook не розрізняє близького друга та далекого знайомого. Оскільки «друг» в соціальній мережі не обов'язково є другом у традиційному значенні цього слова. Отже, лише факт того, що суддя є «другом» в Facebook з адвокатом сторони чи свідком, не більше, не є підставою для обґрунтованого побоювання, що суддя не може бути неупередженим або що суддя знаходиться під впливом Facebook «друга».

Отже, «дружба» судді у соціальній мережі зі стороною у справі (адвокатом, свідком тощо) під час розгляду справи за участю таких осіб відсутній не створює конфлікту інтересів.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Порядок розгляду самовідводу/відводу судді.

Суддя має заявити самовідвід, якщо йому відомо про наявність підстав, які визначені вище. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається автоматизованою системою. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Однак якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

При розгляді питання про відвід судді суд не вдається до оцінки правомірності прийнятих цим суддею рішень.

Таким чином, задоволення заяви про відвід повинен мати місце, якщо він є вмотивованим і обґрунтованим з підтвердженням відповідних обставин доказами. В той же час судді відмовляють у відводі, але беруть самовідвід з таких підстав (формулювання ухвал суддів):

• з метою недопущення сумніву в неупередженості судді;

• у зв'язку із необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді справи ;

• недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України ;

• виключення суб'єктивних підстав для сумніву заявника в неупередженості суду.

Таким чином підставою для самовідводу є сам факт заяви про відвід та сумнів заявника в об'єктивності судді

ЦПК України містить перешкоди для зловживання правом на відвід та самовідвід.

Не допустимим є зловживання правом на самовідвід і може потягнути застосування дисциплінарної

відповідальності (такі справи розглядає Вища рада правосуддя). У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. Є приклади рішень Вищої ради правосуддя про притягнення судів до відповідальності за порушення правил щодо відводу (самовідводу):

- 30.10.2017 року за порушення порядку розгляду заяви про відвід (відвід розглянуто не у нарадчій кімнаті з постановленням відповідного процесуального рішення);

- 11.04.2018 року за порушення порядку розгляду заяв про відвід (порушення порядку розгляду заяв про відвід, несвоєчасного надання суддею копій судових рішення для їх внесення до Реєстру) та інші.

Питання для самоконтролю:

1. В якому складі розглядаються справи в цивільному судочинстві?

2. Які повноваження мають присяжні засідателі під час розгляду та вирішення цивільних справ?

3. Як приймаються рішення при колегіальному розгляді справ?

4. Які є заходи протидії зловживанню правом на самовідвід?