§ 2. Склад і повноваження Конституційного Суду України

Відповідно до статті 148 Конституції України право на призна­чення суддів Конституційного Суду надано Президентові України, Верховній Раді України і з'їзду суддів України у рівній кількості -

по шість суддів кожен.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення до- сяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяль­ності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років, високі моральні якості, є правником із визнаним рівнем компетентності.

Кожен суддя Конституційного Суду України призначається на дев’ять років без права бути призначеним повторно і набуває своїх повноважень із дня складення присяги на спеціальному пленарному засіданні суду конституційної юрисдикції.

Законодавець на сьогодні вимагає, щоб суддя Конституційного Суду України у своїй діяльності та поза її межами дотримувався встановлених судом конституційної юрисдикції стандартів профе­сійної етики судді Конституційного Суду і відповідав критерію полі­тичної нейтральності. Окрім того, на суддів Конституційного Суду також поширюються вимоги й обмеження, встановлені для них За­коном України «Про запобігання корупції». Вони не можуть сумі­щати свою посаду з будь-якою посадою в органі державної влади або органі місцевого самоврядування, органі професійного правни­чого самоврядування, зі статусом народного депутата України, де­путата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, рай­онної, міської, районної у місті, сільської або селищної ради, з іншим представницьким мандатом, з адвокатською діяльністю та з підпри­ємницькою діяльністю, не можуть обіймати будь-які інші оплачу­вані посади, виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу або отри­мувати іншу винагороду, входити до складу керівного органу чи на­глядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибу­тку.

Повноваження судді Конституційного Суду та гарантії його дія­льності не можуть бути обмежені під час введення воєнного чи над­звичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Повнова­ження судді Конституційного Суду України підлягають припиненню лише у разі таких об’єктивних підстав, як закінчення строку його по­вноважень, досягнення ним семидесяти років, його смерті, припи­нення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави, що встановлено в порядку, визначеному законом, на­брання законної чинності рішенням суду про визнання його безві­сно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним, набрання законної чинності обвинуваль­ним вироком щодо нього за вчинення ним злочину.

Відповідно до статті 148 Конституції України і ст. 9, 32 Закону України «Про Конституційний Суд України» склад суду конститу­ційної юрисдикції утворюють Велика палата, два сенати та шість колегій.

Загальна кількість суддів Конституційного Суду України стано­вить 18 суддів, серед яких таємним голосуванням на один трирічний строк на спеціальному пленарному засіданні цього суду обирається його голова шляхом подання бюлетенів із будь-якою кількістю кан­дидатур, запропонованих суддями Конституційного Суду України.

Виконання представницьких, організаційних і розпорядчих фу­нкцій віднесено саме до повноважень голови Конституційного Суду України, його заступника і секретарів колегій, тоді як здійснення ор­ганізаційного, аналітичного, юридичного, інформаційного та мате­ріально-технічного забезпечення діяльності суду конституційної юрисдикції зараховано до повноважень його секретаріату.

У Конституційному Суді України також діють його допоміжні ор­гани з питань організації внутрішньої діяльності - постійні комісії.

З метою підготовки наукових висновків із питань діяльності Конституційного Суду України, які потребують наукового забезпе­чення, утворюється науково-консультативна рада з висококваліфі­кованих фахівців у сфері права.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Конституційний Суд України» до повноважень суду конституційної юрисдикції відне­сено вирішення таких питань:

1) щодо конституційності (відповідності Конституції України):

- законів та інших нормативних актів Верховної Ради;

- актів Президента України;

- актів Кабінету Міністрів України;

- правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України;

3) надання за зверненням Президента України, або щонайме­нше сорока п’яти народних депутатів України, або Кабінету Міністрів України висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться на розгляд до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

4) надання за зверненням Президента України або щонайме­нше сорока п’яти народних депутатів України висновків про відпо­відність Конституції України (конституційність) питань, які пропо­нуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

5) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розг­ляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту;

6) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конститу­ції України;

7) надання за зверненням Верховної Ради України висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

8) вирішення питань про відповідність Конституції України та законам України нормативно-правових актів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим за зверненням Президента України згідно з частини 2 ст. 137 Конституції України;

9) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України (їх окремих положень) за кон­ституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточ­ному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Консти­туції України.

Слід звернути увагу на те, що до повноважень Конституцій­ного Суду України не належать питання щодо відповідності зако­нам України актів Верховної Ради України, Президента України, Ка­бінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та актів інших органів державної влади, органів влади Авто­номної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених пунктом 28 ч. 1 ст. 85 та ч. 2 ст. 137 Конституції України.